Оригінал публікації на сайті Центру демократії та верховенства права за посиланням

Ми, громадські організації у сфері медіа закликаємо представників державної влади припинити підрив Європейської інтеграції України та атаки на Суспільне. 

Так, наприкінці квітня народна депутатка Мар’яна Безугла на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розпочала неприхований тиск на Суспільне поширюючи недостовірну інформацію про природу Суспільного, рівень фінансування та оплату праці наглядової ради, що працює на безоплатній основі з моменту створення АТ НСТУ. 

Зазначена активність народної депутатки збіглася з інформацією про намір виключити Перший канал Суспільного з Єдиного телемарафону, а також намірами профінансувати Суспільне у 2025 році в розмірі 1,5 млрд грн. Відзначимо, що,  ця сума на 300 млн менше планованих витрат у 2024 році і на понад 75% менше, ніж гарантує закон. Рік у рік Суспільне стикається з недофінансуванням, яке, в тому числі потрібно для як подолання наслідків багатодесятилітнього “ефективного господарювання” державних мовників, на базі яких постало НСТУ, так і якісної промоції і значно потужнішої роботи на цифрових платформах. 

Така політика жонгулюванням цифрами, рейтингами на фоні системного недофінансування є відображенням незрілості політикуму та ставлення до справжньої журналістики і відповідальності перед суспільством. 

Уже зараз, в 2024 році компанія має значні труднощі з заробітною платою, що стає дедалі нижчою порівняно з зарплатами журналістів, редакторів і операторів на ринку, а у першому півріччі до того ж непрофінансована трансляція телесигналу, що створює ризик припинення мовлення як такого. Виробництво контенту відбувається здебільшого за донорські кошти, адже ще 2017 року держава жодного разу не виконала взяті на себе зобов’язання щодо належного фінансування Суспільного. Це відображається і на закупівлі прав до подій значного суспільного інтересу, як от міжнародні спортивні змагання та олімпіади, адже такі права закуповуються за кілька років до проведення таких подій.

Ми нагадуємо, що створення суспільного мовлення є зобов’язанням України перед Радою Європи ще з 2005 року і це зобов’язання було виконане де-юре лише у 2017 році. 

Опублікований 17 квітня 2024 року Європейський акт про свободу медіа, який Україна буде зобов’язана імплементувати наряду з іншими актами ЄС, прямо наголошує, що провайдери суспільних медіа відіграють особливу роль на внутрішньому ринку медіа-послуг, зокрема у дотриманні фундаментального права на свободу вираження поглядів та інформації, надаючи людям можливість шукати та отримувати різноманітну інформацію, а також у просуванні цінностей демократії, культурного розмаїття та соціальної згуртованості. 

Саме тому стаття 5 Акту говорить про обов’язок держав забезпечувати, щоб постачальники суспільних медіа були редакційно та функціонально незалежними та неупереджено надавали різноманітну інформацію та думки своїй аудиторії відповідно до своїх повноважень щодо надання суспільних послуг. А також процедури фінансування повинні гарантувати, що постачальники суспільних медіа мають адекватні, стійкі та передбачувані фінансові ресурси, що відповідають виконанню та спроможності розвиватися в межах їх обов’язків. Ці фінансові ресурси повинні бути такими, щоб гарантувати редакційну незалежність провайдерів суспільних медіа.

Ми вважаємо, що атака на Суспільне може бути сприйнята як сигнал про нерозділення Україною цінностей плюралізму думок, підтримка яких є неодмінною умовою вступу до Європейського Союзу, а також вплинути на підтримку України у війні з росією. . 

Тому, ми закликаємо:

• Припинити зазіхання на редакційну незалежність шляхом поширення недостовірної та неправдивої інформації про діяльність Суспільного мовника 
• Забезпечити фінансову стабільність Суспільного задля належного його функціонування як джерела достовірної та неупередженої інформації про поточні події та російсько-українську війну; 
• Вжити заходів щодо застосування кризових протоколів якісної публічної комунікації, як інструменту протидії російській дезінформації, зокрема щодо сфери діяльності публічних інституцій та заходів з найбільш чутливих для суспільства питань. 

Заяву підтримали:

• Центр демократії та верховенства права
• Фундація «Суспільність»
• Український інститут медіа та комунікації
• Інститут Масової Інформації
• Платформа Прав Людини
• Лабораторія Цифрової Безпеки
• Інститут розвитку регіональної преси
• Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
• Детектор Медіа
• ГО «Інтерньюз-Україна»