Про це йдеться у зверненні до депутатів Верховної Ради України, повідомляє прес-служба Радіокомітету.

Раніше міжгалузеве об’єднання «Радіокомітет», до якого входять найбільші комерційні радіохолдинги «ТАВР-медіа», УМХ, Business Radio Group і «Люкс», не підтримало жодного з законопроектів №3822 і № 3822-1  та просило парламент відправити їх на доопрацювання. 2 червня Верховна Рада відправила на повторне перше читання обидва законопроекти, що мали запровадити квоти на пісні українською мовою в ефірі - №3822 та альтернативний № 3822-1.

«Ми, працівники українських радіостанцій, закликаємо народних депутатів продемонструвати здатність парламенту бути майданчиком національного консенсусу та прийняти закон про квоти, який стане шляхом для розвитку, а не засобом знищення українського радіо», - йдеться у зверненні.

Підписанти заяви наголошують, що українські радіостанції та більш як чотири тисячі їх працівників «завжди працювали та працюватимуть на розвиток національної культури, частиною якої, без сумніву, є національне радіо».

У зверненні також зазначається, що українські радіостанції підтримують квотування радіоефіру.

«В наших ефірах дебютували співаки та музиканти, якими зараз пишається вся Україна. Ми кожен день відкриваємо українцям нові творчі імена. Наші слухачі в середньому проводять з нами більше чотирьох годин на день, що, на наше переконання, є визнанням якості та потрібності нашої роботи. Ми усвідомлюємо виключну важливість розвитку національної культури, адже інвестуємо в це свої зусилля роками. Саме тому ми вітаємо ініціативи із запровадження продуманих, ефективних та збалансованих засобів стимулювання української музики на рівні закону, серед яких, без сумніву, може бути і розумне квотування радіоефіру», - йдеться у заяві.

Як наголошується у зверненні, 35% квоти – це понад 6 годин української музики українських виконавців, і радіостанції прагнуть, аби були створені умови, за яких буде можливо транслювати україномовний контент в прайм-тайм, зберігаючи при цьому свій формат та програмну концепцію.

Водночас підписанти розчаровані фактом, коли професійна дискусія перетворилася на навішування ярликів та розподіл на «своїх та чужих».

«Ми категорично не сприймаємо та відкидаємо образливі звинувачення в не патріотичності, чи, тим більше, в потуранні країні-агресору... Особливо образливим є постійне маніпулювання інформацією та погрози артистам, народним депутатам, керівникам радіостанцій», - йдеться у заяві.

На думки авторів звернення, саме створення ажіотажу навколо законодавчого процессу призвело до того, що Верховна Рада «не змогла належно розібратись у питанні та не ухвалила в першому читанні законодавство про квоти».

«Ми переконані, що повернення проекту на доопрацювання в Комітет зі свободи слова дає нам останній унікальних шанс запровадити законодавство, яке одночасно зможе підтримати українську музику та залишить шляхи для розвитку національного радіо. Саме такий підхід дозволить відновити нормальний діалог та віднайти якщо не консенсус, то хоча б компроміс між усіма зацікавленими сторонами», - йдеться у заяві.

Радіостанції закликають авторів обох проектів сісти за стіл переговорів, запросити до діалогу музикантів і представників радіостанцій та спільно створити текст проекту, який буде прийнятним для всіх.

Водночас підписанти заяви просять врахувати фактори, які є особливо важливим для нормального функціонування радіогалузі. Серед таких названі тематичні програми, до яких «далеко не завжди можна інтегрувати україномовну музику», та специфіку розвитку нішевих радіостанцій.

«Саме тому потрібне спеціальне регулювання, яке б залишало можливість для існування нішевих станцій Ми просимо Національну раду України з питань телебачення невідкладно долучитися до процесу підготовки закону та виступити експертом в питанні його потенційного впливу на радіоіндустрію та можливості застосування його норм на практиці», - йдеться у заяві.

Заяву підписали понад 200 працівників радіостанцій холдингів «Тавр медіа», УМХ та BRG.

Нагадаємо, Доопрацьований законопроект №3822«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)»зареєстрували 17 травня на заміну до першого варіанту народні депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко, Павло Кишкаря і Сергій Рудик.

Замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців законопроект запроваджує квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години. Водночас законопроект не передбачає винятків для нішевих чи місцевих радіостанцій. Квота має запроваджуватися поетапно: протягом першого року – 25%, протягом другого року — 30%, з третього року — 35%.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Законопроект № 3822-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)» зареєстрували 25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза.

Законопроект запроваджує квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00). Квота має запроваджуватися поетапно: протягом першого року – 30%, починаючи з другого року – 35%.

При цьому квотування не поширюється на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. А для форматних радіостанцій пропонуються зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби:

– 25% – для радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору (народної музики);

– 30% – для радіостанцій старої популярної музики (понад 25-річної давності);

– 20% – для радіостанцій музичних стилів джаз, рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс).

Законопроект передбачає при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців).

Також автори законопроекту запропонували мовне квотування для національного аудіовізуального продукту на телерадіоканалах і для ведення передач на радіостанціях.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Громадянський рух «Відсіч» вимагає від парламенту підготувати й ухвалити законопроект про квоту пісень українською мовою на радіо в розмірі не менше 35%, яка має бути однаковою для всіх радіостанцій і всіх форматів.

Фото: artkavun.kherson.ua