Про це він сказав 4 вересня, передає українська редакція DW.

DW направила послання російській Держдумі, у якому йдеться: «Наша журналістська діяльність ґрунтується на правилах об'єктивного висвітлення подій. А це виключає будь-яке втручання у внутрішні справи інших держав».

Голова комісії Держдуми з розслідування фактів іноземного втручання у внутрішні справи РФ Василь Піскарьов 4 вересня закликав представника видання постати перед парламентською комісією. Він додав, що може відкликати акредитацію медіакомпанії або її окремих працівнкиів для роботи в Росії, якщо повторне запрошення не буде прийняте.

Петер Лімбурґ, своєю чергою, заявив: «Ми завжди готові до обговорення і запрошували пана Піскарьова, проте все ж необхідно домовитися про рамкові умови діалогу. Ця "повістка з вимогою з'явитися" безумовно не є правильним шляхом для обміну думками. Погроза позбавити акредитації показує характер цього запрошення. Ми є незалежною суспільно-правовою медіакомпанією і не дозволимо себе шантажувати. Крім того, ми завжди чітко давали зрозуміти, що не втручалися у внутрішні справи Росії і не будемо цього робити і надалі. Ми також не закликали у твіті до демонстрації, а лише цитували її учасників. Це настільки очевидно, що ми не можемо зрозуміти, через що виник переполох. Звинувачення в тому, що ми порушили російські закони, абсолютно абсурдне».

Нагадаємо, 6 серпня 2019 року німецька медіакомпанія Deutsche Welle відкинула закиди Міністерства закордонних справ Росії та речниці відомства Марії Захарової в нібито втручанні у внутрішні справи РФ. Зокрема, російська сторона звинуватила німецького мовника у «закликах до протестів у Москві». У Deutsche Welle зазначили, що в жодному зі своїх оприлюднених матеріалів чи сюжетів не закликали брати участь у протестах в Росії.

Як писав ДМ, 14 липня в Москві пройшла акція з вимогою пропустити в Мосміськдуму незалежних кандидатів. Близько тисячі учасників акції зібралися в центрі Москви та пішли до будівлі мерії. У результаті силовики затримали близько 25 учасників акції.

27 липня на численному мітингу на підтримку незалежних кандидатів у Мосміськдуму поліція затримала понад тисячу осіб. Крім того, поліцейські завдали ударів двом журналістам та заламали їм носи, один кореспондент отримав тілесні ушкодження в руки та голову, четвертий був побитий у поліцейському фургоні після арешту, а п'ятий отримав тілесні ушкодження від нападу поліції.

Також заарештували на 30 діб засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, а напередодні запланованої акції протесту затримали Іллю Яшина.

27 липня до редакції російського телеканалу «Дождь» приходили працівники поліції, які передали головній редакторці Олександрі Перепелова повістку на допит у «кримінальній справі про Мосміськвиборчкомом».

За останні кілька тижнів поліція затримала понад 10 працівників ЗМІ, які мали журналістські посвідчення та акредитацію. 

Комітет захисту журналістів (CPJ) 22 серпня приєднався до заклику семи організацій до російської влади припинити утиски та переслідування журналістів, які висвітлюють протести опозиції в Москві. 

31 серпня в Москві пройшла неузгоджена хода проти політичних репресій. За даними ГУ МВС, у ній взяли участь 750 осіб, за оцінкою «Медузи» – кілька тисяч. Увечері 2 вересня російські поліцейські затримали журналісти «Новой газеты» Іллю Азара, йому інкримінують нібито порушення правил проведення мітингів (частина 8 статті 20.2 КоАП) за участь в акції 31 серпня. Згодом його відпустили.

Фото: DW