«Потрібно скоротити розрив між нормами і реальністю»: Дуня Міятович закликала держави посилити безпеку журналістів

«Потрібно скоротити розрив між нормами і реальністю»: Дуня Міятович закликала держави посилити безпеку журналістів

4 Травня 2022
905

«Потрібно скоротити розрив між нормами і реальністю»: Дуня Міятович закликала держави посилити безпеку журналістів

905
Також вона закликала покращувати комунікації вийськових та цивільних органів влади з медійниками: надавати інформацію про конфлікт, про заходи безпеки, що необхідно вжити, а також гарантувати свободу пересування та доступ до інформації.
«Потрібно скоротити розрив між нормами і реальністю»: Дуня Міятович закликала держави посилити безпеку журналістів
«Потрібно скоротити розрив між нормами і реальністю»: Дуня Міятович закликала держави посилити безпеку журналістів

Держави мають посилити безпеку журналістів, особливо в зоні збройних конфліктів, щоб скоротити розрив між задокументованими нормами та реальною ситуацією. Про це заявила комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

«Війна в Україні є ще однією трагічною ілюстрацією вразливості журналістів у конфліктних ситуаціях. Незважаючи на те, що неможливо запобігти всім ризикам, яким піддаються ці журналісти, уряди можуть і повинні робити більше для посилення їхньої безпеки», – зазначила вона.

Дуня Міятович додала, що саме завдяки журналістам серйозні порушення прав людини, воєнні злочини та інші звірства доводяться до відома громадськості та осіб, які приймають рішення.

«Однак це має свою ціну. Журналісти, які працюють на полі бою, часто стикаються з надзвичайною небезпекою, іноді навіть з такою ж, з якою стикаються військовослужбовці», – йдеться в заяві.

Комісарка Ради Європи з прав людини нагадала, що розроблено чимало документів і протоколів, які мають гарантувати захист журналістів, які висвітлюють бойові дії, та загалом осіб, які знаходяться в зоні збройного конфлікту, але не воюють, однак «реальність на місцях сильно відрізняється від цих стандартів».

«У збройних конфліктах журналісти часто зазнають навмисних нападів, викрадень та катувань. Відсутність ефективного розслідування та судового переслідування винних у злочинах проти журналістів створює безкарність, яка лише сприяє подальшому насильству. Висвітлення збройних конфліктів є небезпечною роботою, а тим більше, коли залучені держави не повністю дотримуються норм і стандартів, яких вони зобов’язані дотримуватися», – зазначила Дуня Міятович.

Вона закликала уряди поважати та дотримуватися Женевських конвенцій за будь-яких обставин і «не робити журналістям мішенями», а також завчасно попереджати про атаки, які можуть загрожувати цивільному населенню, наприклад, у випадку атак на телевізійні та радіовежі, де можуть бути присутні журналісти.

Крім того, вона закликала уряди, в тому числі ті, що безпосередньо не залучені до конфлікту, співпрацювати з журналістами та підтримувати ініціативи журналістських та медійних організацій, наприклад, спрямовані на отримання захисного спорядження.

«Шоломи, захисні жилети та бронежилети можуть врятувати життя та мінімізувати травми, але вони коштовні та можуть бути недоступні для багатьох журналістів, зокрема регіональних чи позаштатних. Як показала війна в Україні, такого екіпірування гостро не вистачає, особливо коли для висвітлення конфлікту мобілізується велика кількість журналістів.

Поставка захисного спорядження іноді сповільнюється вимогами, передбаченими правилами ліцензування та сертифікатами кінцевого користувача, що призводить до кількох тижнів затримок. Держави повинні розглянути можливість пом'якшити такі перешкоди ліцензування для журналістів і допомогти їм та їхнім роботодавцям, у тому числі фінансово, створити стратегічний запас захисного спорядження, до якого можна швидко отримати доступ у разі потреби», – йдеться в заяві комісарки з прав людини.

Також вона закликала покращувати комунікації вийськових та цивільних органів влади із медійниками: надавати інформацію про конфлікт, заходи безпеки, що необхідно вжити, а також гарантувати свободу пересування та доступ до інформації.

Крім того, Дуня Міятович нагадала, про необхідність попередньої підготовки журналістів до роботи в гарячих точках. У тому числі щодо надання першої допомоги. Для цього вони повинні мати постійний доступ до спеціалістів Міноборони та Міністерства охорони здоров'я, відвідувати відповідні тренінги тощо.

Серед іншого Дуня Міятович заявила, що держави повинні надавати журналістам дипломатичну, військову та матеріально-технічну допомогу, підтримувати ініціативи, спрямовані на надання укриття та житла, забезпечення товарами першої необхідності та створення безпечних пресцентрів із відповідним обладнанням тощо. Також важливою є психологічна допомога, повага до конфіденційності журналістських джерел та загальне поліпшення ситуації зі свободою слова.

Читайте також:

Ілюстрація: facebook.com/usdos.ukraine

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
905
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду