У медіа, які працюють в окупованих частинах Донецької та Луганської областей, немає матеріалів із критикою дій «окупаційних адміністрацій». Про це повідомило Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини в звіті за 16 листопада 2019 року – 15 лютого 2020 року.

«Соціальні мережі залишилися єдиною наявною платформою для вираження мешканцями критичних зауважень і думок щодо ситуації на місцях. Наприклад, у соціальних мережах широко критикувалися затримки у виплаті заробітної плати та інших допомог, але у місцевих засобах масової інформації це питання не висвітлювалося», – йдеться в документі.  

За даними цього звіту, бойовики затримують людей за публікації в соцмережах. Водночас в окупованій частині Луганської області розширили перелік «адміністративних правопорушень» – тепер таким вважають розповсюдження інформації, яка ображає людську гідність, негативно впливає на суспільну мораль та є зневагою «влади».

На підконтрольній уряду України території Управління Верховного комісара ООН з прав людини впродовж 16 листопада 2019 року – 15 лютого 2020 року зафіксувало чотири нових напади на працівників ЗМІ та п’ять – на правозахисників, громадських активістів й членів ЛГБТІ-спільноти.

Зокрема, у звіті згадують, напад на журналіста миколаївського сайту «Новини-N» Олександра Влащенка 30 листопада 2019 року та перешкоджання працівниці сайту «Страна.юа» Юлії Корзун,  працівникам «Шарій.нет» Дмитру Кучеру та Антоніні Бєлоглазовій.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини також занепокоєне через законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну та кримінальну відповідальності за поширення недостовірної інформації. «Ці заходи виглядають непропорційними й можуть негативно вплинути на свободу вираження поглядів. УВКПЛ наголошує, що, хоча протидія дезінформації може бути законною метою, обмеження свободи вираження поглядів повинні відповідати міжнародним стандартам. УВКПЛ закликає уряд перенести фокус уваги на цілеспрямоване запобігання кібератакам і протидію зловмисним автоматизованим аккаунтам ("ботфермам"), інвестувати кошти у підвищення рівня медійної грамотності населення та забезпечити відкритий доступ до інформації відповідно до глобального завдання ЦСР 16.10», – зазначається в документі.

Законопроєкт про протидію дезінформації не був зареєстрований у Верховній Раді. Голова Комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко говорить, що невідомо, чи буде хтось напрацьовувати цей законопроєкт після звільнення міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського.

Фото: Радіо Свобода