Документ містить огляд випадків порушення свободи слова і висловлювання думок в Криму, зокрема нападів і фізичного насильства, пошкодження майна, кримінального та адміністративного переслідування, в тому числі - допитів, обшуків, арештів, штрафів, обмежень теле- і радіомовлення, а також блокування ЗМІ в інтернеті, відмов у доступі до інформації, заборон на проведення зйомок, звільнень з роботи, погроз, цензури та інших випадків тиску на журналістів, блогерів, а також інших громадян, що виражають свою думку публічно або поширюють інформацію.

У розділі «Кримінальні переслідування» згадуються шість випадків, п’ять з них стосуються переслідування журналістів й блогерів за їх висловлювання.

Зокрема йдеться про кримінальне переслідування ялтинської активістки Лариси Китайської через її дописи у Facebook, затримання редактора «Твоя газета» Олексія Назимова і відео оператора Андрія Облезова, кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова за начебто заклики до «невизнання кордонів РФ», 24-річного учасника севастопольського руху «Ультрас», ім’я якого не називається, що був засуджений до двох років і двох місяців позбавлення волі (умовно) за заклики в інтернеті до звільнення Криму від російської окупації військовим шляхом, генерального директора ТОВ «Гранд Медіа» Олексія Амеліна, а також кримського журналіста Миколи Семени, якого слідчі ФСБ звинувачують у сепаратизмі через публікацію статті у виданні «Крим.Реалії».

Моніторинг містить інформацію про один випадок нападу і фізичного насилля. У липні 2016 року було скоєно напад на прес-секретаря «Федерації незалежних профспілок Криму» Галину Балакіну і телеоператора федерації.

У розділі «Адміністративне переслідування» йдеться про один випадок порушення свободи слова, у розділі «Арешти і незаконні затримання» - про три випадки.  Також зазначено, що за друге півріччі 2016 року в Криму пройшов один обшук (телеканал «Миллет»), один допит (редактора газети «Алубика» Рагіма Гумбатова).  Зафіксовані також два випадка погроз, один випадок вилучення або пошкодження майна й один випадок цензури.

У розділі «Блокування сайтів і мовлення» у моніторинговому звіті згадуються 10 випадків.

Зафіксовані також п’ять відмов у доступі до висвітлення подій, одна заборона на ведення зйомки, два незаконні звільнення кримських журналістів, а також інші порушення свободи слова і прав журналістів.

Моніторинговий огляд ситуації зі свободою слова і висловлювання думок в Криму підготовлений на підставі матеріалу, зібраного і задокументованого організацією в другому півріччі 2016 року.

Дані отримані за результатами збору інформації «з перших рук» (спостереження за ситуацією і подіями в Криму, інтерв'ювання представників ключових цільових груп), на основі офіційних джерельної законодавчої бази, а також інших відкритих джерел (повідомлення правозахисних організацій, ЗМІ), які проходили додаткову верифікацію.

Повний текст моніторингу можна скачати за посиланням.

Нагадаємо, у квітні 2016 року російська ФСБ в окупованому Криму провела обшук і порушила кримінальну справу проти позаштатного журналіста «Радіо Свобода» Миколи Семени за статтю, у якій начебто містяться «заклики до порушення територіальної цілісності РФ». Після цього журналіста кілька годин допитували у ФСБ. Згодом Миколу Семену відпустили під підписку про невиїзд.

28 квітня Миколу Семену перевели у статус обвинуваченого. Його адвокат Олександр Попков заявив, що журналіста можуть узагалі позбавити свободи пересування.

Міжнародна та Європейська федерації журналістів повідомили про солідарність із кримським журналістом та про підтримку своїх членів в Україні – Національної спілки журналістів та Незалежної медіа-профспілки. Зокрема, у спільній заяві МФЖ і ЄФЖ наприкінці квітня йшлося про заклик до російської влади «відмовитися від необгрунтованих звинувачень проти Семени».

Своє занепокоєння справою проти Миколи Семени висловлювала Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович.

Міністерство закордонних справ України висловлює глибоке занепокоєння у зв’язку з непоодинокими фактами зникнення громадян України, а також триваючими кримінальними переслідуваннями за політичними ознаками українських громадян на тимчасово окупованій території АР Крим, і вимагає припинити переслідування кримського журналіста Миколи Семени.

Київський районний суд Сімферополя, підконтрольний Росії, 29 серпня, відхилив скаргу адвоката Миколи Семени на дії слідчого ФСБ.

На початку вересня адвокат журналіста Олександр Попков заявив, що шанси на винесення справедливого і виправдувального вироку російським судом дорівнюють нулю.

5 жовтня  Верховна Рада звернулася із заявою до парламентів держав-членів ЄС, США, Канади та Японії, Європейського парламенту, діючого голови ОБСЄ, міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра та до представника Організації з безпеки та співробітництва в Європі з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович із закликом консолідувати зусилля щодо звільнення українських журналістів Романа Сущенка і Миколи Семени. 

6 грудня 2016 року стало відомо, що російська ФСБ закінчила слідство у справі кримського журналіста Миколи Семени.

7  грудня 2016 року кримському журналісту Миколі Семені вручили постанову про притягнення як обвинуваченого в остаточній редакції.  

20 січня в окупованому Росією Криму журналісту Миколі Семені вручили обвинувальний висновок у справі про «сепаратизм». За версією російського слідства, кримський журналіст «підготував статтю під назвою «Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму», в якій були виявлені заклики до порушення територіальної цілісності Росії».