Керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що відмовилась від міжнародної премії імені Йоганна Філіпа Пальма за свободу слова і свободу друку, яку також вручили російському журналісту, засновнику радіо «Эхо Москвы» Олексію Венедіктову.

Венедіктову вручили премію в німецькому місті Шорндорф 4 грудня, повідомляє DW.

В обґрунтуванні вручення премії Венедіктову членкиня опікунської ради Сейран Атеш нагадала про часи холодної війни до падіння Берлінської стіни, заявивши, що хоча Венедіктов підтримував зв’язки з Кремлем, він відстоював свободу слова.

«Хоча Венедіктов підтримував зв'язки з Кремлем, його позиція як журналіста зрозуміла: він — прихильник свободи. Той факт, що представники опозиції також висловлювалися на його радіостанції, свідчить про мужність та переконаність», — наголосила Атеш.

При цьому, роздумуючи про можливі наслідки «війни в Україні», вона згадала про страждання «усього Радянського Союзу»: «Ми не повинні забувати, куди заведе нас ця війна в Україні. Ми не повинні забувати і повинні пам'ятати страждання і лиха, які Стіна принесла людям усього Радянського Союзу».

Як зазначив сам Венедіктов, він став першим громадянином Росії, якого відзначили цією премією.

Нагороду вручають раз на два роки, її грошовий еквівалент – 20 тисяч євро.

Водночас Оксана Романюк у своєму дописі повідомила, що відмовилась отримувати нагороду разом з Венедіктовим.

«Прочитала, що Венедіктов став "першим росіянином, який отримав німецьку премію за свободу слова". А я мабуть стала першою українкою, яка від неї відмовилась», — написала Романюк.

Вона розповіла, що організатори премії, Palm Foundation, ще навесні повідомили її, що вона буде номінована спільно з Венедіктовим. Романюк додала, що не уявляє, як би могла «фізично стати на одну сцену і розділити одну нагороду з Венедіктовим. З службовим лібералом Кремля, політтехнологом, який не раз просував кремлівську пропаганду, публічно називав Путіна своїм "єдиним начальніком", вихвалявся звязками з Лавровим, Пєсковим, і іншими функціонерами».

Вона також переконана, що Венедіктов був в курсі, що номінували їх обох і, попри відмову Оксани, прийняв нагороду.

«Якщо російському громадянину не соромно зараз публічно розказувати про свою тяжку долю і отримувати премії, то він є тим, що ми називаємо "хорошим". Тобто банальним зверхнім імперіалістом. А якщо все ж соромно і він говорить про провину і трансформацію — тоді є шанс на якийсь діалог в майбутньому», — написала Романюк.

Вона відзначила, що не має претензій до організаторів, які «щиро дуже далекі від наших реалій» і користуються «західноєвропейською християнською етикою», однак  сподівається, що їй «все ж вдалося викликати в них запитання і внутрішні дискусії».

Додамо, що разом із Венедіктовим лавреатом цьогорічної премії стала асоціація муніципальних радіо- та телестанцій Конго (CORACON). Журналісти цієї організації, як наголошує журі, «за зарплату, якої ледве вистачає, щоб жити далі, протистоять жорстокому насильству та гіркій бідності в Конго за допомогою інформації та освіти».

«Щоденна робота CORACON зразково показує, наскільки драматичною та екзистенційно небезпечною є журналістська робота сьогодні в зоні африканської кризи, наслідки якої також поширюються безпосередньо на промислово-розвинені країни, такі як Німеччина», — підкреслили організатори премії.

У коментарі «Детектору медіа» Оксана Романюк повідомила, що номінанти з Конго відразу були у списку, тобто премію мали вручити трьом номінантам.

Організатори повідомили Оксану, що хотіли цією премією відзначити зусилля, які були докладені для свободи слова в різних країнах, в Україні і Росії зокрема.

«Ми багато і чемно листувались про різні відтінки боротьби, як можна порівнювати труднощі, які зазнають журналісти в різних країнах і в різних умовах. І загалом, яку історію розповість ця премію світу, якщо її вручити в такому форматі», — сказала Романюк.

На її думку, організатори керувалися радше емоційним бажанням примирення, аніж реакцією на реальні виклики сьогодення.

Вона переконана, що таке їхнє бажання абсолютно щире, однак вважає, що «така позиція свідчить про відмову займати чітку позицію і коментувати війну, яка відбувається в Європі».

Романюк ще раз наголосила на необхідності продовжувати доносити свою позицію до світу і припустила, що організатори при врученні згадали про роботу Венедіктова на Кремль внаслідок їхньої дискусії.

«Попереду в нас ще багато роботи і багато роз'яснень, щоб розвіяти російську імперську магію», — резюмувала Оксана.

Нагадаємо, «Эхо Москвы» було ліквідовано 3 березня 2022 року. До цього Роскомнагляд вимагав від редакції видалити матеріали, які суперечили риториці Кремля щодо розв'язаної в Україні війни. Радіо входило до «Газпром-медиа холдинг». Сам Олексій Венедіктов має у Росії статус «іноагента».

Ілюстрація: Annette Krönert für Palm-Stiftung e.V. / твіттер