10 липня народні депутати, члени Комітету з питань національної безпеки й оборони Андрій Тетерук («Народний фронт») та Іван Вінник («Блок Петра Порошенка») зареєстрували законопроект № 6676 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері». Вони запропонували низку змін щодо можливості блокування інтернет-ресурсів і сервісів до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу, законів «Про телекомунікації», «Про санкції», «Про основи національної безпеки України», «Про боротьбу з тероризмом», «Про службу безпеки України», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Блокування ресурсів і сервісів

Головна новела законопроекту полягає в наступному: тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) має стати одним із заходів забезпечення кримінального провадження, детально розписаним в окремій главі Кримінального процесуального кодексу України. Застосування тимчасового блокування буде можливим під час досудового розслідування (слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора) і під час судового провадження (за клопотанням прокурора). Розгляд клопотання має відбуватися в день його надходження та можливий без встановлення осіб підозрюваного чи обвинуваченого та за їх відсутності.

Також законопроект робить можливим досудове блокування за постановою прокурора або постановою слідчого, погодженою прокурором, – «у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину». У такому випадку прокурор або слідчий зобов’язані невідкладно після початку блокування звернутися з клопотанням до слідчого судді чи суду. Якщо суд постфактум відмовить у задоволенні такого клопотання, прокурор або слідчий не зможуть повторно застосувати тимчасове блокування.

Тимчасове блокування може бути застосовано на строк не більше двох місяців, а за постановою прокурора або слідчого – на строк не більше 48 годин. Втім, у разі необхідності цей строк може бути продовжений судом, слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого.

Слідчий або прокурор при зверненні до суду з клопотанням про тимчасове блокування або при винесенні власної постанови про тимчасове блокування мають направити електронною поштою власнику (розпоряднику або адміністратору) ресурсу/сервісу попередження про необхідність тимчасового блокування з вимогою негайно припинити поширення забороненої в Україні інформації. Попередження слід надсилати українською та англійською мовами на електронну адресу, визначену власником (розпорядником або адміністратором) для офіційних контактів. За відсутності контактних даних на ресурсі/сервісі тимчасове блокування буде здійснюватися без попередження.

Автори пропонують доповнити Кримінальний кодекс статтею 96-12 «Поняття блокування інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)». У ній наведено визначення: «блокуванням інформаційного ресурсу (сервісу) є припинення доступу необмеженого кола споживачів телекомунікаційних послуг до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах), через який поширюється інформація, розповсюдження якої заборонене в Україні». Передбачено, що блокування ресурсу/сервісу та видалення інформації застосовуються судом у разі поширення через цей ресурс/сервіс інформації, з використанням якої вчиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини. Також вказано, що блокування застосовується судом у порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Однак у пропозиціях до Кримінального процесуального кодексу не наведено відмінностей між блокуванням і тимчасовим блокуванням – там передбачено тільки процедуру тимчасового блокування як захід забезпечення кримінального провадження.

Блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) має також стати одним з видів санкцій у законі «Про санкції».

Нові обов’язки операторів і провайдерів

Ще одна суттєва новела законопроекту – обов’язок операторів телекомунікацій тимчасово блокувати (обмежувати) чи блокувати на визначений час доступ в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) до інформаційного ресурсу (сервісу), визначеного (ідентифікованого) рішенням слідчого судді, суду, рішенням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і рішенням РНБО відповідно до закону «Про санкції». Порядок блокування має встановити Кабінет Міністрів України.

Також операторів телекомунікацій хочуть зобов’язати припиняти пропуск усіх видів трафіку до/від телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання, до яких застосовано санкції згідно із законом «Про санкції». Припинення пропуску трафіку може бути забезпечено як оператором телекомунікацій самостійно, так і на договірних засадах іншими операторами телекомунікацій.

Суб’єкти господарювання, у тому числі оператори і провайдери телекомунікацій, які використовують міжнародні канали електрозв’язку, зобов’язані будуть за власні кошти закуповувати і встановлювати технічні засоби, необхідні для блокування доступу до ресурсів/сервісів та обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж  загального користування. Технічні засоби мають відповідати технічним вимогам, визначеним Держспецзв’язку за погодженням із СБУ. У разі відсутності в операторів і провайдерів таких технічних засобів, вони можуть пропускати трафік на договірних засадах виключно до/від телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання, у яких є такі технічні засоби.

Єдиний реєстр заблокованих ресурсів

Автори законопроекту ініціюють створення Єдиного реєстру виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій. До цього реєстру будуть включатися доменні імена та/або покажчики сторінок сайтів у мережі Інтернет, що містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене, та/або мережні адреси, що дають змогу ідентифікувати лінії доступу або вузли мережі Інтернет, які містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене.

Створювати, формувати і вести цей реєстр буде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) в порядку, встановленому Кабміном. Інформація до реєстру буде включатися після надходження до НКРЗІ рішення слідчого судді, суду, прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, про застосування тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів/сервісів чи рішення суду про блокування доступу, а також набрання чинності рішення РНБО щодо застосування санкцій відповідно до закону «Про санкції».

Підставами для вилучення інформації з реєстру будуть:

• рішення слідчого судді, суду про відновлення доступу до інформаційних ресурсів/сервісів;
• закінчення строку, на який було тимчасово заблоковано (обмежено) доступ до інформаційних ресурсів/сервісів;
• закінчення строку застосування санкцій згідно з рішенням РНБО;
• набрання чинності рішенням РНБО щодо скасування санкцій відповідно до закону «Про санкції».

Нові повноваження державних органів

Автори хочуть додати кіберзагрози, кібератаки та кіберзлочини до числа загроз національним інтересам і національній безпеці України та прирівняти кібератаки до терористичного акту. Одним з основних напрямів державної політики з питань нацбезпеки має стати «створення дієвих механізмів, спрямованих на оперативне виявлення, реагування, попередження, запобігання, нейтралізацію кіберзагроз, кібератак та кіберзлочинів, ліквідацію їх наслідків та відновлення сталості і надійності функціонування комунікаційних, технологічних систем».

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) отримає кілька нових повноважень:

• застосовувати адміністративні стягнення до суб’єктів ринку телекомунікацій та адміністративно-господарські санкції до суб’єктів господарювання за порушення законодавства у сфері телекомунікацій;
• вести Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій;
• організовувати у взаємодії з СБУ та Держспецзв’язку в порядку, встановленому Кабміном, виконання операторами і провайдерами телекомунікацій рішень про блокування або тимчасове блокування доступу до інформаційних ресурсів/сервісів.

СБУ отримає право забезпечувати за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, бокування або тимчасове блокування доступу до інформаційних ресурсів/сервісів.

Нові штрафи для операторів і провайдерів

Автори законопроекту пропонують запровадити штрафи НКРЗІ для суб’єктів господарювання, які порушують вимоги закону «Про телекомунікації». Штраф передбачено в розмірі 1% від доходу, отриманого від надання телекомунікаційних послуг за попередній календарний рік. За повторне протягом року порушення – штраф у розмірі 5% від доходу.

Якщо розмір доходу від надання телекомунікаційних послуг неможливо визначити, тоді штраф обчислюється від загального доходу суб’єкта господарювання. Якщо суб’єкт працював менше одного року, тоді штраф обчислюється від доходу за весь час роботи. Строк давності притягнення до відповідальності – півроку з дня виявлення порушення, але не більше одного року з дня вчинення порушення.

НКРЗІ зможе застосовувати санкції у вигляді штрафів за такі порушення:

• за невиконання припису уповноваженої НКРЗІ посадової особи щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації або розпорядження НКРЗІ про усунення порушень ліцензійних умов у сфері телекомунікацій;
• за відмову посадовим особам НКРЗІ у проведенні перевірки операторів, провайдерів телекомунікацій (ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, недопущення до місць провадження діяльності або об'єктів, що використовуються під час провадження діяльності, або відсутність за місцезнаходженням оператора чи провайдера телекомунікацій уповноваженої особи протягом першого дня перевірки);
• за порушення вимог законодавства у сфері телекомунікації, які призвели або мотивовано могли б призвести до заподіяння шкоди суб'єктам ринку телекомунікації або інтересам держави.

Також депутати пропонують збільшити розміри «телекомунікаційних» штрафів у Кодексі про адміністративні правопорушення:

• за порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом, передбачену ліцензіями, дозволами – 300-600 неоподатковуваних мінімумів (за повторне протягом року порушення – 600-900 неоподатковуваних мінімумів);
• за порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування та правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій – 300-600 неоподатковуваних мінімумів;
• за відмову оператора зв’язку надати споживачу вичерпну інформацію щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг та порушення строку оприлюднення тарифів операторів телекомунікацій – 50-100 неоподатковуваних мінімумів;
• за невиконання законних вимог НКРЗІ щодо усунення порушень законодавства про поштовий зв’язок та радіочастотний ресурс або ненадання документів та інформації – 300-600 неоподатковуваних мінімумів (із цієї норми вилучено згадку про порушення законодавства про телекомунікації – такі штрафи, за задумом авторів законопроекту, зможе накладати сама НКРЗІ).

Нова термінологія

Законопроект містить нові терміни, які запропоновано додати до закону «Про телекомунікації»:

• інформаційний ресурс – структуровані дані, які зберігаються в інформаційній, інформаційно-телекомунікаційній системі, мають унікальні ідентифікаційні ознаки (уніфікований покажчик інформаційного ресурсу, доменне ім’я, електронний код (ідентифікатор) кінцевого обладнання, мережевий ідентифікатор, абонентський номер, адреса електронної поштової скриньки, ідентифікатор доступу користувача, тощо);
• інформаційний сервіс – комплекс програмних та/або технічних засобів, що забезпечує обробку (створення, реєстрацію, введення, записування, збирання, зчитування, перетворення, зберігання, знищення, приймання, отримання, передавання) даних в інформаційній, інформаційно-телекомунікаційній системі;
• блокування доступу до інформаційного ресурсу (сервісу) – дії внаслідок яких унеможливлюється доступ та/або поширення інформації з визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах);
• веб-сайт (сайт) – сукупність логічно пов’язаних між собою програм, текстової і медійної інформації, доступ до якої забезпечується за допомогою інформаційної мережі Інтернет за доменними іменами і (або) за мережевими адресами, що дають змогу ідентифікувати веб-сайти у мережі Інтернет;
• сторінка сайту в мережі Інтернет (інтернет-сторінка або веб-сторінка) – частина сайту, доступ до якої здійснюється за покажчиком, що складається з доменного імені й символів, визначених власником (розпорядником або адміністратором) сайту в мережі Інтернет;
• доменне ім’я – сукупність символів, яка призначена для адресації та ідентифікації інформаційного ресурсу (сервісу) у мережі Інтернет;
• мережева адреса – ідентифікатор, що використовується для позначення (ідентифікації) лінії доступу до вузла мережі або її окремий вузол у телекомунікаційній або інформаційно-телекомунікаційній мережі (системі);
• реєстратор домену (доменного імені) – суб’єкт господарювання, правомочний створювати (реєструвати) нові домени (доменні ім’я) і продовжувати термін дії призначених доменних імен у домені, для якого встановлено обов’язкову реєстрацію;
• суб'єкти ринку телекомунікацій – оператори, провайдери телекомунікацій, споживачі  телекомунікаційних  послуг, виробники та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій, інші суб’єкти господарювання, що надають телекомунікаційні послуги без включення до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.

Строки реалізації та мотиви авторів

У разі ухвалення закон має набрати чинності через день після опублікування, а буде введений у дію через 30 днів з дня набрання чинності. Виняток – вимога до операторів і провайдерів за власні кошту закуповувати і встановлювати технічні засоби, необхідні для блокуваня. Спершу має бути розроблено нормативний акт про затвердження технічних вимог до технічних засобів, необхідних для блокування. Через півроку після того, як цей акт набере чинності, буде введена в дію вимога до операторів і провайдерів.

Законопроект передбачає, що уряд протягом місяця з дня опублікування закону має розробити і затвердити передбачені законом нормативно-правові акти та привести акти уряду, міністерств та відомств у відповідність до закону.

Автори законопроекту нагадали, що реалізація травневого указу Президента і рішення РНБО про санкції в частині блокування російських інтернет-ресурсів, соцмереж і сервісів вимагає розробки і впровадження механізму блокування інформаційного ресурсу операторами та провайдерами через належні їм телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі.

На думку Андрія Тетерука та Івана Вінника, їхній законопроект «також спрямований на удосконалення системи боротьби з тероризмом у кіберпросторі». Хоча це не так очевидно із запропонованих ними змін.

Фото: 24tv.ua