Головними темами аналізованого тижня мали би стати кадрові зміни в Офісі президента та Мюнхенська безпекова конференція. Але їх більшість інформаційних каналів обговорювали без особливого креативу. В контексті приходу Андрія Єрмака на посаду очільника ОП журналісти й гості жалілися на розширення повноважень цієї установи. У контексті «12 кроків» говорили про безініціативність української влади, міжнародну втому та російську вигоду.

По-справжньому розквітали медіа у близьких до інтересів своїх власників темах. Прямий намагався виставити Марусю Звіробій новою Жанною д’Арк, а канали Медведчука —  повернутися в СРСР.

У Росію з любов’ю

На чому тримається гуманітарний «русскій мір»? На російській мові, здобутках СРСР та російському православ’ї. Двом із трьох цих речей канали Медведчука присвятили окремі програми. І у своїй риториці вони вже майже не відрізнялися від якихось фронтових газет: заперечення злочинів комуністичної верхівки, пропаганда величі Совєтів, демонізація українських націоналістів.

Найяскравішою програмою тижня став випуск «Чому так?» про декомунізацію на каналі «112». Дуже радимо спочатку увімкнути правильний саундтрек.

Тут погрожували кримінальною відповідальністю за звинувачення генерала Ватутіна у вбивствах українців. Оцінку генерала, який посилав у бій неозброєних юнаків без форми, лишимо вам. Стверджували, що Україна на державному рівні підтримує неонацизм. Ностальгували за взаємною повагою часів СРСР. Особливо повагою до інакодумців, очевидно. Переконували, що декомунізація вбиває в людях духовність. Пропонували перевиховати націоналістів на боротьбу із Соросом. Кричали, що Жуков у Харкові був, є та буде. Обурювалися стиранням історії та «дебілізацією». Істерили про народ-переможець. Пишалися, що вони частина «русского міра». Розказували, що все найкраще було в СРСР. Відстоювали вулицю Кремлівську. Переконували, що пам’ятники — це просто історія і їх не треба зносити. Жаль, у Німеччині про це не знали. Ведучі шоу жалілися на дорогі таблички для зміни назв вулиць. Але також, уперше в історії «112», поставили члену «ОПЗЖ» логічне запитання: якщо перейменування нічого не змінює, навіщо перейменовувати вулиці назад на радянські? «Історична справедливість», — відповів Андрій Лесик. І це тільки початок.

Ірина Паламар сказала, що наступний ступінь еволюції людства — це соціалізм, як, наприклад, у Росії. Андрій Лесик заявив, що, враховуючи культурну політику, ще не відомо, які території Україна окуповані. Олена Бережна вирішила, що український генетичний код переможців (!) хочуть переформатувати на генетичний код переможених. Також жінка стверджувала, що для 75 % українців День перемоги — це головне свято в житті. Насправді ж це четверте найпопулярніше свято в Україні із 31 % підтримки. Проте найбільше на Червону зірку за прихильність до комунізму заслужила все ж Ірина Паламар: «У меня тоже у прадедушек забрали землю. Они тоже были кулаками. Но мы имели страну. Мы имели ракетостроение…».

Також не можна не відзначити загальний рівень агресії, яку фанклуб Сталіна проявляв до опонентів із проукраїнською позицією. Усе ж не часто почуєш звинувачення «такі, як ви, сиділи у схронах і з німцями там…» або бидлувате «пальцем покажи, кто сказал!!!». Проте закінчилася ця риторика прикрим самострілом, коли Олена Бережна вирішила процитувати Достоєвського: «Агрессия исходит от скудоумия».

Згадували про Достоєвського й на іншій програмі каналів Медведчука — шоу «Тема» на NewsOne. Діана Панченко та Світлана Крюкова намагалися принизити інших гостей, запитуючи про улюблених персонажів російського письменника. Таким чином «Тема» обговорювала проблему російської мови в Україні та паралельно просувала великодєржавіє. Адже, щоб ви розуміли, російська — це мова світового значення. Майже всі діти в Україні листуються російською й роблять це неграмотно. Бідні школярі сьогодні навіть не можуть нормально вчити російську. І ведучій сумно, що діти не ознайомлюються у школах з імперськими шедеврами.

Також на шоу була мама, яка пояснювала, чому хоче, щоб її діти продовжували ходити в російськомовну школу. Вистачило чотирьох перших слів: «Я гражданин Советского Союза…». Пізніше пролетарка переконувала, що Україна — це здебільшого російськомовна країна. Де, щоправда, втричі більше громадян удома спілкується українською, ніж російською.

Проте найвеселішою частиною програми стали аргументи проти закриття російськомовних шкіл: тому що діти масово провалюють ЗНО українською, діти звикли думати російською, в Одесі не вистачає україномовних вчителів. Хіба все це не, навпаки, причини для посилення вивчення української?

Не так часто, але не менш яскраво шлях до відновлення СРСР прокладали й у програмі «По сути» з Денисом Жарких. «Украинцы являются, по сути, русскими. Я не понимаю, чем русский отличается от украинца [...] Нам внушают, что мы некий отдельный народ», — розповідав на «112» Олександр Семченко. Пізніше коментатор називав росіян «великоросами». А ведучий переконував, що він хоч і росіянин, але вважає себе рівним українцям. Фоном ішли заперечення радянської окупації України та розповіді, що українські чиновники — провідники неонацизму.

Верховний потерпілий

Справа проти Софії Федини та Марусі Звіробій спровокувала на каналах Петра Порошенка справжній вибух особистих образ на адресу президента Володимира Зеленського. Розповіді про Верховного Потерпілого, який боїться двох жінок і не зможе захистити країну, заполонили ефір Прямого. Компанію їм складали твердження, що Зеленський підводить Медведчука до перемоги на виборах; що Зеленський «сцикло»; що Зеленський — нуль без «свого серіалу» й дискредитує інститут президентства. Ведуча Світлана Орловська нагадала нинішньому президенту про долю Януковича. Також владну верхівку на Прямому звинувачували в дискредитації волонтерів та військових. І стверджували, що з Марусі Звіробій очільники держави такими діями роблять Жанну д’Арк. На «Еспресо» політичний коментатор Володимир Цибулько заявляв, що страх опанував Зеленським швидше, ніж Януковичем.

Окремою розвагою для Прямого та «Еспресо» стали маніпуляції навколо заяви Давида Арахамія про воду для Криму. Нагадаємо, ведучий Прямого Матвій Ганапольський 11 лютого запитав у члена «Слуги народу»: що особисто ви зробите, якщо Путін запропонує Україні відновлення східного кордону в обмін на воду для Криму? Арахамія сказав, що особисто він пішов би на такий компроміс. Проте далі протягом тижня ведучі та гості каналів Петра Порошенка час від часу якось забували про постановку питання й Донбас у цій цитаті, лишаючи тільки ідею подати воду в Крим. Вийшла маніпуляція повного циклу: спочатку народному депутату поставили некоректне запитання, а потім критикували «слугу народу», перекручуючи його відповідь. Ведучий «Еспресо» Сергій Висоцький 14 лютого навіть задавався питанням, чи не підкупили росіяни членів провладної партії.

Віталій Портников стверджував, що ми живемо у країні колективного Жириновського, де влада постійно перевіряє суспільство якимись заявами. На думку журналіста, якби реакції не було, вже за тиждень чиновники почали би перемовини про поставки води у Крим.

Нові Санжари. Генезис

Після розбитих вікон та протестів у Нових Санжарах соцмережі розділилися: хтось звинувачував владу у провалі комунікації, хтось критикував народ. Глядачі інформаційних каналів у цій суперечці, ймовірно, участі не брали, адже залякані коронавірусом мали би сидіти десь у бункерах. Якщо вірити деяким ЗМІ, до України ще ніколи не наближалося більше зло.

Почати варто з Андрія Пальчевського, якому канали Медведчука вперше в житті намагалися поставити профільні запитання. Нагадаємо, що Пальчевський, серед іншого, засновник клініки «Євролаб». Але, як виявилося, приналежність до медичного бізнесу ще не означає медичну обізнаність. В інтерв’ю на «112» 10 лютого (його чомусь немає на ютубі) коментатор демонстрував небезпечність вірусів на прикладі... грибів. Хоча це фундаментально різні категорії організмів. Потім Пальчевський вдався до расизму, стверджуючи в цьому та інших інтерв’ю, немов спочатку панувала думка, що коронавірус атакує лише «жовту расу». Жодного поширювача такої думки коментатор не назвав, а тим часом роздмуханий подібними необережними вкидами расизм уже вирує в інформаційному просторі. Також Пальчевський переконував, що Україна настільки медично відстала, що в нас навіть немає статистики хворих на грип. Насправді вона є й оновлюється щотижня.

Звісно, улюбленець каналів Медведчука виявився далеко не єдиним, хто розганяв паніку. На «Еспресо» про неготовність України до пандемії, технологічну відсталість та неможливість реагувати на виклики розповідав Володимир Цибулько.

На каналі ZIK залякування населення взяла на себе Наталя Влащенко. Спочатку ведуча брала інтерв’ю в Бориса Тодурова, під час якого дивувалася відсутності в лікарів в аеропортах «протичумних костюмів». Сам Тодуров тим часом заявляв, що більш смертельного вірусу, ніж Covid-19, у світі ще не було. Хоча це навіть близько не правда: для подібних даних просто зарано, але з того, що відомо наразі, коронавірус менш смертельний, ніж, наприклад, ебола чи SARS. Також кардіохірург стверджував, що в Україні вдасться радикально лікувати від коронавірусу всього п’ять людей на місяць. Адже для найважчих випадків пневмонії знадобляться штучні легені.

Наступного дня Влащенко в інтерв’ю з Олександром Дубінським перекрутила ці слова Тодурова й виявилося, що лікувати хворих можна тільки спеціальними апаратами, яких в Україні шість-сім. Ведучу просто понесло: «Як ми будемо рятувати людей, якщо почнеться епідемія? Вони хай до себе додому, пан Радуцький, може завозить цей літак, а не в санаторій “Пролісок”».

Іронічно, що при цьому всьому найбільш панічну заяву тижня справді видав представник влади. Олександр Дубінський стверджував в інтерв’ю на ZIK: «Если в Украину придет хотя бы один случай этого заболевания, то мы будем болеть все. У нас здесь будет эпидемия испанского гриппа с тысячами жертв. Потому что ни помочь, ни за защититься, ни вылечить здесь никто не может». Упаси Коломойський.

Інші цікаві цитати тижня

Ахтем Чийгоз на Прямому спробував виправдати Петра Порошенка після поїздки на Мальдиви: «Президент Порошенко за допущенные ошибки перед всем обществом Украины сказал, что он услышал. Услышал каждого. Президент Зеленский продолжает хранить молчание». Неймовірна політична відповідальність — вдатися до слогану Януковича.

Михайло Добкін на NewsOne хвалив бійців «Беркуту», які повернулися в Україну, щоб дискредитувати Революцію гідності: «Они как первые ласточки, как первые беркутята прилетели».

Олександр Дубінський заявив, що із фракції «Слуги народу» потрібно виганяти людей, які попадаються на корупційний скандалах. Мабуть, свою заяву на вихід Дубінський не може знайти серед 24 квартир.

На каналі «Еспресо» болісно сприйняли ідею «1+1» не знімати мелодрами українською. У «Великому ефірі Василя Зима» 11 лютого глядачів каналу називали малоросами, закликали «Плюси» лишити українську мову кращим продюсерам, а саму тенденцію виставляли просуванням «русского міра».

В'ячеслав Піховшек на NewsOne заявив, що «погружение Украины в беспредел» почалося після того, як на Майдані вперше вдарили правоохоронця. Мабуть, порядок для фаната Медведчука — це коли вас репресують, а ви не пручаєтеся.

Галині Янченко, народній депутатці зі «Слуги народу», цього тижня двічі не пощастило на каналах Медведчука. Спочатку вона зійшлася в ефірі з Євгеном Червоненком (детальніше тут), який обзивав її проституткою та вчив правильно «сдвигать ноги». А вже наступного дня на ZIK народну депутатку спіткав Геннадій Москаль. Ексочільник Закарпатської ОДА обійшовся майже без сексизму, але все одно відверто зневажав опонентку. Буквально. Він сказав, що не поважає «слуг народу» і постійно (серйозно, весь час) перебивав чиновницю. Наприклад, намагання Янченко розповісти про математичне моделювання ринку землі Москаль зупинив фразою: «Це не лекція». А спроби роз’яснити законопроект — заявою: «Я не хочу слухати пояснення». А глядачі? Хоча Москаль переконував, що прості люди не розуміють слова «теоретично», тож, може, їм і пояснювати щось немає сенсу. Після десятків грубих перебивань Геннадій Геннадійович видав загальний діагноз: «Що робити? Ліпше нічого не робити. Сидіти собі по домам».

Наперед просимо вибачення, що про Шарія. Але Анатолій Шарій на «112» вирішив, немов Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров — це не кримські татари, а люди, які просто «заделались их представителями на материковой части». Цікавий факт: Мустафу Джемілєва вперше звільнили з роботи за участь у кримськотатарському національному русі за 16 років до народження Шарія. Також пропагандист намагався виправдати членкиню своєї партії за заяву, що вона не проти захоплення Києва Росією. «Если кто-то не против чего-то, это не значит, что он призывает к чему-то», — пояснював блогер. Із таким рівнем аргументації Шарій міг би стати не гіршим адвокатом, ніж Медведчук.

До речі, про Медведчука. Він аналізованого тижня знову симулював групове інтерв’ю зі своїми приватними журналістами. Кум Путіна переконував, що це Україна має проявляти ініціативу у відновленні транспортних, дипломатичних та економічних зв’язків із Росією, що це Україна має шукати знаменник миру. Про репарації від України для Росії поки не згадували. Також глядачам розповідали, як Польща чекає розвалу нашої держави, аби відхопити території. Як режим тиші на фронті порушують з обох боків. І як Зеленським керують ззовні.

Найбільш обурливою цитатою тижня стали слова Геннадія Зубка на «Еспресо» 13 лютого. Ексміністр назвав Бетмена «героєм Марвела» :)

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Фото: скріншот