«Детектор медіа» продовжує дискусію про ситуацію в НМПУ напередодні позачергового з'їзду, який має відбутися 6 серпня. Нагадаємо, розгорнуту інформацію про конфлікт між головою НМПУ Юрієм Лукановим та членами Комітету й Ради викладено тут. У своєму блозі «Прекратите грызню» шеф-редакторка «ДМ» Наталя Лигачова закликала колег почати серйозну дискусію про те, як подолати кризу й актуалізувати діяльність медіапрофспілки. Зі своїми думками на сторінках «ДМ» виступив один із засновників профспілкового руху в українському медіапросторі Сергій Гузь. Продовжили дискусію у статтях та блогах фрілансер, відомий політолог, член НМПУ Євген Жеребецький, знову Сергій Гузь (дивись тут і тут), член НМПУ, старший науковий співробітник Канадського інституту українських студій Тарас Кузьо, член профспілки з Маріуполя Ганна Мурликіна. Також «ДМ» опитав членів НМПУ щодо актуальних проблем, які будуть обговорюватися на з’їзді. Сьогодні ми публікуємо текст керівника осередку фрілансерів НМПУ Йогеннеса Вамберга Андресена, який він надіслав на адресу «Детектора медіа».

Коли я вперше приїхав в Україну 1999 року — задовго до вторгнень і воєн — вона вже була прифронтовою державою. Прифронтовою в боротьбі за прозорість, демократію й верховенство закону. Чи можна реалізувати ці ідеали в будь-який спосіб у такому великому шматку совдепії, як Україна?

Навіть після двох революцій і тисяч загиблих це є ключовим питанням для України, тим більше що Росія перетворилася на авторитаризм і спадкове королівство, коли Єльцин передав владу Путіну.

І солдатами на передовій у боротьбі за справедливе суспільство є не озброєні чоловіки й жінки, гармати і танки, а журналісти. Журналісти ставлять гострі питання, розкривають рейдерів, корупцію й конфлікти інтересів тих, хто перебуває при владі. Тому без внутрішніх переформатувань, жахливі людські смерті на сході не мають сенсу.

Тепер запитайте себе: чи можемо ми дозволити собі розкіш конфлікту інтересів і рейдерських методів у нашій власній організації, в нашій власній профспілці? Моя відповідь — не можемо, це подвійні стандарти. Це непослідовно й не по-європейськи.

Нині існує невелика кліка з чотирьох-п'яти членів керівництва профспілки. Частина з них — працівники, які найняті з метою служити й допомагати членам організації. Тим часом вони на формально законних підставах загрожують нав'язати свою волю щодо політики організації. Вони де-факто зосереджують владу у своїх руках. Вони мають по три-чотири керівні посади на різних рівнях профспілки.

«Переворотом» називає Тарас Кузьо, британсько-канадський експерт із України й член нашої медіапрофспілки, те, що в нас відбувається.

Ми не можемо дозволити цьому шкідництву бути. Воно зайшло занадто далеко. Найкращий спосіб уникнути подальшої шкоди — ліквідувати об'єктивні причини для його існування. У першу чергу необхідно забезпечити неможливість перевороту шляхом концентрації влади.

Це дуже просто. Ми маємо проголосувати за зміни у статуті профспілки. Ніхто не повинен мати можливість бути обраним на кілька посад або мати подвійні мандати. Нікому не повинно бути дозволено бути найнятим на повний робочий день у медіапрофспілці і водночас бути обраним в органи управління.

Так само, як члени Кабінету міністрів не можуть одночасно бути членами парламенту.

Це питання виходить за рамки історії з усуненням Юрія Луканова з посади. Вони є структурними. Прохання написати мені, якщо ви згодні, щоб ми могли отримати якомога ширший мандат і домогтися цих змін на майбутньому з'їзді Незалежної медіа-профспілки в суботу, 6 серпня.

Луканов, якого усунули з посади голови, не винен ні в чому іншому, ніж в дезорганізації, і прагне компенсації за частину часу, коли він використовує свої робочі години, офіційно представляючи профспілку. Він став жертвою чорного піару з боку юридичної служби профспілки.

Ці особи, Тарасов, Ржанов, Гаврилова, Локацька, діяли нелояльно і зробили багато шкоди нашій профспілці. Чи довірите ви їм представляти нас і захищати нас на законних підставах? Моя відповідь — ні. Не дозволяйте їм продовжувати руйнівну діяльність.

Фото - malonemediagroup.com