«Радіокомітет» просить відправити на доопрацювання обидва законопроекти про квоти українських пісень для радіо

«Радіокомітет» просить відправити на доопрацювання обидва законопроекти про квоти українських пісень для радіо

30 Травня 2016
2206
30 Травня 2016
14:27

«Радіокомітет» просить відправити на доопрацювання обидва законопроекти про квоти українських пісень для радіо

2206
Міжгалузеве об’єднання «Радіокомітет», яке об’єднує найбільші комерційні радіохолдинги «ТАВР-медіа», УМХ, Business Radio Group і «Люкс», не підтримує жодного з двох альтернативних законопроектів про квоти українських пісень для радіо. Про це йдеться в заяві «Радіокомітету».
«Радіокомітет» просить відправити на доопрацювання обидва законопроекти про квоти українських пісень для радіо
«Радіокомітет» просить відправити на доопрацювання обидва законопроекти про квоти українських пісень для радіо

Представники «Радіокомітету» закликають керівників депутатських фракцій і груп направити на доопрацювання законопроекти № 3822 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» і № 3822-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)».

«На жаль, останнім часом спостерігається тенденція, за якої кожна наступна редакція цих законопроектів (як доопрацьована, так і альтернативна), містить принципово нові положення, які не пропонувались під час попередніх обговорень, та які за своєю суттю є додатковим навантаженням на галузь. При цьому абсолютною несподіванкою для галузі кожного разу стає не лише зміст таких нових ініціатив, але і сам факт їх подання та час розгляду», - йдеться у зверненні.

«Так, наприклад, доопрацьована редакція проекту №3822 була внесена на розгляд парламентського Комітету з свободи слова та інформаційної політики з голосу в розділі «Різне». Про це вочевидь були попереджені прихильники законопроекту, оскільки вони всі були присутні на засіданні. Представники галузі дізнались про намір комітету розглянути цей проект лише тоді, коли голова комітету Вікторія Сюмар запропонувала винести його на порядок денний, тобто за кілька хвилин до початку розгляду цього питання. Вони не лише не мали можливості підготуватися до засідання комітету, але й не отримали можливості висловитися і попросити народних депутатів відкласти розгляд цього питання та заслухати всі зацікавлені сторони, оскільки їм просто не надали слово. І вже наступного дня проект був внесений до порядку денного парламенту. При цьому, доопрацьована редакція містить єдину «поступку» індустрії - зменшення квоти з 37,5 до 35 відсотків, тобто на 2,5 відсотки», - стверджують у «Радіокомітеті».

Альтернативний проект №3822-1, за словами представників «Радіокомітету», враховує лише окремі напрацювання робочої групи, «які не вплинули на зміст та якість проекту».

«Натомість без жодних пояснень з боку авторів альтернативного проекту введено кілька, як мінімум дискусійних новацій. Так, було скорочено перехідний період з двох років до одного, хоча представники радіо неодноразово наголошували, що за такий короткий час база пісень національних виконавців не встигне істотно поповнитись україномовними піснями», - йдеться в зверненні.

Також представників «Радіокомітету» бентежать положення, що регулюють не лише мову музичних творів, але й мову ведення передач на радіо та озвучення передач на телебаченні та радіо. Радійники вказують на те, що «телевізійна індустрія взагалі не була залучена до обговорення цих законодавчих ініціатив», та вважають «таке ігнорування думки галузі» неприпустими.

«Радіокомітет» просить повернути обидва законопроекти на розгляд профільного комітету з тим, щоб відповідно до регламенту надати представникам як радіо, так і телевізійної галузі можливість дослідити нові положення цих проектів, оцінити їх імовірний вплив на галузь і викласти свої зауваження на засіданні комітету.

«Детектор медіа» нагадує, що при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики працювала робоча група з підготовки законопроекту про квоти українських пісень для радіо. Але представники радійного бізнесу та представники громадського руху «Відсіч», які входили до робочої групи, не змогли дійти компромісу та підготувати спільний законопроект, який би задовольняв усі сторони. Компромісу спробували дійти автори законопроектів № 3822 і № 3822-1, які врахували в текстах законопроектів низку напрацювань робочої групи.

Нагадаємо, що в першому тексті законопроекту № 3822, зареєстрованому 27 січня, його автори запропонували встановити для радіоринку квоти не лише музичних творів українських авторів і виконавців, а й пісень українською мовою: «В музичних радіопрограмах та радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу». Законопроект було подано з ініціативи віце-прем’єр міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка.

Законопроект викликав бурхливу дискусію в медійному середовищі, було проведено низку експертних обговорень. Детально свою позицію щодо квот представники радіоіндустрії та музичного бізнесу висловили 17 лютого на круглому столі «Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки».

24 березня відбулася нарада з питань впровадження механізмів збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі під головуванням віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. За її підсумками Міністерство культури повідомило, що більшість присутніх підтримали законопроект № 3822. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників та «Радіокомітет» назвали цю заяву недостовірною.

Асоціація «Український незалежний музичний бізнес» теж заявила про свою категоричну незгоду з рішеннями, прийнятими 24 березня на нараді.

Проти збільшення квот для української музики виступив і голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв.

Натомість Державний комітет телебачення і радіомовлення висловив підтримку законопроекту про так зване квотування україномовного контенту в радіоефірі.

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 30 березня вирішив відправити законопроект № 3822 на доопрацювання за участі членів комітету і внести законопроект на заміну.

Народна депутатка, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на засіданні робочої групи в комітеті 4 квітня запропонувала компромісний варіант законопроекту щодо частки пісень державною мовою на радіо.

Члени робочої групи висловили низку зауважень і пропозицій до запропонованого пані Сюмар варіанту законопроекту, але зрештою так і не змогли дійти компромісу та погодити остаточний текст законопроекту.

10 травня віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко заявив, що допускає можливість зменшення до 35% квоти українських пісень на радіо в законопроекті № 3822.

11 травня народний депутат Олег Медуниця подав до Верховної Ради доопрацьований законопроект № 3822 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» на заміну до попереднього варіанту. Згодом під законопроектом підписалися ще й народні депутати Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко, Павло Кишкар і Сергій Рудик.

Автори пропонують замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години. Водночас законопроект не передбачає винятків для нішевих чи місцевих радіостанцій.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Закон має набрати чинності через три місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року квота пісень українською мовою має становити 25%, протягом другого року — 30%, з третього року — 35%.

18 травня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики одноголосно підтримав доопрацьований законопроект № 3822 про квоти українських пісень в музичних програмах радіостанцій та вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу.

25 травня група народних депутатів (Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза) зареєстрували альтернативний законопроект № 3822-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)», який передбачає винятки для нішевих радіостанцій.

Законопроект передбачає замість чинної для радіостанцій квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00).

На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів, і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту автори законопроекту пропонують встановити квоту продукту українською мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше половини національного аудіовізуального продукту має бути озвучено українською мовою на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких не становлять музично-розважальні передачі. Для тих же мовників, які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонується квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 7:00 до 23:00).

Законопроект передбачає, що квота пісень українською мовою не поширюється на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. Для форматних радіостанцій пропонуються зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби:

– 25% – для радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору (народної музики);

– 30% – для радіостанцій старої популярної музики (понад 25-річної давності);

– 20% – для радіостанцій музичних стилів джаз, рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс).

Законопроект передбачає при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців).

Також законопроект встановлює для радіостанцій обов’язкову квоту ведення інформаційних, інформаційно-аналітичних і розважальних передач українською мовою – 50% загального обсягу тривалості передач.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Закон має набрати чинності через три місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року квота українських пісень має становити 30%, починаючи з другого року – 35%.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2206
Читайте також
01.06.2016 18:45
Микола Гриценко
для «Детектора медіа»
2 837
19.02.2016 20:15
Мар'яна Закусило
6 794
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду