Відповідне рішення Незалежна медійна рада ухвалила 23 січня.

За власною ініціативою та з огляду на міжнародний резонанс, викликаний обмеженням діяльності телеканалу «Дождь» в українських кабельних та IPTV-мережах, Незалежна медійна рада вирішила розглянути відповідне рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на предмет його відповідності міжнародним стандартам обмеження прав людини.

На думку Незалежної медійної ради, таке обмеження повністю відповідає частині другій статті 10 Європейської конвенції про права людини та частині третій статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Зокрема, воно передбачене законом — норми законодавства, на які посилалася Національна рада, є належним чином доступними та передбачуваними. Зокрема, заборона трансляції реклами розміщення реклами провайдерами у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій існує з 2008 року. А практика регулятора під час військового конфлікту на теренах України теж свідчить про те, що «Дождь» мав знати про необхідність адаптувати свій ефір до вимог чинного законодавства, включно з вимогами до відображення територіальної цілісності держави на мапах.

Незалежна медійна рада вважає, що обмеження переслідувало легітимну мету, якою є охорона державної безпеки та територіальної цілісності, а також охорона прав інших осіб. «Щодо критерію необхідності в демократичному суспільстві, то необхідність застосування обмеження в Україні спричинена зовнішньою агресією, а також умовами постійного інформаційного протистояння, активної пропаганди та розпалювання ворожнечі з боку держави-агресора, невизнання РФ міжнародно визнаних кордонів України», - йдеться в повідомленні ради.

Крім того обмеження, на думку Незалежної медійної ради, є пропорційним, оскільки вилучення іноземної програми з Переліку можна вважати найменшим обмежувальним заходом із усіх можливих, оскільки при цьому не застосовуються жодні фінансові санкції до порушників. Понад те, держава не обмежує можливості доступу до програм, не включених до переліку, за допомогою інших засобів трансляції, зокрема через інтернет та супутникове мовлення.

Член Незалежної медійної ради Наталія Гуменюк долучила окрему думку до цього рішення.

Читайте повні тексти рішення та окремої думки.

Нагадаємо, 12 січня Нацрада вилучила російський телеканал «Дождь» із Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України, а також тимчасово на три місяці припинила ретрансляцію на території України телеканалу «Телеклуб», який має юрисдикцію Німеччини. Рішення щодо «Дождя» має набути чинності через місяць після оприлюднення.

Телеканал «Дождь» вилучено з переліку через трансляцію в його ефірі забороненої українським законодавством реклами (закон забороняє розміщення реклами в ефірі російських телеканалів, що ретранслюються в Україні), а також через трансляцію інформації, що посягає на територіальну цілісність України («Дождь» зображає Крим як територію Російської Федерації). Рішення про вилучення має набути чинності через місяць після оприлюднення.

Офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова у своєму Facebook повідомила, що звернеться в ОБСЄ через рішення Нацради про заборону трансляції в Україні російського телеканалу «Дождь».

Представниця ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович звернула увагу на припинення мовлення «Дождя» в Україні. Перша заступниця голови Верховної РадиУкраїни Ірина Геращенко порекомендувала пані Міятович звернути увагу на блокування роботи українських телеканалів у РФ та на Донбасі.

Проти заборони «Дождя» виступили американська неурядова організація Freedom House, базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch. Згодом Нацрада відповіла на заяву Freedom House, аргументувавши своє рішення.

Нагадаємо, Незалежна медійна рада є органом саморегулювання у сфері медіа, до якого входять 15 членів – авторитетних журналістів та громадських активістів, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері. Склад медійної ради сформували наприкінці 2015 року п’ять медійних організацій – Центр демократії та верховенства права (у минулому – Інститут медіа права), Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа» (у минулому – ГО «Телекритика») та фундація «Суспільність».

Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада планує надавати рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення регулювання у медійній сфері.

Головою Незалежної медійної ради є голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, секретарями – медіа юристи Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права) та Роман Головенко (Інститут масової інформації).

За перший рік своєї роботи Незалежна медіайна рада ухвалила 11 рішень, які стосувалися порушення телеканалом НТН декомунізаційних норм законодавства, запису передачі за участі Вікторії Шилової в ефірі телеканалу «Репортер» (Одеса), порушень при висвітленні інформації про пункт для біженців у Яготині, резонансного «Подвійного життя Президента», серіалу «Не зарікайся», критики епізоду «Слідства.Інфо» на сайті texty.org.ua, трансляції телеканалом «Гамма» передач за участю Петра Симоненка, рекламних роликів «Рідна Роса», «Шустов» і «Первак», випуску передачі «Відкритий мікрофон» на радіо «АКС», випусків передачі «Трафік з Кивою» на телеканалі NewsOne і публікації в газеті «Дзеркало тижня» матеріалу Вадима Трояна «Війна на кримінальному фронті». Крім того Незалежна медійна рада підготувала одну рекомендацію Нацраді щодо регулювання контенту.

У 2017 році Незалежна медійна рада ухвалила рішення щодо змісту розважальних передач та їх анонсів на телеканалі СТБ («Один за всіх», «Битва екстрасенсів», «Хата на тата», «МастерШеф»).