12:30
Вівторок, 15 Травня 2018

Нова кінопремія як новий формат стандартів. Кінокритики вручатимуть свої відзнаки

В Україні планують запровадити щорічну премію кінокритиків, яка би доповнювала Національну премію Української кіноакадемії «Золота дзиґа», але не спиралася би на рішення самих виробників кіно.
Нова кінопремія як новий формат стандартів. Кінокритики вручатимуть свої відзнаки
Нова кінопремія як новий формат стандартів. Кінокритики вручатимуть свої відзнаки

Голова правління Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!» Андрій Різоль вважає, що: «Премія кінокритиків та кіножурналістів — необхідна складова подальшого формування та розвитку кіноіндустрії. Премія кінокритиків, що буде розроблена та сформована широким колом самих кінокритиків, дасть змогу і досвідченим кінотворцям, і кінематографістам-початківцям подивитись на свої роботи, як то кажуть, збоку, очима своїх колег, і наша Асоціація готова всебічно цьому сприяти».

Якщо для створення «Золотої дзиґи» базою став Одеський кінофестиваль, то премію кінокритиків, виходячи з досвіду і профілю своєї діяльності, має намір запровадити саме Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!», і до цього апелює її багаторічний досвід у кінематографічній галузі та комунікаційній сфері.

Кінокритикеса із видання lb.ua Дар’я Бадьор толерує думку голови Асоціації: «Будь-яка додаткова рефлексія кінокритичної спільноти з приводу сучасного вітчизняного кінопроцесу не буде зайвою. Премія від кінокритиків — спосіб донесення цієї рефлексії та спроба консенсусу не тих, хто створює кіно, а тих, хто залучений в іншу індустрію (медіа) і хто має відсторонений погляд на кінопроцес». До цього приєднується кінокритик і оглядач «Української правди» Олександр Гусєв, зазначаючи ще один аспект: «Премія — це можливість справедливої оцінки вітчизняного кінопроцесу. Як кінокритики, що не беруть участь у створенні кіно, ми не заангажовані, при цьому наша професія полягає в тому, щоб розбиратися — де кіно гарне, а де погане, і таким чином радити глядачам краще, і вказувати на його протилежності».

Головним стимулом для ініціаторів премії є оптимістична ситуація в українському кіно, яка кілька років поспіль показує постійне зростання як у кількісному плані, так в якісному й фінансовому. Минулий рік у цьому сенсі став рекордним: у кінотеатральному прокаті було показано 34 повнометражні ігрові та документальні фільми й альманахи короткометражного кіно, створені національними виробниками чи в копродукції; чотири з них переросли в хіти, чиї збори перевищили межу (чи максимально наблизилися до неї) у 20 мільйонів гривень; а у світі вітчизняні стрічки представляли Україну майже у всіх фестивалях класу «А».

Цього року в національному прокаті очікується понад 50 фільмів, створених за сприяння Державного агентства України з питань кіно чи коштом незалежних виробників. Ба більше, через орієнтацію продюсерів на осінній сезон і намічені по 2-3 прем’єри на одну дату в нас уперше може виникнути конкуренція між власним продуктом. Усе це вимагає системної оцінки, а її здатні поставити й винести у формі премії саме кінокритики, лакмусовий папірець цивілізованої індустрії кіно.

Важливими для розвитку й репрезентації українського кіномистецтва можна назвати новітні роботи «Рівень чорного» Валентина Васяновича, «Будинок “Слово”» Тараса Томенка, «Припутні» Аркадія Непиталюка, «Стрімголов» Марини Степанської та кілька інших, але їхні касові збори, навіть у сумі, не дотягували до десятої частини хітів «DZIDZIO Контрабаса» Олега Борщевського (22,1 млн) чи «Сторожової застави» Юрія Ковальова (19,1 млн). Що зрозуміло з огляду на орієнтацію режисерів на вибагливу, але доволі малочисельну аудиторію. Проте ситуація мала би, можливо, дещо іншу картину, якби аудиторія була краще поінформована. Чому сприяють премії, відзнаки, кінокритичні статті, рецензії, інформації тощо.

Щоб цілком задовольнити вимоги кінопроцесу і глядачів та виділити мистецьке кіно, наявної премії «Золота дзиґа» недостатньо. Оскільки кінокритики, що входять до лав Української кіноакадемії, власне, засновниці премії, складають її мінімальну частку. Загалом Кіноакадемія, як зазначено в її регламенті, — це актори, сценаристи, режисери, оператори, композитори, продюсери та інші, хто є представниками кіноіндустрії. Тобто оцінюють вироблене індустрією самі ж виробники. Це цілком збігається з формою, подібною до Американської Академії кінематографічних мистецтв і наук із її щорічною премією «Оскар», отримати яку вважається найвищим визнанням професійних досягнень.

Кінокритики у Сполучених Штатах вручають свої премії. Національна рада кінокритиків (National Board of Review of Motion Pictures) з’явилася через 14 років після виникнення самого кіно. Відтоді по всіх штатах були утворені кінокритичні асоціації, але найвідомішою премією кінокритиків став «Золотий глобус», що є премією Асоціації іноземної преси в Голлівуді (Hollywood Foreign Press Association).

Між Американською кіноакадемією й Асоціацією іноземної преси різниця є й у складі, й у кількості: наразі кіноакадемія нараховує понад 6300 членів, асоціація — лише близько 90 членів, що цілком відбиває порядок речей, коли для виробництва одного фільму потрібні сотні працівників, а для його всебічного критичного аналізу вистачить із десяток журналістів та критиків.

В Українській кіноакадемії на момент 2-ї Церемонії вручення національних премій «Золота дзиґа» нараховувалося 309 членів. Очевидно, критиків в Україні значно менше, ніж працівників кіноіндустрії. В український корпункт світової організації ФІПРЕССІ (FIPRESCI, Fédération internationale de la presse cinématographique) Міжнародної федерація кінопреси, входять трохи більше двадцяти вітчизняних кінокритиків. В Асоціацію кінокритиків Національної спілки кінематографістів України — близько сотні (частина з них є членами і ФІПРЕСІ також). Цікаво, що до аналогічної американської організації, Національної спілки кінокритиків США, на початок 2014 року входило всього 60 критиків.

В Україні немає профільного друкованого видання — частково кіно опікується журнал «Кіно-театр». Проте є чимало онлайн-видань, на кшталт okino.ua, cutinsight.com, kinowar.com, kinobuk.com, vertigo.com.ua тощо і десятки інших сайтів, де присутня рубрика «кіно» чи «критика» (ukrinform.ua, detector.media, mediananny.com, life.pravda.com.ua тощо). Об’єднати кінокритиків, кінознавців та журналістів, які пишуть про кіно, і на їх основі створити премію — ось що важливо, коли йдеться про премію кінокритиків.

Чесно кажучи, одна подібна премія в нас уже є — Національної спілки кінематографістів України, і торік її вручали вже вчетверте. З-поміж українського кіновиробництва вона визначала найкращі «фільм», «ігровий фільм», «неігровий фільм», «анімаційний фільм», «короткометражний фільм» і «фільм-дебют». Втім, задумана нова премія передбачає ширше коло номінацій, з орієнтовним часом проведення в першій половині березня. Розрахунок іде на більший розголос і результативне досягнення мети, яка полягає в педалюванні мистецької складової кіно, не індустріальної. Розраховувати, що художньо орієнтовані фільми з’являтимуться в українському кіно все частіше, цілком дозволяє активна підтримка державою вітчизняного кіновиробництва — 500 мільйонів гривень виділено в бюджеті на Державне агентство з питань кіно, 500 мільйонів — на виробництво «патріотичних» фільмів, якими буде опікуватися Міністерство культури.

Тож у підсумку: важливе і принципове завдання премії — не тільки консолідація розрізнених джерел інформації про кіно в Україні, а й збільшення присутності якісних матеріалів про українське кіно в інформаційному полі та виведення кінокритиків у відповідну системну ланку в кінематографічній галузі. Таким чином, подібно до всього світу, буде закріплений статус кінокритика як вагомий чинник кінопроцесу. Професіонали, що знають про кіно, що пишуть про кіно в головних виданнях країни, вже віддавна слугують дзеркалом, якщо не каталізатором українського кінопроцесу. Як показують чисельні опитування, багато громадян не знають про існування національних картин, режисерів, акторів чи, тим паче, виробничих компаній. Премія кінокритиків зможе покращити цю ситуацію, паралельно з виокремленням найкращих у сучасному кіно й активнішим поширюванням їхніх імен у нашому суспільстві та світі, вона сприятиме промоції самого українського кіно в мізках українців.

Фото: з архіву «Детектора медіа»

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
653
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop