Німецький офіс «Репортерів без кордонів» назвав блокування російських інтернет-ресурсів наступом на свободу слова та інформації
Німецький офіс «Репортерів без кордонів» назвав блокування російських інтернет-ресурсів наступом на свободу слова та інформації
Таку думку він висловив виданню «Deutsche Welle».
«З точки зору "Репортерів без кордонів" це – неприйнятна атака на свободу слова і свободу інформації. Cоціальні мережі також важливі для свободи преси. Адже йдеться про найбільші соціальні мережі російськомовного середовища. Вони важливі для свободи слова та інформації, адже люди можуть спілкуватися і обмінюватися думками у цих соцмережах. Тому ми засуджуємо цю заборону як наступ на свободу слова та інформації», – сказав пан Мір.
За його словами, не треба вплутуватися в інформаційну війну, яка «оголошена російською стороною в односторонньому порядку».
«Тому що інформаційні війни – це зло. Вільна інформація важлива для будь-якого суспільства. І особливо важлива для розв’язання конфліктів. Це, звичайно. не означає, що ніхто не бреше. Це не означає, що немає проблеми фейкових новин. І все ж – коли блокується засіб поширення інформації, йдеться про наступ на свободу інформації, а це неприйнятно», – додав пан Мір.
За його словами, кращою відповіддю була би підтримка вільної преси.
«Україна могла бути протиставити цьому якісну журналістику. Наприклад, підвищити бюджет українського іномовлення. І показати, на що здатні незалежні журналісти, особливо на тлі того, що творять російські ЗМІ, де панує однобока, контрольована державою, вихолощена журналістика. Це був би прекрасний сигнал – підтримати незалежних журналістів в Україні. Підтримати тих, хто бореться за незалежність ЗМІ – хоча б тим, що провести розслідування замахів на журналістів і вбивств, які там як і раніше відбуваються. У такий спосіб уряд України продемонстрував б свою зацікавленість в тому, щоб журналісти працювали без будь-якого тиску ззовні. Своє найважливіше завдання для демократії в цілому і для вирішення конфліктних ситуацій зокрема журналісти можуть виконати тільки тоді, коли на них ніхто не тисне і їм ніхто не погрожує», – сказав пан Мір.
Зазначимо, генеральний секретар Ради Європи (РЄ) Турбйорн Ягланд 17 травіня висловив стурбованість у зв'язку з блокуванням в Україні веб-ресурсів і соціальних мереж та зазначив, що таке рішення йде врозріз із розумінням свободи слова та свободи ЗМІ. А Європейський союз розраховує отримати від України детальнішу інформацію щодо санкційного рішення.
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вимагає від президента України Петра Порошенка негайно відмінити блокування російських сайтів, включаючи соціальні мережі.
Нагадаємо, сьогодні, 17 травня, набув чинності указ Президента України про введення санкцій відносно ряду російських інформаційних продуктів, зокрема соцмережі «ВКонтакте» і «Однокласники», ІТ-компаній, «Яндекса» і бухгалтерської програми 1С. Указ був підписаний Поршенком 15 травня. До санкційного списку також потрапили журналісти з Росії, Болгарії, Польщі, Молдови та Німеччини.
Представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига заявив, що за українським законодавством блокування будь-яких інтернет-ресурсів можливе лише у судовому порядку.
Раніше міністр інформаційної політики України Юрій Стець роз’яснив «Детектору медіа», яким чином має відбуватися процедура закриття антиукраїнських сайтів та про які саме ресурси йдеться. Міністр вважає, що процес закриття ресурсів є недосконалим і має бути врегульований на законодавчому рівні. На думку пана Стеця, остаточне рішення про закриття того чи іншого сайту має приймати виключно суд.
За повідомленням МІПу, вказані в указі Президента України №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» інтернет-ресурси не входять до переліку, які були напрацьовані відомством.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», яке входить до групи «Систем кепітал менеджмент» Ріната Ахметова, повідомило, що готове виконати затверджене Петром Порошенком рішення РНБО України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке передбачає блокування mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники».
Експерти, яких опитав «Детектор медіа», не впевнені, що указ президента й рішення РНБО має виконуватися приватними компаніями та особами, а не лише державними органами.
Порошенко повідомив, що усі його сторінки в російських соціальних мережах «ВКонтакте», «Одноклассники», а також в пошуковику і поштовому сервісі «Яндекс» будуть закриті, і заявив, що провайдери повинні блокувати ці ресурси. За слоами секретаря РНБО України Олександра Турчинова, механізм реалізації указу ще не опрацьований.
У Інтернет-асоціаціії України повідомили, що здійснення блокування українськими провайдерами російських сайтів, які потрапили під санкції в Україні, на даний момент неможливо технічно. За словами голови ІнАУ Олександра Федієнка, повне блокування може зайняти пару років та коштуватиме порядка 1 млрд лоларів.
Натомість в українському офісі «ВКонтакте» повідомили, що соціальна мережа «завжди обходила політику стороною» та пообіцяли захищати інтереси своїх користувачів. З 16 травня ураїнські користувачі російської соцмережі «Вконтакте» отримують повідомлення від служби підтримки з інструкцією обходу блокування сайту на території України.