Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ: Дезінформація підриває довіру суспільства до журналістики
Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ: Дезінформація підриває довіру суспільства до журналістики
Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Тереза Ріберіо під час дискусії «Міжнародне право та політика щодо дезінформації в контексті свободи ЗМІ» 14 травня сказала, що дезінформація підриває довіру суспільства до журналістики та її ролі в демократичному суспільстві.
Вона повідомила, що зробила боротьбу з дезінформацією пріоритетом свого Офісу.
«Поки загальновизнаного визначення дезінформації не існує, безумовно, це не полегшує нам роботу. Однак є кілька помітних характеристик та особливостей. Наприклад, якщо ми беремо підхід Брюсселя як вихідну точку, дезінформація включає неправдиву або оманливу інформацію, вона створюється та поширюється для економічної вигоди або, щоб навмисно обдурити суспільство, і це може завдати шкоди громадськості», – розповіла Ріберіо.
Вона розповіла, що люди використовують традиційні та онлайн-медіа для отримання точної та правдивої інформації – журналісти формують довіру до своєї аудиторії. Однак дезінформація, зазначила Тереза Ріберіо, розмиває межі між хибним та істинним.
«Дезінформація підриває довіру суспільства до професійної якісної журналістики та її ролі в демократичному суспільстві, – сказала вона. – Руйнуючи довіру до медіа, ви руйнуєте зв'язки, що утримують суспільство».
Ріберіо нагадала, що інтернет-платформи часто використовують для поширення шкідливої та неправдивої інформації з політичних, ідеологічних чи комерційних мотивів. Зокрема, вона звернула увагу, що все частіше штучний інтелект використовують з політичних мотивів – щоб впливати на те, яку інформацію люди бачитимуть в інтернеті.
Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ закликала забезпечити захист свободи слова та не порушувати права людини, обмежуючи доступ до інформації.
Нагадаємо, експерт аналітичного цетру «Атлантична Рада США», співзасновник Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій Якуб Каленський виділив чотири лінії захисту від дезінформації: документування загроз; підвищення обізнаності; виправлення слабких сторін; перешкоджання агресорам. Документувати загрози, за його словами, треба з трьох напрямків – уряд: різні команди зі стратегічних комунікацій, інформаційні агенції, спецслужби або навіть пресслужби; громадянське суспільство: аналітичні центри, недержавні організації; медіа.
Фото: стопкадр