Оригінал публікації на сайті КЖЕ за посиланням

Протягом останнього тижня у медійному просторі почастішали випади щодо Суспільного мовника зі сторони окремих народних депутатів, а також з’явилася інформація про прагнення виключити суспільного мовника з прайм-тайм ефірів Єдиного марафону. У світлі цієї інформації Комісія хотіла б наголосити на своїй підтримці реформи суспільного мовника, яка є одним з успішних прикладів медіареформ часів незалежності. Адже результатом цієї реформи є перетворення неповороткого державного гіганта з обласними філіями, що часто виступали рупорами влади, на конкурентне медіа, яке дотримується стандартів журналістської етики.

Нагадаємо, що вимога провести цю реформу згадувалася ще у 2005 році Парламентською асамблеєю Ради Європи, а її метою було покращення умов для функціонування плюралістичної демократії. Громадянське суспільство послідовно працювало над реформою як на законодавчому, так і на імплементаційному рівнях з 2014-2015 років, коли було прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (нині – «Про Суспільні медіа України»). Саме в його нормах були закріплені гарантії інституційної, фінансової та редакційної незалежності мовника, відповідно до стандартів Ради Європи, вже у 2024 році відображених в Європейському акті про свободу медіа на рівні Європейського Союзу. Попри забезпечення незалежних виборів менеджменту Суспільного як у 2017, так і у 2021 роках, а також включення Суспільного до різноманітних «білих списків» медіа, що дотримуються журналістських стандартів, виділення закріпленої на рівні законодавства гарантованої фінансової суми у 0,2% від загальної суми видатків державного бюджету на діяльність медіа не відбулося жодного разу від моменту трансформації та злиття усіх місцевих компаній у єдине ПАТ «НСТУ».

Під час повномасштабного вторгнення, довіра до Суспільного мовника зросла з 60,5% у 2020 до 86% у 2023 роках. Після створення Єдиного марафону, моніторинги дотримання стандартів на ньому також показують, що серед усіх мовників саме Суспільне має найменшу кількість порушень та найбільш збалансовано надає слово представникам усіх політичних фракцій у Верховній Раді України. Це дозволяє говорити про те, що, незважаючи на недофінансування та загальну спробу держави консолідувати інформаційні потужності – зокрема для того, аби вести інформаційну війну та протидіяти ворожим проявам пропаганди – Суспільне залишається острівцем якісного контенту, якому довіряють споживачі та до якого вони звертаються у разі, коли існує потреба швидко отримати надійну інформацію.

З огляду на те, що суспільні медіа продовжують належно виконувати свою функцію з інформування загалу про поточні події, що становлять значний публічний інтерес, Комісія висловлює свою незаперечну підтримку реформованому мовнику та наголошує, що:

• Тиск на мовника, зокрема шляхом поширення неперевіреної та/або недостовірної інформації політиками та іншими публічними особами, є неприпустимим;
• Будь-яке втручання у його редакційну політику, спрямоване на обмеження доступу представників певних верств суспільства загалом та політичних рухів безпосередньо, є надмірним втручанням у свободу медіа попри правовий режим воєнного стану;
• Дотримання журналістами Суспільного стандартів журналістської етики та надання об’єктивної та перевіреної інформації про поточні події є вакциною від утвердження монополізованого інформаційного простору;
• Забезпечення належного функціонування Суспільного, зокрема через його повноцінне фінансування, є запорукою сталості плюралізму думок навіть у воюючій країні.