
Польща надала приміщення для коворкінгу білоруським журналістам, які втекли від режиму Лукашенка
Польща надала приміщення для коворкінгу білоруським журналістам, які втекли від режиму Лукашенка


Білоруські журналісти, які виїхали до Польщі через утиски з боку режиму Олександра Лукашенка, отримали від влади міста Білосток приміщення для коворкінгу. Про це пише «Білоруська асоціація журналістів».
Приміщення виділили на вулиці Сенкевича, 44. Там мають відкрити білоруський коворкінг-центр, де зможуть працювати всі журналісти, але, перш за все, йдеться про тих, хто виїхав з Білорусі через переслідування.
«Білосток – особливо гарне місце для такої підтримки і діяльності. Ми – сусіди, а Гродно – близьке нам місто. Я вважаю, що це теж інвестиція місцевого самоврядування Білостока» – зазначив піл час вручення ключів віце-президент Білостока Збігнєв Нікітаровіч.
За його словами, площа приміщення становить 70 кв.м, журналісти зможуть її орендувати за мінімальною ставкою – 2 злотих (14 грн) за квадратний метр.
Нагадаємо, 27 серпня Верховний суд Білорусі ліквідував «Білоруську асоціацію журналістів».
З 2020 року у Білорусі тривають репресії після президентських виборів, на яких «переміг» Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси – у Білорусі затримують журналістів, опозиційних політиків, забороняють медіа.
18 лютого 2021 року суд у Мінську засудив журналісток «Белсату» Катерину Андреєву (Бахвалову) та Дар'ю Чульцову до двох років колонії загального режиму. Їх визнано винними в «організацію і підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». Фактично, журналісток засудили за стрім, під час якого вони зафільмували силовий розгін мирної акції пам'яті загиблого активіста Романа Бондаренка.
У липні 2021 року влада Білорусі визнала «екстремістськими» сайт і соцмережі каналу «Белсат».
У травні 2021 року влада розпочала масштабну кампанію репресій проти найбільшого інтернет-порталу Tut.by. МВС Білорусі просить визнати всі матеріали Tut.by «екстремістськими» і заборонити їх поширення. За гратами знаходяться 15 співробітників редакції і осіб, пов'язаних з Tut.by.
Також у травні спецслужби Білорусі захопили опозиційного журналіста Романа Протасевича, змусивши літак, на якому той летів до Вільнюса, приземлитись у Мінську.
У липні 2021 року влада фактично закрила одне з найстаріших видань Білорусі «Наша Ніва», сайт видання заблокований. Правоохоронці затримали чотирьох співробітників редакції: головного редактора Єгора Мартиновича, якого побили під час затримання, головреда журналу «Наша історія» Андрія Динька, начальника відділу реклами і маркетингу Андрія Скурка. Зараз за гратами залишаються Мартинович та Скурко.
Також влада розпочала наступ на білоруську редакцію «Радіо Свобода» – 16 липня силовики навідались до офісу «Радіо Свобода» у Мінську, виламали двері та вилучили майже всю техніку. Також силовики затримали журналістів, які працюють у редакції, або були з нею раніше пов'язані.
Загалом, у Білорусі за ґратами перебувають 29 журналістів, двом з них оголосили вирок, з початку року зафіксовано шість нападів на журналістів, 107 обшуків, майже всі вони пройшли з конфіскацією майна.
Фото: БАЖ
