Комісія журналістської етики пояснила правила поведінки журналістів під час проведення інтерв’ю з людьми, які пережили травму. Про це КЖЕ повідомила 29 вересня.

Комісія надала роз’яснення після авіакатастрофи військового літака Ан-26 у Харківській області. «Ця трагічна подія стала топ-новиною в більшості українських ЗМІ. Проте не завжди, висвітлюючи цю трагедію, журналісти поводились етично і професійно», – сказали в КЖЕ та як приклад навели сюжет 24 каналу «Двигуни відмовляли неодноразово, – мати загиблого під Харковом пілота».

Комісія журналістської етики радить журналістам та редакціям при висвітленні трагічних подій:

• мінімізувати можливі страждання постраждалих та їх родин;
• ставитися з повагою та розумінням до їхніх почуттів та переживань;
• обережно висловлюватися під час розмови з постраждалими чи їх родинами.

Клінічний психолог Кевін Бекер радить журналістам пам’ятати, що після трагедій люди потребують: безпеки, передбачуваності та контролю. Саме тому журналісти мають:

• створити постраждалим та їх родинам безпечний простір для розмови та гарантувати, що їхні слова будуть передані точно;.
• дати їм можливість самим обирати, якими фактами ділитися. Тобто, не тиснути заради отримання інформації;
• вивчити основи психології й розуміти, які можуть бути психологічні реакції на катастрофи чи інші травматичні події.

ВВС у Редакційних настановах пише, що варто просити про інтерв’ю в постраждалих та їх родичів, але не рекомендує своїм журналістам:

• чинити тиск на постраждалих та їх родичів щодо проведення інтерв’ю чи отримання інформації;
• турбувати їх численними телефонними дзвінками, через електронну пошту, текстовими повідомленнями чи стуком у двері;
• перебувати в їхньому приватному володінні, всупереч прохання залишити його;
• слідувати за ними, якщо вони пересуваються.

«Журналісти мають пам’ятати, що некоректно представлений контент про травматичні події (з акцентом на шокуючи сцени чи почуття, показ мертвих людей, чи тих, хто помирає), може призвести до психологічної травми у споживача такого контенту. Особливо це стосується дітей», – йдеться в повідомленні.

Спілкуючись із людьми, які пережили травму, не варто:

• використовувати термін «жертва», краще – «людина, яка пережила травму»;
• виражати жаль у будь-який спосіб; співчувати можна, жаліти – ні;
• тиснути на людину, маніпулювати її почуттями;
• випитувати шокуючі подробиці;
• інтерпретувати емоції та почуття замість самої людини;
• навмисно драматизувати розповідь.

Нагадаємо, ввечері 25 вересня біля аеродрому Чугуєва в Харківській області зазнав аварії військовий літак АН-26. На його борту здійснювали навчальний політ 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та семеро офіцерів.

Спочатку врятуватися вдалося двом чоловікам, проте один із них згодом помер від опіків у лікарні. Інший перебуває у стані середньої важкості.

У Міноборони заявляють, що за кермом літака був досвідчений пілот, який міг посадити літак навіть із одним несправним двигуном. Причиною аварії попередньо вважають те, що літак зачепив крилом землю.

Президент оголосив 26 вересня днем жалоби. 

Фото: КЖЕ