Цифрові платформи стали одними з ключових інструментів у сучасній когнітивній війні, а протидія інформаційним операціям Росії значною мірою залежить від співпраці держави з власниками соцмереж і месенджерів.

Про це говорили під час дискусійної панелі «Когнітивна безпека у високотехнологічну добу», яка відбулася в рамках п’ятого Kyiv Stratcom Forum, який організовує Центр стратегічних комунікацій.

Представник Департаменту кібербезпеки СБУ, полковник Олександр Мельниченко зауважив, що співпраця з представниками соцмереж є ключовою в протидії російським інформаційним операціям.

«Тактика ведення цієї війни з часів Другої світової не змінилася — змінюються лише технології й способи доставки інформації. Ми бачимо розвиток генеративного штучного інтелекту, атаки на алгоритми соцмереж через бот-мережі, накручування емоційності повідомлень і переглядів. Саме тому одним із головних завдань сьогодні є взаємодія держави з платформами», — сказав Мельниченко.

Володимир Стиран та Олександр Мельниченко

За його словами, лише власники платформ можуть припиняти або блокувати інформаційні операції, однак українське законодавство наразі не зобов’язує їх це робити.

«У нас на сьогодні не існує законодавства, яке б регулювало діяльність цих платформ на території України або встановлювало обов’язок видаляти терористичний чи інший незаконний контент. Такого обов’язку немає. На сьогодні це добра воля цих платформ. Коли ми щось виявляємо, то звертаємося до них із проханням видалити контент, який порушує внутрішні правила платформ або законодавство України», — наголосив представник СБУ.

Він також зазначив, що сучасні інформаційні операції Росії дедалі частіше мають комбінований характер і поєднуються з кібератаками та ракетно-дроновими ударами.

«Росіяни завжди намагалися комбінувати свої атаки, але зараз їхня вертикальна система дозволяє поєднувати все одночасно — кінетичні атаки, кібератаки та інформаційні операції. Саме тому для ефективної протидії потрібно координуватися між органами влади, а об’єкти критичної інфраструктури мають бути готові як у плані кібербезпеки, так і інформаційної безпеки», — сказав Мельниченко.

Також учасники дискусії обговорили питання безпеки самих месенджерів. Керівниця департаменту з питань інформаційної безпеки і кіберзахисту Апарату РНБО, секретарка Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО України Наталя Ткачук наголосила, що Telegram становить серйозну загрозу для інформаційної та кібербезпеки України. За словами посадовиці, РНБО рекомендувала державним органам, військовим структурам та об’єктам критичної інфраструктури обмежити використання месенджера для службових завдань.

Наталя Ткачук

«Telegram — це не лише зброя дезінформації, а й інструмент поширення загроз у сфері кібербезпеки. Єдиний плюс, який я бачу в Telegram — на сьогодні, можливо, це єдиний спосіб донесення нашого проукраїнського контенту на тимчасово окуповані території і для громадян Росії. Водночас від нього залежить багато бізнесів. Тому, перш за все, нам треба думати, яка буде альтернатива», — додала вона.

Спеціальний помічник голови Держспецзв’язку та співзасновник Berezha Security Group Володимир Стиран зазначив, що абсолютно безпечних сервісів не існує, а вибір месенджера фактично зводиться до довіри до конкретної юрисдикції та компанії.

«Якщо ви можете нормально налагодити ідентифікацію свого кореспондента, то Signal, напевно, найкращий варіант. Якщо довіряєте компанії Meta — можете використовувати WhatsApp. Якщо не довіряєте нікому — тоді Signal, якщо швейцарській юрисдикції — Threema, якщо російській — Telegram, Якщо китайський — то WeChat і так далі», — сказав Стиран.

Він додав, що європейські країни вже шукають альтернативи Signal для внутрішніх урядових комунікацій, однак повністю відмовитися від популярних месенджерів наразі складно.

«Статус-кво вже доволі добре закріпився, але росіяни дуже активно атакують Signal. Усе, що лишилося у них проти нього, — це фішинг, а фішинг працює», — підсумував він.

Нагадаємо, під час Kyiv Stratcom Forum 2026 очільник Офісу президента Кирило Буданов зауважив, що Росію не можна недооцінювати у сфері когнітивної війни, оскільки країна має багаторічний досвід інформаційного впливу та системної пропаганди.

Фото: Kyiv Stratcom Forum 2026