16:56
Вівторок, 8 Вересня 2020

«МедіаЧек»: NewsOne має спростувати твердження, що Стерненко «транслював убивство в прямому ефірі»

3 168
Ведучі каналу упереджено висвітлювали справу Стерненка і давали слово заангажованим коментаторам.
«МедіаЧек»: NewsOne має спростувати твердження, що Стерненко «транслював убивство в прямому ефірі»
«МедіаЧек»: NewsOne має спростувати твердження, що Стерненко «транслював убивство в прямому ефірі»

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили  механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 71 

щодо низки матеріалів телеканалу NewsOne про Сергія Стерненка,  які вийшли в травні 2020 року

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 3 серпня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на низку матеріалів про Сергія Стерненка. На думку скаржника, в них порушений
Кодекс етики українського журналіста та презумпція невинуватості.  

2. Оскаржена інформація поширювалася, як правило, в межах тривалих телепрограм дискусійного формату, в яких піднімалися різні теми, в період 8 – 29 травня 2020 року.

3. Розглядувані матеріали містять висловлювання, в яких Сергія Стерненка називають «убивцею», «наркоторгівцем» та закликають притягти його до відповідальності.

3.1.                     В ефірі токшоу «Протистояння» від 8 травня 2020 року ведуча Діана Панченко сказала, що умовні прихильники Сергія Стерненка відмовилися від участі в ефірі  (на 3 год. 20 хв.). Відео супроводжується текстовим повідомленням унизу екрану: «справа Стерненка: коли буде покарання за вбивство?» (3 год. 25 хв.). Та ж телеведуча заявляє: «людина в прямому ефірі вбила людину…», «бояться люди ходити на вулицях, коли бачать Стерненка на волі…» (обидва 3 год. 26 хв.), «він біг за людиною з ножем.., а ще ми знаємо з розслідування Шарія, що він кришував наркоторгівлю.., скільки ми будемо очікувати [на підозру в кримінальному провадженні]?» (3 год. 29 хв.), «Стерненко, який вбив людину,..» (3 год. 31 хв.), «…вбивця й наркоторгівець…» (3 год. 34 хв.). Внизу екрана також була розміщена інформація в нейтральному тоні: «активіст Стерненко у 2018 році смертельно поранив у сутичці людини» (3год. 33 хв.). 

3.2.                      У випуску програми «Великий вечір» («Михаил Добкин на связи с NewsOne в прямом эфире») 11 травня 2020 року про Сергія Стерненка першим згадує гість студії. Після цього телеведуча загалом нейтрально описує події 2018 року, коли в сутичці з Сергієм Стерненком загинув Іван Кузнєцов (починаючи з 47 хв. ефіру), але в подальшому сама ж ведуча каже, що  Стерненко є «вбивцею», «кришував наркоторгівлю» і що такі коментарі вона робить «усупереч презумпції невинуватості».

3.3.                     У програмі «Я так думаю з Русланом Коцабою» 19 травня 2020 року ведучий вживає вирази «убивця Стерненко», «транслював убивство в прямому ефірі» (після 9 хв. 30 сек.), хоча саме відео, записане і трансльоване Сергієм Стерненком після інциденту в травні 2018 року, не демонструється (у попередніх двох матеріалах демонструється відео, яке щоправда не містить моменту завдання Івану Кузнєцову тілесних ушкоджень, видно лише наслідки інциденту, з чого глядачі можуть робити власні висновки про обґрунтованість тверджень ведучих щодо «трансляції вбивства в прямому ефірі»).

3.4.                        У випуску програми «Великий вечір» («Вадим Карасев в "Большом Вечере" на NewsOne») 18 травня 2020 року телеведуча спершу в достатньо нейтральному тоні розповідає про виклик Сергія Стерненка на допит до Служби безпеки України. Тут ведуча вже говорить про записаний Стерненком «момент смерті чоловіка» (близько 7 хв.), а не про «вбивство». Але потім вона стверджує, що «вбитому» одеситу вручили підозру, після чого в запису подаються коментарі народних депутатів Нестора Шуфрича та Галини Янченко. А трохи пізніше вже в прямому ефірі телефоном (близько 12 хв.) висловлюється народна депутатка Марина Бардіна. Останній ведуча починає опонувати (на відміну від її діалогу з Вадимом Карасьовим), згадуючи Сергія Стерненка як «людину, яка вбила іншу людину і транслювала це в прямому ефірі» (близько 13:40). Далі ведуча згадує, що двоє народних депутатів із фракції «Слуга народу», які були присутніми на «акції на підтримку Стерненка», «не знайшли часу» для коментарів телеканалу.  

3.5.                     Випуск програми «Протистояння» від 22 травня 2020 року («Андрей Пальчевский в «Предисловии» к «Противостоянию» на NewsOne») містить такі висловлювання телеведучої Діани Панченко, яка звертається до політика й бізнесмена Андрія Пальчевського: «людина, яка вбила іншу людину і потім транслювала це в прямому ефірі, має бути самі розуміємо де, але чому він не за гратами?», «народні депутати зі Слуги народу… пікетують за вбивцю…»   Щоправда, питання було поставлене в ширшому контексті й Пальчевський слова про Стерненка не прокоментував.

3.6.                     У випуску програми «Хронологія тижня з В’ячеславом Піховшеком» від 24 травня 2020 року («"Хронология недели" с Вячеславом Пиховшеком на NewsOne») демонструється сюжет, у якому диктор наводить висловлювання народного депутата Нестора Шуфрича щодо «справи Стерненка» («він не може бути жертвою, адже у сутичці загинула інша людина» - 2:44:45, щоправда, потім подається його пряма мова без згаданих висловлювань). Згодом у сюжеті закадровий голос дикторки говорить про Стерненка, що «…сам момент вбивства він транслював у прямому ефірі…» (2:45:35), хоча відео при цьому не показують. Потім наводяться слова Ірини Тиран про те, що «зйомка в прямому ефірі, все є  на відео», але тут же вона каже: «…і якщо Стерненко стверджує, що це, можливо, була самооборона, то ненадання допомоги людині, яка вмирає, це також стаття…». Далі подаються твердження Олени Лукаш, що Стерненко нібито наздоганяв загиблого і «лежачого добив ножем» (2:46:25). Після цього наводять відеозапис коментарів тієї ж Олени Лукаш: «Эксперты как один что говорят? Что гражданин Кузнецов умер в положении лежа. Умер от удара ножа в сердце… От мужчины, стоявшего сверху…» Потім наводиться цитата нардепки Галини Янченко. Після сюжету ведучий В’ячеслав Піховшек цитує слова політика Андрія Портнова про неявку прокурорів до суду в справі «о соучастии подсудимого по делу о сбыте наркотических средств, о похищении Стерненко человека, о разбое», знову використовуючи термін «убивця» (2:48:15).

3.7.                      Гостем випуску програми «Протистояння» 29 травня 2020 року був Андрій Портнов. Телеведуча Діана Панченко запитує в гостя: «навіщо посольству США вбивця та наркоторгівець?» На що Портнов відповідає: «…он не только убийца и обвиняемый официально по делу об обороте наркотиков, вымогательстве, разбойном нападении, похищении человека и пытках». Згодом він ще раз повторює ці звинувачення на адресу Стерненка.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9); «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.» (п. 12).

Законодавство:

1.1.            Конституція України:

«Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом… для підтримання… неупередженості правосуддя

1.2.            Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII, в ред. 2006 р.):

«Телерадіоорганізація зобов’язана:

в) поширювати об’єктивну інформацію;

...

з) не поширювати матеріали, які порушують презумпцію невинуватості підозрюваного, обвинуваченого або упереджують рішення суду;..» (ч. 1 ст. 59 в ред. 2013 р.).

2.2. Кримінальний процесуальний кодекс (№ 4651-VI):

«Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

  1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.…»

3. Рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.95 р. у справі «Алене де Рібемон проти Франції» (Allenet de Ribemont):

36.  The Court considers that the presumption of innocence may be infringed not only by a judge or court but also by other public authorities.

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

  1. Телебачення впливає на аудиторію сильніше за пресу, тому робота телебачення більше регулюється, вимоги до його контенту є жорсткішими й прямо чи опосередковано телевізійні журналісти мають більше обов̕̕язків порівняно зі своїми колегами з інших видів ЗМІ.
  2. Телевізійний контент має бути об̕̕єктивним, що випливає, зокрема, з норм профільного закону, тобто телеканал не може просувати суб̕̕єктивну точку зору, а повинен забезпечити представлення всіх вагомих позицій із певного питання.
  3. З одного боку, медіа повинні мати змогу подати інформацію про ймовірне порушення закону (в тому числі оцінкові судження), а з іншого, подання таких матеріалів має бути збалансованим, особливо на телебаченні.
  4. Предмет висновку. Ініціатива наголошує, що в цьому висновкові надається оцінка саме матеріалам телеканалу, а не діям/бездіяльності Сергія Стерненка, осіб, у яких із ним був конфлікт, чи  правоохоронних органів.
  5. Щодо використання терміну «порушення презумпції невинуватості» щодо матеріалів ЗМІ. У такому контексті цей термін ужитий у профільному законі «Про телерадіомовлення». У той же час практика Європейського суду з прав людини вказує, що порушення цієї презумпції може бути вчинене саме суб̕̕єктами владних повноважень. Кримінальний процесуальний кодекс описує порушення презумпції невинуватості в контексті кримінального провадження та покарання громадянина державою за певне діяння. З огляду на це Ініціатива критично ставиться до використання терміну «порушення презумпції невинуватості» щодо матеріалів ЗМІ, натомість використовуючи загальне поняття випередження матеріалами ЗМІ рішення суду, що може спровокувати тиск на суд.
  6. Збалансованість та неупередженість (об̕̕єктивність).

Справу Стерненка в розглядуваних матеріалах коментують, окрім самих ведучих, Михайло Добкін, Нестор Шуфрич, Галина Янченко, Марина Бардіна, Вадим Карасьов, Ірина Тиран, Олена Лукаш і Андрій Портнов. Добкін, Шуфрич, Лукаш і Портнов займали високі посади в період правління Віктора Януковича, тож є явними ідеологічними опонентами колишнього очільника «Правого сектору» в Одесі, учасника Революції гідності Сергія Стерненка. Тож їх не можна вважати нейтральними — вони є упередженими до Сергія Стерненка. Незалежним експертом також не можна вважати Вадима Карасьова, який останнім часом явно прихильний до «Опозиційної платформи — За життя» — партії, яка опонує учасникам Революції гідності. Те саме стосується й Ірини Тиран. Найменш заангажованою із перелічених можна вважати народну депутатку від «Слуги народу» Галину Янченко. Марину Бардіну з тієї ж фракції ведуча Діана Панченко сприйняла як прихильницю Стерненка, тому активно їй опонувала. Натомість із іншими коментаторами, які критикували Стерненка, ведучі поводились пасивно.

Блогера/політика Анатолія Шарія, на якого в розглядуваних матеріалах посилаються як на джерело інформації про діяння Сергія Стерненка, слід вважати заангажованим як представника політичної сили проросійського спрямування, що також опонує учасникам Революції гідності.

Незалежна медійна рада відзначала: «…можна вести мову про симпатії телеканалу NewsOne до партії «Опозиційна платформа — За життя» та її представників. Це очікувано, оскільки кінцевим власником телеканалу є член згаданої партії Тарас Козак. Така прихильність телеканалу не відповідає стандартам, за якими аудіовізуальні медіа мають бути неупередженими і збалансованими. Прихильність ілюструється такими прикладами, як трансляція телеканалом партійного з’їзду «ОПЗЖ» у своєму ефірі 06.06.2019, міжпартійної зустрічі «ОПЗЖ» та партії «Единая Россия» 11.07.2019 та 13.07.2019, а також активне використання коментарів членів «ОПЗЖ» чи інших прихильних до них осіб.» (п. 9 висновку від 4 вересня 2019 року «Дотримання стандартів висвітлення під час виборів та можливих зловживань свободою слова телеканалом “NewsOne”»). Більшість політиків у лавах ОПЗЖ у минулому належали до Партії регіонів та інших політичних сил, що втратили владу внаслідок Революції гідності. Тож відсутність нейтральних або прихильних до Сергія Стерненка спікерів, окрім кількох винятків, можна пояснити заангажованою редакційною політикою каналу. Навіть якщо прихильних до Стерненка або нейтральних спікерів запрошували до студії, але вони відмовилися з огляду на заангажованість NewsOne, у відсутності балансу думок в ефірі винна редакція телеканалу.  Адже позицію Стерненка та його прибічників можна було взяти з відкритих джерел.

Неодноразові коментарі телеведучої Діани Панченко щодо Стерненка як «убивці», який має понести покарання, також були явно упередженими. Вона сама визнала це, заявивши, що діє всупереч «презумпції невинуватості» (ефір з Михайлом Добкіним 11 травня 2020 року). Хоча в окремих випадках ведучих було кілька, співведучий не опонував Діані Панченко для підтримання балансу. Також ведучі не опонували й не ставили запитань для уточнення й конкретизації людям, які критикували Стерненка.

Отже, розглядувані матеріалі упереджені до Сергія Стерненка внаслідок підбору заангажованих спікерів та висловлювань журналістів. Ініціатива не має змоги і не проводить моніторингу ефіру телеканалу NewsOne, тому не виключаємо, що в якихось інших матеріалах каналу висвітлення справи Стерненка було в іншій тональності. Але пересічний телеглядач вмикаючи канал у певний момент, не повинен опинятися в полоні пропаганди або просування суто однієї точки зору. В розглядуваних матеріалах ведучі не намагалися опонувати заангажованим коментаторам, не наводили бекґраунду, не анонсували коментарів іншої сторони.

  Переповідаючи позицію Стерненка, за якою смерть Кузнєцова була наслідком самооборони, журналісти начебто намагалися втримати баланс. Однак згодом починали висловлюватись заангажовано та давали слово упередженим коментаторам. Що ж до інших звинувачень на адресу Стерненка — наприклад, у продажі наркотиків і рекеті, — його позицію не з’ясовували й не озвучували. Також не було згадок про те, що канал звертався до Стерненка по коментарі та отримав відмову.  Як уже раніше наголошувала Ініціатива, особа може ймовірно відмовитися від коментарів журналістам, але звернення по них — це обов̕̕язок ЗМІ передовсім перед глядачами, які мають отримати якомога повнішу інформацію. Навіть у разі відмови фігуранта матеріалу від коментарів його позицію можна в багатьох випадках отримати з інших джерел і переповісти. Тож розглядувані матеріали незбалансовані.

  1. Повнота. Порушення професійного стандарту журналістики щодо збалансованого подання інформації автоматично спричиняє неповноту матеріалу.
  2. Випередження судового рішення. Норма пункту «з» частини 1 статті 59 Закону «Про телерадіомовлення» базується на вимогах частини 3 статті 34 Конституції України, оскільки нагнітання громадської думки щодо того, яким має бути судове рішення в певній справі, може спричинити тиск на суд. У випадках, коли журналістам відомі ознаки злочину, однак правоохоронці на це не реагують, на думку Ініціативи, журналісти можуть говорити про злочин, адже судової справи немає й невідомо, чи вона буде. Однак тут ситуація інша: 7 квітня 2020 року генеральна прокурорка Ірина Венедиктова заявила, що підозра Сергію Стерненку однозначно буде оголошена. Отже, на час виходу розглядуваних матеріалів уже йшли підготовчі процедури щодо притягнення Стерненка до відповідальності. 11 червня Стерненку повідомили про підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї; його справу розглядатимуть у суді.

Низка розглядуваних матеріалів подавали інформацію про справу Стерненка упереджено, незбалансовано й неповно. Ініціатива не може визначати, як це вплине на майбутній судовий процес, але вказані норми Конституції та профільного Закону не допускають будь-які спроби нагнітання суспільних настрої до винесення рішення судом, адже неможливо наперед достеменно визначити ступінь того, як упереджені матеріали медіа вплинуть на суд.

Тому всі розглядувані матеріали порушують вимоги пункту «з» частини 1 статті  59 згадуваного закону, адже в них Стерненко названий «убивцею» та звинувачений в інших злочинах.  

  1. Щодо виправлення поширеної інформації. Оцінку діям Стерненка, внаслідок яких Іван Кузнєцов помер, дасть суд. Ініціатива не вважає, що в цьому контексті може застосовуватися пункт 12 Кодексу етики українського журналіста. Порушений закон та пункт 4 Кодексу, але говорити, що канал поширив недостовірну інформацію про вчинення вбивства Стерненком, поки не можна. Випередження судового рішення за своєю суттю є іншим видом протиправного контенту, хоча за результатами такого рішення ця інформація може виявитись недостовірною. Телеканал міг би виправити ситуацію, повідомивши глядачів, що поширив упереджену інформацію, роз’яснивши суть ситуації й надалі висвітлюючи справу Стерненка в межах закону та етичних стандартів журналістики.

Разом із тим NewsOne не раз повідомляв, що Стерненко «транслював убивство в прямому ефірі», що не є правдою, адже відеозапису, на якому він б’є Кузнєцова ножем, немає. Канал показував лише відеозапис, на якому поранений уже лежить на землі. Тож повідомлення, що Стерненко «транслював убивство в прямому ефірі», є неправдивим, і канал повинен його спростувати.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що телеканал NewsOne у низці своїх матеріалів за 8—29 травня 2020 року щодо Сергія Стерненка:

  • порушив професійні стандарти журналістики щодо неупередженості, збалансованості, повноти подання інформації (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста), а також пункт 4 того ж Кодексу, зокрема через упереджені коментарі ведучих, іменування особи «вбивцею» до винесення судового вироку та тенденційний підбір коментаторів;
  • поширив неправдиву інформацію щодо «трансляції вбивства в прямому ефірі», яку має спростувати згідно з пунктом 12 того ж Кодексу.

Цей висновок не оцінює дій самого Сергія Стерненка, правоохоронних органів та інші факти, про які йдеться в розглядуваних матеріалах.

8 вересня 2020 року

 

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3168
Переглядів
Коментарі
Вододимир
13:44 / 09 Вересня 2020
Панченко перебиває всіх, хто висловлює притомну думку. Це, мабуть, найбільш агресивна ведуча з усіх каналів. Нормальним людям краще до неї не ходити.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду