Для української журналістики наразі настав зірковий час — і водночас глибока криза. Таку думку висловила виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк під час експертного обговорення «Як журналістам під час війни писати про російські звірства, воєнні злочини і геноцид?».

«В української журналістики нині зірковий час. Але разом із тим ми — в глибокій кризі. Є виклики внутрішні і зовнішні. Внутрішні — це коли доводиться працювати в особливих умовах війни. Зовнішні — нестача доступу до інформації, коли важко отримати відповіді на запити, коли звичних джерел і тем не існує, зростання навантаження.

При цьому вимоги до ЗМІ в аудиторії теж зросли: вона прагне, щоб її інформували, а з іншого — не хоче, щоб інформували, бо раптом медіа нашкодять. І це все накладає багато відповідальності й обмежень. Це горнило, в якому виковується нова українська журналістика», — сказала вона.

Оксана Романюк додала, що все більше запитань з'являється до іноземних медіа та журналістів.

«Раніше багато з них були для нас якимись гуру, а зараз розумієш, що в них забагато пафосу, а не реального дотримання стандартів. Скидання з п'єдесталу західної журналістики накладає потребу суб'єктності української журналістики, появи її голосу на міжнародному рівні. Вона вже має задавати планку, говорити, що ось це вірно чи невірно, не боятися критикувати міжнародні медіа. Уже немає кумирів на п'єдесталах. Якщо вони пишуть щось, що не відповідає стандартам — має бути наша реакція», — вважає вона.

Ще одним актуальним викликом для української журналістики Оксана Романюк вважає захист свободи слова та незалежної журналістики.

«Зараз є криза фінансова і криза, пов'язана з обмеженнями воєнного стану. Важливо, щоб ці обмеження закінчилися разом із війною, і ми могли розвиватися як демократична держава. Щоб захистити незалежну якісну журналістику, нам потрібно розвивати саморегуляцію, будувати горизонтальні зв'язки, захищати один одного, гуртуватися і відстоювати незалежність журналістики», — додала очільниця ІМІ.