Українські медіа дедалі активніше впроваджують інструменти штучного інтелекту у щоденну роботу. ШІ допомагає журналістам створювати субтитри, оптимізувати SEO, аналізувати дані й автоматизувати рутинні процеси. Водночас опитані представники редакцій говорять: ШІ залишається лише допоміжним інструментом, а відповідальність за контент і перевірку фактів завжди несе людина.

«Детектор медіа» опитав команди національних і регіональних медіа про те, як вони використовують штучний інтелект, чи формують правила його використання і як намагаються знайти баланс між ефективністю та ризиками дезінформації.

У наступній частині читайте коментарі медіа Zaxid.net, «МикВісті», «Вгору», «Цукр», Varosh та інших.

«Українська правда»

Редакційна політика видання передбачає, що робота має залишатися людиноцентричною, а ШІ може використовуватися для підбору заголовків або коротких текстів для дописів у соціальних мережах. Виконавчий директор «УП» Андрій Боборикін розповів, що наразі в адмінку інтегрований OpenAI, за допомогою якого редактори мають можливість швидше заповнювати метадані (теги, описи для сервісів Google), а також автоматично генерувати чернетку перекладу іншими мовами.

«Українська правда» може використовувати ШІ для озвучення подкастів, які були записані українською мовою. Однак програми для голосового синтезу використовуються винятково в рамках реконструкцій, науково-популярних, просвітницьких і розважальних матеріалів із відповідним маркуванням. Історичні аудіодокументи (записи виступів, промов, інтерв’ю за участі політичних і громадських діячів, репортажні аудіозаписи свідків подій, автентичність яких редакція здатна підтвердити) не можуть редагуватися за допомогою таких програм.

Редагування контенту за допомогою ШІ заборонено, адже редакція вважає, що лише людське судження може враховувати як тематику матеріалу, так і читацьку аудиторію.

«Наразі ми досліджуємо різні варіанти впровадження ШІ, але поки не можу поділитися чимось конкретним. Я впевнений, що його вплив буде більше позитивний, чим негативний. ШІ-технології дозволять суттєво легше, швидше та дешевше створювати контент, який раніше був поза ресурсами та можливостями більшості редакцій, — каже Боборикін. — Для того, щоб оцінити вплив, треба, мабуть, зробити окреме дослідження, бо я впевнений, що цей вплив буде накопичувальним та інкрементальним. Ключовою перевагою впровадження ШІ я вважаю можливість віддати на аутсорс деякі рутинні речі, які не потребують високої кваліфікації, але забирають багато часу у редакторів (як от проставлення тегів у адмінці). Найбільший недолік — це відсутність історичних даних і взагалі будь-якого попереднього досвіду, на який можна було б орієнтуватися».

Суспільне

Наразі Суспільне використовує в роботі «Принципи застосування ШІ», які розробили ще у 2023 році. Редакторка і менеджерка Департаменту розробки цифрових продуктів Анастасія Коріновська розповіла, що ці положення передбачають прозорість, відповідальність і доцільність у використанні ШІ.

«Ми також визначили принципи використання ШІ для інформаційного мовлення. Це живий документ з правилами та прикладами інструментів, які ми можемо використовувати. Для новин усе просто — ми не використовуємо ШІ для створення текстів, зображень, відео. Не спотворюємо реальність. Водночас правила використання ШІ можуть відрізнятись у виробництві документального, дитячого та підліткового контенту тощо», — каже Коріновська.

ШІ на Суспільному використовують для розшифровки, озвучення, субтитрування, також можлива генерація ілюстративних зображень у неновинному контенті, використання ШІ-асистентів для пошуку інформації. Також, за словами редакторки, команда тестує інструменти ШІ для SEO та метаопису для матеріалів на сайті й для перевірки ШІ-контенту (зображення, відео, текст).

Для розшифровки й озвучення в редакції використовують ElevenLabs. Вбудованого в адмінку ШІ немає, але нещодавно додали генерацію аудіо з текстів, це робиться в адмінці за допомогою того ж ElevenLabs.

У «Принципах із використання ШІ» також ідеться про те, що в разі використання ШІ автори матеріалу мають повідомити про це на тій же платформі, де представлений контент.

Головна редакторка ютуб-каналу «Суспільне. Новини» Олена Дуняк каже, що ШІ залучається для спрощення виробництва: «Якщо просто, то все, що стосується створення контенту — перевірка інформації, написання скриптів, підбір джерел — це роблять люди. Винятком є переклад, ми використовуємо перекладачі на основі ШІ, потім переклад перевіряє людина, прослуховуючи чи перечитуючи оригінал. Складніша схема, коли переклад із мови, якою не володіють у редакції. Наприклад, наша команда не знає угорську, втім ми мали створювали багато контенту під час парламентських виборів в Угорщині. Тому частину відео нам перекладали наші колеги, решту ми перевіряли на обмінниках, куди вантажать англомовні переклади відео, а також перевіряли переклад на сервісах, які перекладають відповідно до контексту».

За її словами, коли ШІ використовують для озвучення, текст начитує людина, а через ШІ голос замінюється. Тому одна людина може начитати всі коментарі до свого матеріалу — а це приблизно 5—10 людей. Таким чином уникають проблем із наголосами й інтонаціями. Але довгі відео — від 20 хвилин, — і особливо інтервʼю за допомогою ШІ не озвучуються, адже це суттєво впливає на якість.

Також на ютуб-каналі «Суспільне Новини» іноді використовують ШІ для створення субтитрів, адже це пришвидшує монтаж. Та для редагування аудіо та відео, але лише для видалення дефектів на записі або для пришвидшення монтажу.

«Що стосується фотографій, то тут у нас є окремі правила, адже ШІ може навіть при ретуші втручатись у зміст фото. Основне правило — не впливати на зміст при обробці. Тому, наприклад, ми не генеруємо людей чи предмети, не видаляємо деталі з зображення, які містять інформацію. Не замінюємо кольори та не “фарбуємо” архівні зображення», — пояснює Дуняк.

Вона додала, що редакція використовує аналітику на основі ШІ самої платформи. Ютуб дає короткий аналіз відео та групує коментарі, а команда опрацьовує ці дані як погляд «зі сторони».

Суспільне і надалі планує залучати ШІ у виробничих процесах та для спрощення низки процедур. Зокрема, Дмитро Хільченко, член правління Суспільного, відповідальний за виробництво та технології, розповів про запуск тестового майданчика, який назвали AI Sandbox.

«Це безпечний простір, у якому ми з колегами створюємо нові ШІ-продукти або сервіси за допомогою вайб-кодингу. Наразі ми вже розробили прототипи системи замовлення техніки, систему для створення і контролю прямих трансляцій, а також ШІ-модель для розпізнавання облич для архівів Суспільного. Загалом Sandbox дуже гарно себе показав і співробітники активно підтримують впровадження ШІ. Проте для того, щоб розвиток був системним, ми зараз сфокусувалися на розробці Стратегії використання ШІ на наступні роки. Вона буде готова в червні 2026 року», — каже Хільченко.

Керівник департаменту розробки цифрових продуктів Суспільного Кирило Єсін повідомив, що з червня на платформі Suspilne.media користувачі зможуть бачити походження зображень і ланцюжок їх редагування. Такий розгорнутий огляд автентичності фотографій, за його словами, є результатом впровадження відкритого стандарту достовірності цифрого контенту С2РА (скорочено від «Coalition for Content Provenance and Authenticity»).

«Впровадження стандарту адвокатують техногологічні гіганти як Adobe та Microsoft, а також медіакорпорації як BBC, NYT. Технологія С2РА не є рішенням на базі ШІ; ми розглядаємо її застосування як частину інноваційного руху компанії, а учасники коаліції прогнозують, що у майбутньому цей стандарт дозволить ШІ-агентам та алгоритмічним інформаційним продуктами чіткіше розпізнавати якісний контент і пріоритизувати його видачу кінцевим користувачам. Також компанія проєктує ряд фундаментальних програмних рішень, які будуть використовувати ШІ-технології як частину стеку. Зокрема, наразі проєктуються рішення для персоналізації користувацького досвіду (рекомендаційна платформа), розмовний інтерфейс взаємодії з платформою Suspilne.media, подібний до Ask the post AI, а також корпоративна платформа даних», — розповів Кирило Єсін.

Hromadske

У політиці використання штучного інтелекту Hromadske згадуються не лише правила маркування, а й етичні принципи. Зокрема, використання ШІ журналістами не повинно призводити до порушення прав людини, дискримінації чи пропаганди ненависті.

ШІ може бути використаний для генерації текстів, зображень, редагування відео, аудіоматеріалів та іншого контенту, пошуку та перевірки контенту, перекладу матеріалів, однак підлягатиме редакційній перевірці.

Медіа забезпечує навчання своїх співробітників щодо етичного та відповідального використання ШІ, а також зобов’язується захищати персональні дані аудиторії та забезпечувати конфіденційність даних, які використовуються для навчання моделей ШІ. Крім того, у політиці вказано, що Hromadske не використовує системи ШІ, які походять із держави-агресорки або розробниками яких є її громадяни.

Керівниця відділу сайту Вікторія Бега розповіла, що команда використовує кілька інструментів: «Для розшифровки аудіо та відео ми працюємо з Transkriptor і Pinpoint — вони дозволяють швидко перетворювати записи у текст. Для створення аудіоверсій матеріалів на сайті застосовуємо ШІ-синтез мови Elevenlabs — це дає читачам можливість не лише читати тексти, а й слухати їх. Крім того, використовуємо ШІ-інструменти для генерації варіантів заголовків і SEO-описів — не як готове рішення, а як відправну точку для редактора, для цього в нас є інтегроване рішення в адмінці».

Найвідчутніший ефект, за її словами, — це, безумовно, економія часу на рутинних завданнях. Розшифровка аудіо, яка раніше забирала у журналіста кілька годин, тепер займає лічені хвилини за умови якісного запису. Це вивільняє час для власне журналістики. Втім, вона зауважує, що пропозиції ШІ щодо заголовків та SEO-описів часто занадто загальні й потребують суттєвого доопрацювання. Також є питання довіри до ШІ всередині команди: не всі журналісти однаково активно використовують ці інструменти, тому впровадження потребує часу та пояснювальної роботи.

«Зараз ми з командою обговорюємо глибшу інтеграцію ШІ в моніторинг джерел і первинну обробку великих масивів документів, а також для покращення аналізу показників наших платформ. Водночас ми чітко розуміємо межу: ШІ може допомагати журналісту, але відповідальність залишається за людьми», — каже Вікторія Бега.

«Бабель»

За словами грантової менеджерки Марини Колесниченко, наразі у «Бабеля» є внутрішня політика, але поки в режимі живого документа для команди, не публічна: «Ми оновлюємо її, спираючись на AI Ethics Guidelines, розроблені Poynter Institute — це найбільш опрацьований фреймворк у галузі, який покриває одночасно три рівні: editorial use (де ШІ можна, де не можна), disclosure (прозорість перед аудиторією) і governance (хто за що відповідає всередині редакції). Оновлена версія охопить нові формати, які зʼявилися за останній рік — синтезовану озвучку текстів і внутрішні агенти».

Редакція має точково вбудований ШІ в адмінці, зокрема для генерації SEO-заголовків та SEO-описів. За словами Колесниченко, це базовий рівень, який покриває одну з найбільш механічних рутин редакції.

«Наш стек побудований за принципом model-agnostic: ми не привʼязуємося до однієї екосистеми, а використовуємо найкращі LLM через API з політикою незбереження даних і вебінтерфейси: Claude, ChatGPT, Gemini, NotebookLM — перемикаючись між ними залежно від того, яка модель краще виконує конкретну задачу. Для покращення зображень — Nano Banana Pro. Для української TTS-озвучки і транскрипцій — ElevenLabs. Внутрішня розробка йде через Claude Code, де ми будуємо вузькі агенти під редакційні та операційні задачі», — каже вона.

У редакції жорсткі обмеження — ШІ не пише за журналістів тексти й новини. Він виконує лише бекенд-рутину: аналітика масивів даних, форматування стилю, саммарі.

«Сенситивні дані існують виключно в закритому контурі. Фактчек ШІ ми не довіряємо принципово — моделі галюцинують навіть на знайомому матеріалі. І окремо — авторський стиль текстів недоторканний: ШІ не стилізує великі тексти, тільки допомагає з технічним пакуванням», — додає менеджерка.

Вона розповіла, що декілька місяців тому в команді провели внутрішнє анонімне опитування, яке виявило, що 73% команди вже користуються ШІ-інструментами в роботі, 27% — щодня. Серед очевидних переваг — економія часу на рутині (транскрипція, метадані, переклад чернеток, code-assist для технічних задач), нові продуктові формати, можливість масштабувати продакшн без розширення штату. Головний виклик, за її словами, — фрагментація. Половина команди досі використовує ШІ стихійно, адже немає спільної бібліотеки промптів і єдиних editorial guardrails, але команда працює над цим.

«Наш стратегічний пріоритет — побудувати власну агентну архітектуру з RAG-середовищем для управлінських задач — гранти, глибока аналітика, інституційна память видання. Головний принцип — закритий контур, щоб на наших даних не тренувались інші моделі. Паралельно масштабуємо два напрямки. Перший — синтезована озвучка великих текстів. Для цього використовуємо ElevenLabs, власноруч створюємо словники вимови, бо TTS досі робить помилки в українських абревіатурах, відмінках і власних назвах. Поки що це human-in-the-loop процес, але саме ці словники готують базу до повної автоматизації. Другий — підвищення кваліфікації: 73% команди хочуть вчитися, тож ми будуємо внутрішню освітню програму з бібліотекою промптів, демо та онбордингами. Усі матеріали, у створенні яких ШІ грав суттєву роль, ми маркуємо для аудиторії — згідно з нашою політикою. Зараз це переважно озвучки текстів і відеодубляжі, де ми прямо зазначаємо, що голос синтезований», — розповіла Марина Колесниченко.

The Kyiv Independent

Головний операційний директор The Kyiv Independent Захар Процюк розповів, що в команди зараз є декілька напрямів, де активно використовують ШІ: «Аудіо-версії статей, AI-чат-бот для допомоги з купівлею нашого мембершипу. Також використовуємо його в оптимізації розробки і дизайну. Активно використовуємо його в прототипуванні нового функціоналу для нашої вебплатформи. Також декілька речей, які ми зараз розробляємо, як-от AI-рекомендації тегів у адмінці».

Також, за його словами, в редакції ним активно користуються для маркетингових брейнстормів, зокрема для сегментації та різних географій. У The Kyiv Independent планують збільшувати використання ШІ, в першу чергу в розробці, дизайні та продукті, а також в оптимізації внутрішніх процесів.

«Зараз у нас немає окремих публічних політик про ШІ. Плануємо їх додати цього року. Є набір внутрішніх підходів, якими ми користуємося, зокрема стосовно маркування. Ми публічно маркуємо контент, якщо він створений за допомогою ШІ — як, наприклад, у аудіотекстах», — додав Процюк.

Rayon.in.ua

Національна мережа гіперлокальних медіа Rayon.in.ua охоплює 9 тематичних і 52 районні сайти. Команда використовує штучний інтелект для підвищення ефективності роботи. У редакційній політиці вказані рамки його застосування, аби зберегти якість та етичність контенту. Зокрема, зазначається, що використання ШІ для аналізу даних або створення контенту не повинно порушувати конфіденційність джерел інформації чи персональних даних, а всі матеріали, створені за допомогою ШІ, повинні відповідати тим самим етичним стандартам, що й матеріали, створені людьми. Це виключає відсутність дискримінації, мови ненависті та неправдивої інформації.

Шеф-редакторка Наталя Пахайчук розповіла, що штучний інтелект уже став частиною щоденної роботи — як редакційної, так і управлінської.

«Для управління в нас незамінним інструментом став Fireflies, який записує всі наші наради, дзвінки, стратегування, який зразу фіксує наші ідеї, доручення у вигляді протоколу та повної розшифровки, яку можна використовувати згодом для створення різноманітних документів», — каже Пахайчук.

Вона пояснила, що такі інструменти особливо важливі для команди, яка працює дистанційно та розкидана по різних містах і областях. За словами Пахайчук, редакція вже використовувала цей підхід під час створення бізнес- та комунікаційної стратегій.

Окремим напрямом роботи стало використання штучного інтелекту для розвитку ютуб-каналів і перетворення відеоконтенту на текстові формати. Пахайчук каже, що раніше редакція витрачала багато часу на ручну розшифровку записів, однак тепер цей процес вдалося суттєво оптимізувати.

«Зараз нема потреби транскрибувати вручну будь-яку розмову в Zoom чи в студії. Її достатньо розшифрувати одним кліком і задати промт, наприклад, Claude. Ми використовуємо тільки його для роботи з текстами, бо він безпечніший в плані галюцинацій. І таким чином ми можемо робити з відео текстові версії. Текстові версії унікальних наших відеопродуктів допомогли нам збільшити кількість унікальних матеріалів на сайті, пришвидшити роботу редакції, уникнувши оцього рутинного процесу розшифровки, впорядкування інформації», — сказала вона.

Водночас редакція працює над власною AI-розробкою для нового сайту. Йдеться про систему, яка зможе допомагати з рерайтами новин, адаптацією пресрелізів і впорядкуванням контенту під редакційні стандарти. Однак реалізація виявилася складнішою, ніж очікували в команді.

«Усе виглядало спочатку просто і швидко. Але поки ми готували новий сайт і розробляли свою розробку, то сам штучний інтелект еволюціонував. І не завжди в кращий бік. Всі ми знаємо, що Chat GPT зіпсувався, що Claude сильно розвинувся і галюцинації стають дуже специфічними. В нашому випадку наша розробка дозволяє перемикатися між мовними моделями відповідно до задач, які ставить редакція. Чи це Claude, чи Gemini, чи GPT — прямо в адмінці можна перемикатися», — пояснила Пахайчук.

Вона також розповіла, що редакція використовує Gemini для SEO-завдань. За її словами, саме цей інструмент найкраще допомагає створювати заголовки й описи для Google, що напряму впливає на перегляди матеріалів.

Попри активне впровадження AI, Пахайчук говорить, що журналістика залишається роботою людей. Особливо це стосується репортажів, інтерв’ю та авторських текстів.

Разом із перевагами AI редакція стикається і з проблемами. За словами Пахайчук, журналісти іноді порушують внутрішні правила й користуються безплатними сервісами замість затверджених інструментів, через що виникають помилки та неточності. Також її турбує те, як ШІ впливає на молодих журналістів і студентів.

«Студенти вже не пишуть без штучного інтелекту тексти. Це проблема, бо вони не будуть ніколи писати самі. Добре, що ще зараз існують кваліфіковані редактори, які можуть це все побачити, пофіксити, навчити. Але це питання часу, коли редакторів не буде. Ми навчимося з цим працювати, а нове покоління не виросте. Це глобально доволі лякає», — вважає вона.

Попри це, Пахайчук переконана, що відмовитися від штучного інтелекту вже неможливо. На її думку, медіа мають навчитися використовувати його максимально ефективно.

«Треба забути життя без нього. Це як електрика й інтернет — їх не скасуєш. Мені здається, що сильних професіоналів штучний інтелект посилює. Слабкі розучаться робити взагалі будь-що і ризикують втрачати роботу, бо навіть зі штучним інтелектом треба вміти працювати», — підсумувала вона.

Texty.org.ua

Головний редактор Роман Кульчинський каже, що редакційна політика щодо використання штучного інтелекту в медіа досі перебуває в процесі розробки: «В нас є внутрішній документ, але ми його не публікуємо, тому що він не остаточно готовий. Також він постійно змінюється. Загальне правило таке, що все, що зроблене при використанні штучного інтелекту, має перевірити людина».

Він розповів, що редакція не використовує ШI для генерації фотографій чи автоматичного написання текстів. Натомість штучний інтелект застосовують як допоміжний інструмент — для розшифровки записів, роботи з текстами або технічних задач у дата-проєктах.

«У нас є окрема людина, яка займається штучним інтелектом, людина з відповідною освітою, яка підбирає під конкретну задачу конкретний інструментарій. Ми окремо для себе нічого не розробляли, тому що в цьому нема смислу. Дешевше зараз купити у великих технологічних компаніях послуги з приводу інтелекту», — каже редактор.

Водночас він говорить, що надмірне використання ШI може негативно впливати на професійний розвиток журналістів. На його думку, люди поступово втрачають когнітивні навички, коли перекладають навіть прості завдання на штучний інтелект.

«Для якоїсь простої задачі ти настільки довго пишеш різні варіанти промптів, що простіше самому зробити. І в результаті цього люди втрачають когнітивні навички. Людям легше спитати AI, як переписати фразу, ніж самому подумати. Коли ти це робиш сам, ти постійно вдосконалюєшся. А коли постійно просиш щось зробити AI, ти сам не вдосконалюєшся, стоїш на місці, а може навіть деградуєш», — пояснив Кульчинський.

Попри це, він визнає, що штучний інтелект суттєво економить час і відкриває нові можливості, особливо в роботі з програмуванням та дата-проєктами. За його словами, завдяки ШI редакція може швидше створювати технічні рішення, які раніше вимагали значно більше ресурсів.

Редакція також експериментує з ШI-агентами у внутрішніх робочих процесах. Кульчинський каже, що команда намагається інтегрувати таких агентів у редакційний Slack, однак поки що не бачить від цього суттєвих переваг.

За його словами, ШІ-інструменти вже майже непомітно стали частиною повсякденної редакційної роботи. Зокрема, редакція використовує автоматичну озвучку, розшифровку Zoom-зустрічей та інші сервіси, які значно пришвидшують виробництво контенту.

«Не користуватися цим уже неможливо, бо якщо ти не користуєшся, то втрачаєш перевагу. Найпростіше — розшифровка. Вручну це буде займати день чи два, а ШI робить швидко. Інструментів постійно стає більше, вони проникають у життя якось непомітно, тому що дуже полегшують роботу», — пояснив редактор.

Однак Кульчинський бачить загрозу в тому, як штучний інтелект змінює сферу дезінформації. За його словами, AI суттєво спростив виробництво фейків, клікбейту та маніпулятивного контенту.

«Є цілі автоматизовані мережі, які автоматизовано пишуть, постять і поширюють контент. Вони одне й те саме ганяють по колу по різних сайтах, збирають трафік і розганяють зраду. У тіктоку генерується тьма дуже реалістичного відеоконтенту, який важко відрізнити від живого відео. Там можуть бути “мітинги в Києві проти війни” чи будь-яка інша маячня — і люди цьому вірять», — сказав він.

На його думку, ефективно перевіряти ШI-контент сьогодні практично неможливо. Особливо в соцмережах, де люди споживають інформацію дуже швидко й не схильні перевіряти її достовірність.