Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

ВИСНОВОК № 151

щодо матеріалу з сайту газети «33-й канал» під заголовком  «Студентка вінницького вишу знялась у порновідео. Батьки кажуть, що доньку підставили»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 15 січня 2022 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця заявляє про порушення приватності, відсутність фактажу та припущення, не відокремлені від фактів.   

2. Матеріал розміщений на сайті 12 січня 2022 року в рубриці «новини», авторкою зазначена Марина Романова. На початку матеріалу — фото напівоголеної дівчини з лого та водяними знаками webca.club, обличчя дівчини частково приховане.

3. Розглядуваний матеріал розповідає історію студентки Юлії (як стверджується, її ім’я змінене), яка нібито працювала на платному сайті інтимних розваг та згодом була викрита однокурсниками.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста…» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин.» (п. 8);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного…» (п. 9).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Анонімізація героя журналістського матеріалу може бути потрібна в матеріалах різної тематики. Але, анонімізуючи героя, важливо не поставити під удар ширше коло людей.

2. Щодо забезпечення приватності та пов’язаної з цим редакційної обробки матеріалу. Іменуючи героїню розглядуваного матеріалу «Юлією», редакція зазначає, що «з етичних міркувань ім’я змінене». Проте в той же час називає її вік, рідне місто, професії її батьків, факультет вінницького вишу, де вона навчалася. А на початку матеріалу розміщене фото дівчини, верхня частина обличчя якої прихована. Саме фото не підписане й можна було б припустити, що воно ілюстративне, якби не другий матеріал, опублікований трохи пізніше на тому ж ресурсі на цю ж тему, де, крім згаданого фото, є й інші — там, щоправда, не видно обличчя.

Таку анонімізацію не можна назвати якісною, якщо виходити з її мети — прибрати ознаки, які дозволяють ідентифікувати людину. Така неякісна анонімізація, коли людина безпосередньо не ідентифікована, але наведено чимало її ознак, у матеріалі на настільки делікатну тему, створює нові ризики. Публікація може кинути тінь підозри на інших студенток. Навряд чи всі читачі розглядуваного матеріалу розбиратимуть його уважно й детально співставлятимуть усі ознаки героїні матеріалу. Таке подання інформації дає підґрунтя для пліток про дівчат, які підпадають під кілька зі згаданих у тексті ознак героїні, наприклад, студенток вінницького вишу з Ладижина з білявим волоссям. Матеріал не наголошує на проблемі та шляхах її розв’язання — це обговорення «смажених» подробиць. Підтвердженням є матеріал «33-го каналу» на ту ж тему від 21 січня 2022 року, сфокусований на обговоренні скандалу людьми, які не мають до історії стосунку.

Ініціатива вважає, що було порушено пункт 3 Кодексу етики: матеріал може негативно вплинути на життя інших людей,  які підпадають під кілька ознак, згаданих щодо героїні матеріалу, та, виходячи з цього, також і пункт 8 (неприпустимість викривлення інформації). Редакція та авторка матеріалу повинні були мінімізувати ознаки, які ідентифікують героїню.

3. Щодо нестачі фактажу. У скарзі не зазначено, в якій саме частині матеріалу скаржниця вбачає нестачу фактів, і яких саме. Ініціатива «МедіаЧек» уважає, що в матеріалі на таку делікатну тему природно очікувати приховування фактів, які ідентифікують героїню. Проте певні пробіли в матеріалі є. Текст завершується питанням матері дівчини: «Чому цих шантажистів досі не притягнули до відповідальності?» Але журналістам, подаючи такий розлогий коментар батьків, варто було з’ясувати, власне, чи дівчина або батьки зверталися до правоохоронних органів.

Крім того, в статті йдеться: «…дівчина почала займатись продажем інтимного спілкування із собою через колишнього хлопця». Не зрозуміло, чи редакція перевіряла це твердження і чи бодай намагалася зв’язатись із колишнім хлопцем.

Отже, в матеріалі є порушення професійного стандарту повноти подання інформації.

4. Відокремлення фактів від коментарів. На початку тексту є фраза журналістки «красуня з Ладижина», а після четвертого абзацу подані розповіді одногрупників дівчини («ось що розповідають її одногрупники:..») та її батьків («…повідомила мама:..»). Тобто епітети в тексті нижче четвертого абзацу належать не журналісту, а опитаним людям. Але ці коментарі не взяті в лапки та є розлогими. У цих частинах тексту читачеві не нагадують, що це переказ слів однокурсників чи батьків, а не перевірені авторкою факти. Читачеві в такому тексті легко загубитися й втратити розуміння, де саме подається коментар учасника ситуації чи джерела, а не журналістський текст. Тобто важко розрізнити суб’єктивну позицію і факти.

Загалом внесок журналістки у цей матеріал є недостатнім: не опитані деякі фігуранти щодо їхньої позиції, не поставлені уточнювальні запитання. Сам матеріал складається переважно з викладу двох суб’єктивних позицій, недостатньо перевірених журналістами. При цьому матеріал поданий у новинній рубриці, а в тексті через недоліки його викладу суб’єктивну позицію можна сприйняти за слова журналіста. Тобто замість фактів подані переважно коментарі.

Зважаючи на всі ці обставини, Ініціатива вважає, що стандарт відокремлення фактів від коментарів таки був порушений.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція газети «33-й канал» на своєму сайті в матеріалі «Студентка вінницького вишу знялась у порновідео. Батьки кажуть, що доньку підставили» порушила пункти 3, 6, 8 і 9 Кодексу етики українського журналіста.

28 жовтня 2022 року