Про це повідомляє Інститут масової інформації.

У сюжеті від 12 лютого «Ми працюємо – ви насолоджуєтеся: генеральський бордель у Луцьку» ведуча розповіла, що в одному із салонів краси нібито працював бордель, а «спокій жриць насолоди пильнувала охоронна фірма, яку заснували бійці поліцейського батальйону "Світязь"». Зокрема, повідомлялося, що ветеран АТО Юрій Букія та двоє інших представників з батальйону «Світязь» є співзасновниками охоронної компанії.

«У сюжеті журналісти показали номери та авто атовця Юрія Букії, зазначивши, що "джип, який приїжджав за дівчатами, зареєстрований на такого собі Юрія Букію". А в наступному сюжеті, оприлюдненому 13 лютого, зазначили, що авто атовця їздило по колу тієї ночі. Однак жодних доказів, що авто їздило і відвозило кудись дівчат, не навели», – йдеться в повідомленні.

Юрій Букія, своєю чергою, 13 лютого написав у Facebook, що працівники «Аверсу» приїжджали до його будинку ввечері.

Крім того, під час мітингу пан Букія заявив, що не має стосунку до салону краси і вимоги до телеканалу не зміняться, доки «Аверс»  не спростує сюжет та офіційно не вибачиться.

«Склалася така ситуація, що я дійсно проживаю навпроти цього салону "Юнона", у якому ніби базується бордель. Стосунку до цього я не маю. Авто стояло припарковане під вікнами квартири, яку я знімаю, де його сфотографували. Так, ми дійсно заснували свою охоронну компанію, але вона не працює з моменту заснування: ми не змогли собі знайти персонал, клієнтів. Нас виставили в сюжеті, згадали наші прізвища, фото автомобіля», – розповів Юрій Букія.

За даним порталу T1.ua, активісти змогли поспілкуватися з представниками каналу. Однак  директорка телеканалу Наталія Московка та авторка сюжету Наталія Поліщук заявили, що не даватимуть спростувань без відповідних підстав.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що законодавство України передбачає право відповіді і право спростування. «Таке право існує, незалежно від звернення постраждалої особи до суду, і може відбуватися в позасудовому порядку. Якщо телеканал поширив неправдиву інформацію, має спростувати її самостійно або на вимогу постраждалої особи. Відмова від спростування у випадку, коли була поширена недостовірна інформація, тягне за собою додаткову відповідальність і, зокрема, враховується судом під час визначення розміру компенсації моральної шкоди потерпілому», – пояснив він.

Нагадаємо, 12 лютого 2020 року футбольний клуб «Динамо» звинуватив у маніпуляціях і порушенні закону видання «Економічна правда» через матеріал, у якому була опублікована зарплатна відомість ФК. Видання «Економічна правду», своєю чергою, повідомило, що намагається отримати додаткову інформацію, щоб перевірити заяву футбольного клубу.

Фото:скріншот Маї Голуб / ІМІ