15:40
Середа, 6 Червня 2018

Журналістів не можуть покарати за публікацію «списку 47-ми» – медіаюристи

5 червня інтернет-видання «Страна.ua», а пізніше – «Українська правда» опублікували «список із 47 українських журналістів і блогерів, яким, за версією українських спецслужб, загрожує смерть від рук кілерів». Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 387 Кримінального кодексу України (розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування). Медіаюристи роз'яснили «Детектору медіа», що може загрожувати цим ЗМІ згідно законодавтства
Журналістів не можуть покарати за публікацію «списку 47-ми» – медіаюристи
Журналістів не можуть покарати за публікацію «списку 47-ми» – медіаюристи

«Детектор медіа» звернувся за роз'ясненнями до медіаюристки та адвокатки Інституту розвитку регіональної преси Людмили Панкратової та медіаюриста Інститу масової інформації Романа Головенка. Зокрема ДМ поцікавився, чи може Служба безпеки України вимагати від ЗМІ розкриття їх джерел та чи можливо притягнути журналістів до відповідальності за публікацію «списку 47-ми».

Відповідь пані Панкратової «Детектор медіа» публікує повністю:

«СБУ порушила кримінальну справу за розголошення таємниці матеріалів досудового слідства. Вони посилаються на 387 статтю Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за такі дії. У цієї статті є "спеціальний суб’єкт". "Спеціальний суб’єкт" означає особу, якій за посадовими обов’язками ці матеріали є відомі. Це слідчий, прокурор або адвокат. Або інші особи, які давали підписку про нерозголошення матеріалів досудового розслідування. Тобто це можуть бути свідки, яких ознайомили з цими матеріалами і які надали підписку.

"Неспеціальний суб’єкт" – це журналісти. От якщо вони не давали підписку про розголошення матеріалів досудового розслідування, вони не можуть бути "спеціальним суб’єктом" по цій статті Кримінального кодексу.

Тому розслідування може проводитись. Що притягнуть до відповідальності журналістів, така можливість прямує до нуля. Я думаю, що ні.

Є навіть таке спеціальне звільнення від відповідальності, наприклад, в законі "Про друковані засоби масової інформації та пресу". В ст. 42 вказано, що не несе відповідальності журналіст та редакція, якщо поширюється таємниця, охоронювана законом, проте журналістами не було здобуто цю інформацію незаконним шляхом.

І далі законодавець розвиває цю тему. Він каже про те, що є захист джерел інформації. Ця норма кілька разів згадується в різних законах. Зокрема, в ст. 25 закону "Про інформацію", в ст.26 "Про друковані засоби масової інформації та пресу" там, де вказано, що журналіст має право не розкривати джерела інформації і зобов’язаний охороняти свої джерела.

Якщо ж такі дані передав "спеціальний суб’єкт", то його можуть притягнути до відповідальності за розкриття матеріалів досудового розслідування.

Щодо розкриття джерел. Ст. 162 Кримінально-процесуального кодексу України говорить про "Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю". І в першій же частині першого пункту все починається відразу з: "Інформація, що знаходиться у володінні ЗМІ або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації». Це означає спеціальний порядок доступу до матеріалів, який є в журналістів, тільки через ухвалу слідчого судді. Доступ до речей та документів можливий тільки за ухвалою суду. Але, більше того, ця ухвала суду передбачатиме, що слідчий матиме доступ до документів для того, щоб визначити, хто їм цю інформацію передав. Але суд не може змусити журналістів свідчити на розкриття джерел. Тобто такі міжнародні норми захищають не тільки журналіста, а ще й право мати оці от таємні джерела.

Я думаю, що далі СБУ звернеться до суду для того, щоб отримати ухвалу про доступ до речей та документів "Страни.ua"».

Медіаюрист Інституту масової інфомрації Роман Головенко висловив таку саму позицію.

«За це можна притягнути до відповідальності лише правоохоронця або того, хто був під розписку повідомлений про збереження таємниці слідства. Звісно, що СБУ може попросити розкрити джерело, але журналісти будуть зобов’язані лише рішенням суду, а так це більше як прохання», – сказав він «Детектору медіа».

Нагадаємо, 29 травня увечері стало відомо, що в Києві застрелили російського журналіста Аркадія Бабченка, який жив і працював в Україні. 30 травня на брифінгу голови Служби безпеки України Василя Грицака стало відомо, що Аркадій Бабченко живий, а його нібито вбивство насправді було спецоперацією СБУ.

Стало відомо, що під час спецоперації з інсценування вбивства Бабченка українські правоохоронці отримали від імовірного організатора злочину список із 47-ми осіб (спочатку казали про 30 осіб), яких планували усунути російські спецслужби. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що усім особам, які були у списку імовірного організатора убивства журналіста Аркадія Бабченка, нададуть охорону.

Журналіст Матвій Ганапольський повідомив, що під час зустрічі в СБУ написав заяву до правоохоронних органів щодо надання йому охорони. За його словами, на закритій зустрічі в СБУ 1 червня присутнім показали певні відеозаписи, які стали доказом для усіх, що «це не жарти».

Тих, хто потрапив до списку, запросили до СБУ. На закритій зустрічі в СБУ 1 червня були присутні 17 осіб зі «списку 47-ми». За повідомленням Прямого каналу, власних джерел «Детектора медіа» та повідомлень у соцмережах та на інформаційних сайтах відомі 13 осіб, які відвідали закриту зустріч: Євген Кисельов, Матвій Ганапольський, Юлія Мостова, Павло Казарін, Юрій Макаров, Осман Пашаєв, Айдер Муждабаєв, Сергій Грішин, Олексій Мустафін, Соня Кошкіна, Тетяна Даниленко, Сергій Іванов та Віталій Портніков.

Також відомі імена двох журналістів, яких запрошували на зустріч до СБУ, але вони не змогли на неї потрапити — це керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко та засновниця проекту Zaborona.com, в минулому російська, а нині українська журналістка Катерина Сергацкова. Імовірно вони теж є в «списку 47-ми».

За словами Отара Довженка, він був упевнений у тому, що його намагались розіграти, оскільки запросили на зустріч в Києві за 45 хвилин до її початку, хоча він мешкає у Львові.

Катерина Сергацкова повідомила, що не змогла потрапити на зустріч, але після зустрічі з нею ніхто не зв'язувався з питань надання охорони. 5 червня її повторно викликали до СБУ.

Генпрокурор Юрій Луценко підтвердив, що більшість з тих, хто був у списку та був присутнім на зустрічі, - це журналісти. При цьому він не став коментувати, чи потрапили до списку відомі політики, лише додав, що його самого в списку немає.

 5 червня інтернет-видання «Страна.ua» опублікувало «список із 47 українських журналістів і блогерів, яким, за версією українських спецслужб, загрожує смерть від рук кілерів», вказуючи, що він опинився в розпорядженні редакції. Пізніше цього дня матеріал з довідками про всіх 47 осіб, які нібито фігурують у списку, опублікувало видання «Українська правда», не посилаючись ані на «Страну.ua», ані на інші джерела.

 Головне слідче управління Служби безпеки України відкрило кримінальне провадження щодо розголошення відомостей досудового розслідування в публікації одного з інтернет-видань зі списком осіб, на яких нібито готувався замах.

Читайте також

 

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
456
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop