Інститут масової інформації у січні зафіксував 10 злочинів проти свободи слова в Україні, з них дев’ять вчинила Росія. Відповідні дані опубліковані у моніторингу «Барометр свободи слова».

Серед російських злочинів — викрадення, обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини, а також вимкнення українського мовлення, закриття медіа внаслідок війни Росії проти України.

Водночас ІМІ зафіксував один випадок порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України.  

У січні на фронті загинув одеський журналіст, письменник, ресторатор Ігор Терьохін, який з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну від російських окупантів. Ігор Терьохін працював у ТРК РИАК та в команді «Глас Медіагрупа». Вивчав виноробство в Одеській національній академії харчових технологій, з часом став ресторатором.

За даними ІМІ, Терьохін став 44-м медійником, що загинув унаслідок російської агресії в Україні. З них вісім — під час виконання журналістської діяльності, 36 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

У січні репортер німецького видання Bild  Бйорн Штрітцель отримав уламкове поранення внаслідок російського обстрілу міста Дружківка (Донецька область). Штріцель сидів біля вікна, коли в місті пролунав вибух, унаслідок чого він дістав легке поранення уламком скла. Журналіст повідомив, що отримав поріз на лобі від скла, коли вечеряв у своєму готелі. Команда Bild, яка перебувала в Дружківці, знімала там репортаж.

Під російський обстріл на Донеччині та Луганщині потрапили дві іноземні та одна українська знімальні групи. Зокрема, журналісти телеканалу «Дом», французького телеканалу  ТМС та чеського Суспільного мовника.  Постраждалих унаслідок ворожого обстрілу не було.

Як розповіла ІМІ українська воєнна кореспондентка, фіксерка чеського Суспільного мовника Анастасія Жук, російські військові цілеспрямовано обстріляли місцину поблизу Бахмута (Донецька область), де працювала їхня команда. Самі журналісти та їхнє авто були марковані наліпками «Преса». За її словами, перед обстрілом над ними літав дрон. Вибух пролунав за 20 метрів від авто журналістів, снаряд упав на дорогу. Журналісти унаслідок вибуху не дістали поранень.

Інфографіка: ІМІ

У січні 2023 року стало відомо про викрадення на Харківщині місцевого відеоблогера із Савинської громади 69-річного Анатолія Гарагатого, якого окупанти затримали ще в травні 2022 року і понад три місяці утримували його в полоні. У  березні 2022 року він зняв російську танкову колону, що ввійшла до Савинців, і оприлюднив відео в соцмережах.  Окупанти звинуватили чоловіка в коригуванні вогню, катували струмом, натягували мішок на голову. Тримали його в Балаклійському ізоляторі місцевого відділу поліції. 4 вересня, за два дні до звільнення Балаклії, Анатолія Гарагатого разом з іще одним чоловіком з їхньої камери неочікувано відпустили на волю. Водночас блогеру росіяни пригрозили смертю, якщо він хоч раз візьме до рук відеокамеру.

Серед кіберзлочинів зафіксована кібератака на «Укрінформ», сайт інформагенції могли атакувати хакери з угрупування Sandworm, пов’язаного з Головним управлінням Генерального штабу Збройних сил Росії. 

Інший випадок інтернет-тиску стосувався авторки блогу «Рагулі» Тетяни Микитенко. Вона закрила доступ до контенту на своєму Youtube-каналі через спроби ботів заблокувати її канал. Через скарги Youtube обмежив для перегляду її контенту та надіслав їй один страйк. За її словами, наприклад, було закрито її «Читанку», присвячену книжці Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців» – про злочини сталінського режиму, де вона порівнювала Сталіна і Путіна. Також скаржилися на її відео про російського журналіста Олексія Венедиктова, де вона пояснювала, чому вважає його обслуговчим персоналом Кремля.

• Читайте також: ІМІ запускає 10 регіональних медіахабів для підтримки журналістів в умовах війни

Через брак коштів волинська газета «Колос» тимчасово зупинила свою роботу на 2023 рік. Про це повідомив головний редактор газети Леон Кондратюк в останньому номері газети за 22 грудня 2022 року.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах.

У січні ІМІ зафіксував один випадок порушення свободи слова — це інтернет-тиск. Невідомі створили у Facebook сторінку, де публікували звинувачення на адресу інтернет-видання «Четверта влада». Медіа вважає це маніпуляціями, брехнею і плітками на тему публічних звітів редакції, а також помстою одного з колишніх міських голів. На сторінці у Facebook публікують здебільшого закиди щодо фінансової складової агенції. Водночас видання публікує всю інформацію про фінанси в себе на сайті. Головний редактор «Четвертої влади» Володимир Торбіч вважає, що міський голова одного колишнього райцентру на Рівненщині образився на журналістів видання і нього особисто за запити та викривальні матеріали й тому вирішив організувати щось типу чорного піару.

У 2022 році ІМІ зафіксував 567 порушень свободи слова в Україні, 470 з них вчинила Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.

Архівне фото: Роман Балук/Львівська міська рада