«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 125

щодо матеріалу онлайн-видання «Оглядач» («Обозреватель») під заголовком «Рятувати було вже нікого: з'явилися нові деталі загибелі хлопця і дівчини під час буревію у Львові. Фото»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 3 cерпня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця заявляє про порушення етики щодо родин загиблих, про яких розповідається в новині.

2. Оскаржений матеріал опублікований 2 серпня у рубриці «розслідування». Авторкою зазначена Катерина Бондаренко; матеріал містить фотоколаж (на початку), 5 фото з місця події та відео (наприкінці) тривалістю 5,5 хвилин.

3. Матеріал присвячений загибелі дівчини і хлопця у львівському парку на лавочці внаслідок падіння гілок дерева та стовпа під час урагану. Джерелом інформації зазначений телеграм-канал «Типовий Львів» (із гіперпосиланням). Кілька фото містять зображення калюж крові, а на відео між 1,5 та 2,5 хвилинами частково нібито видно тіла загиблих, після 4 хвилини 40 секунди – також калюжі крові. Перед відео – застереження: «Увага! Відео 18+», також на ньому є лого Varta1, а на фото – водяні знаки varta1.com.ua. «Варта 1» — це львівська онлайн-спільнота, де публікуються повідомлення та свідчення надзвичайних подій, отримані як від правоохоронців, так і від пересічних громадян.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року): «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Навіть якщо певний контент активно поширюється через соціальні мережі, можливість його поширення в медіа залежить від норм професійної журналістської етики та законодавства. Користувачі соцмереж не зв’язані професійною етикою й почасти є анонімними; крім того, контент користувачів мають модерувати адміністратори груп у соцмережах та адміністрація самих соцмереж, хоча далеко не завжди модерація є ефективною.

2. У своєму Висновку № 31 Ініціатива «МедіаЧек» уже зазначала щодо контенту з інших медіа: «Передрук / запозичення матеріалів з одного ЗМІ іншим не звільняє останній від обов'язку подати матеріал із дотриманням норм законодавства та професійних журналістських стандартів» (пункт 2 розділу ІІІ).

3. У тому ж висновку Ініціатива зазначає: «…Європейський суд із прав людини, наприклад, у рішенні в справі "Компанія "Плон" проти Франції" від 18 травня 2004 року вказує на необхідність утримання від поширення сенсаційної інформації про щойно померлу людину певний час після її смерті з огляду на страждання її родичів у цей період…» (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ). В іншому своєму висновку Ініціатива також зазначала: «Після смерті людини важко говорити про захист її прав, адже вони зникають разом із людиною. Але потрібно враховувати права її близьких» (п. 1 розд. ІІІ Висновку № 94).

4. На думку Ініціативи, демонстрація частин тіла померлого чи навіть калюж крові (яка теж є складовою тіла) на місці загибелі може травмувати рідних і близьких. У розглядуваному матеріалі, попри заявлену рубрику «розслідування», немає аналізу причин та обставин трагедії: сказано лише, що вона сталася під час урагану. Не йдеться також про можливих винних у тому, що дерево і стовп упали на людей. Тож фото та відео з безпосереднього місця події мало що додавали до матеріалу, крім «смакування» кривавих деталей у буквальному сенсі цього слова. Отже, це порушення пункту 3 Кодексу етики.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання «Оглядач» («Обозреватель») у матеріалі під заголовком «Рятувати було вже нікого: з'явилися нові деталі загибелі хлопця і дівчини під час буревію у Львові. Фото» порушила пункт 3 Кодексу етики українського журналіста.

3 грудня 2021 року