Щоб добро не пропадало

1 Квітня 2010
6
24765
1 Квітня 2010
15:28

Щоб добро не пропадало

6
24765
Нова програма Павла Костіцина «Містичні історії» поєднує жах і дурносміх.
Щоб добро не пропадало

Ведучий відьомсько-знахарського проекту «Битва екстрасенсів» на каналі СТБ Павло Костіцин вирішив залишитися на сторожі паранормальності. Його нова програма «Містичні історії» - черговий крок до сердець, у яких жевріє побутова чортівня.

 

Навіть для моєї добряче деградованої рустикальності цей проект - солодка музика дитинства, яке минало поміж чуйних і уважних до ближнього людей, поміж безкінечних історій про те, як баба Валя поробила на смерть сусіду Миколі, після чого той зарубав жінку і повісився. Чого тоді не бракувало, так це підкинутих під поріг яєць і кісточок зі стрічками, посипаного під воротами зерна чи землі (з кладовища, звісно ж). Але ніхто б не додумався назвати ці історії «містичними», бо йшлося про щоденну практику співіснування, про битви за сливку на межі, що відбувалися на всіх рівнях - від астрального етно-вудуїзму до банального нічного перекопування городу, внаслідок якого межа посувалася у потрібному напрямку. Старі люди, що збиралися на кутку, щодня обговорювали діяльність місцевих відьом, і слухати їх було набагато цікавіше, ніж дивитися тогочасні розважальні телепрограми.

 

В усьому цьому була чітка система і якась армійська злагодженість, спільні правила і спільні уявлення про відповідальність. Усі знали про існування меж, які не можна переступати, бо вийде, як з одною дурнуватою молодицею, котра недоладно намагалася зурочити сусідку, а натомість у неї самої виріс хвіст. І перше правило практики бойового шаманства полягало в тому, що це була велика й невимовна таємниця, про яку знали геть усі. Все ж таки швидкість та якість комунікації між людьми у локальному середовищі значно перевищує можливості сьогоднішніх соціальних мереж.

 

Час од часу трапляється нагода згадати про всі ті мішки з кістками. Наприклад, коли бачиш людину з червоною ниткою на зап'ясті. Або ж коли на екрані з'являється Павло Костіцин, який витрушує ці запилюжені мішки перед тобою лише заради сумнівної розваги.

 

Як відомо, сер Артур Конан Дойль під кінець свого життя став запеклим адептом і проповідником ідей спіритизму, присвятивши цій темі низку творів, що їх дослідники літературної спадщини письменника намагаються згадувати якомога рідше. Його віра у спіритизм як «нову науку, котру людству ще належить опанувати» була настільки абсолютна, що навіть сучасники лише знизували плечима. Так, сер Артур вірив у існування «маленького народу», гномів та ельфів, про що намагався розповісти світові. З іншого боку, йому не бракувало здорового глузду, щоб констатувати: «Нам треба дотримуватися рівноваги між тими, хто не вірить нічому, і тими, хто готовий вірити у все підряд». Про це варто було би пам'ятати і творцям різних «містичних» програм на сучасному телебаченні. Ця рівновага потрібна хоча б для того, щоб розмежувати відвертий балаган із тим життєвим матеріалом, який справді заслуговує на пояснення та обговорення.

 

У «Містичних історіях» Павло Костіцин регулярно запитує: «Чи варто переходити межу дозволеного?», хоча в координатах проекту існує тільки одна правильна відповідь: варто, інакше не було б такої чудової передачі, формат якої знецінює сенс самих історій, бо намагається зацікавити і тих, хто не вірить у потойбічну маячню, і тих, для кого все це - частина особистого життєвого досвіду.

 

За великим рахунком, популярність проектів такого спрямування безпосередньо залежить від масштабів винищення й занепаду українського села; людей легко відірвати від землі й запакувати у спальні райони, але відібрати в них землю як спосіб життя і мікрокосм - неможливо. Коли приміське село, в якому я виріс, зруйнували, а його мешканців компактно переселили в новобудови найближчого масиву, відбувалося ось що: прибудинкову територію миттєво захоплювали колишні сусідки, щоб облаштувати крихітні, наче іграшкові, садочки-городи й у такий спосіб зберегти бодай дрібну частинку своїх колишніх ритуалів. Ставили низенькі парканчики, садили помідорчики-огірочки, сапали і підгортали, товклися і сварилися. Це не тільки допомагало їм адаптуватися до нових умов життя, але й дозволяло зберегти контури ще актуальних протистоянь, котрі з кожним роком сходили на пси, як і самі ці городи під під'їздами. Минуло п'ятнадцять років - і взагалі нічого не залишилося, наче й не було тих людей і пристрастей, які наповнювали їхнє життя. Тепер до них додому приходить Павло Костіцин зі своїми іграшковими грядками.

 

Ні, з самими історіями все гаразд. І є від цього своєрідна радість упізнавання, бо ж хто не чув, які страшні напасті випадають на долю того, хто порушить спокій мертвого? І хто ж не знає, що не можна весільну сукню продавати, та ще й на похорон? І якби «Містичні історії» складалися винятково з відтворення усіляких моторошних подій (а технічний рівень докудрами доволі високий), можна було б тільки порадіти, як і від тих нещасних трьох помідорів, вирощених біля багатоповерхівки. Навіть Конан Дойль не мав би нічого проти такого підходу. Аж ні. Кожну з цих історій супроводжує незмінний балаган драгоманів, і розповідь про осквернення могил раптом перетворюється на фарс. Букет коментарів зібрано за приписами кондової журналістики, щоб подати всі можливі версії, погляди й тлумачення. Заради цього до участі запрошені: карпатська мольфарка, спадкова відьма, православний священик, психолог, лікар-психотерапевт. Результат - недоладне поєднання жаху й дурносміху. Ось, наприклад, ідеться про трьох друзів, які пограбували склеп, і після цього двоє померли, а до третього стала приходити вночі мертва тьотя й вимагати назад свої прикраси. Всі це непогано відзняли, навіть тьотя-покійниця - натуральна Панночка; двері відкриваються зі страшним скрипінням, усі гайки на своїх місцях. Навіщо супроводжувати таку історію «роз'ясненнями» мольфарки («Тут все просто: покійник іде у помсту») чи відьми («Вполнє вєроятно, што пріходіла оскорбльонная смєрть. Оні отнялі подарок у смєрті - што может бить в рєзультатє?»), а чи псувати її міркуваннями про «психосоматичну розрядку»? Ще більше непорозуміння викликає те, що священик чомусь коментує відверте марновірство, а відьма натомість тлумачить сенс таїнства вінчання. Роль коментаторів сягає апогею, коли вони намагаються прогнозувати розвиток тих чи інших сюжетів, наче йдеться не про шматки чийогось життя, а про художній твір. Ось дві сусідки протягом 15 років воюють, аж гай шумить. Діло доходить до смертельних вироків, і в фіналі історії ці жінки, добряче побиті горем, нібито миряться. Але експерти мають свою думку. «Ця війна триватиме», - передбачає жінка-психолог, перебравши на себе функції екранної відьми. І вже незрозуміло, хто ж насправді творить усі ці незбагненні оповіді: саме життя чи все ж таки досвідчені коментатори?

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6
24765
Теги:
Читайте також
02.11.2010 10:26
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
24 151
16.10.2010 15:23
Михайло Бриних
для «Детектор медіа»
52 472
25.09.2010 11:36
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
8 636
17.09.2010 10:57
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
23 227
10.09.2010 08:42
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
18 721
13.08.2010 16:20
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
13 080
20.07.2010 11:26
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
10 673
08.07.2010 10:21
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
16 581
24.06.2010 13:35
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
46 630
28.05.2010 17:34
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
30 860
19.05.2010 11:03
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
4 352
29.04.2010 08:30
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
29 409
21.04.2010 09:31
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
20 637
24.03.2010 09:36
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
47 937
26.01.2010 08:59
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
30 603
03.12.2009 17:19
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
20 542
12.11.2009 09:51
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
32 932
06.11.2009 16:04
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
49 666
01.11.2009 10:17
Михайло Бриних
для «Детектор медіа»
44 547
27.10.2009 09:44
Михайло Бриних
20 257
24.10.2009 09:00
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
53 299
06.10.2009 16:25
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
26 712
02.10.2009 17:53
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
80 068
18.09.2009 09:00
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
23 833
11.09.2009 18:48
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
36 925
04.09.2009 10:14
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
19 138
29.08.2009 09:44
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
59 012
19.08.2009 15:01
Михайло Бриних
для «Детектор медіа»
48 387
09.08.2009 10:24
Михайло Бриних
для «Детектор медіа»
23 095
Коментарі
6
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
drakula
5500 дн. тому
справжнє кіно! activvision рулит!
Света
5500 дн. тому
А еще -режиссер Ярослав Андрущенко.Он тоже самый крутой)))Отвечаю.Работала с ним.
J
5500 дн. тому
Режиссер Дима Малков. Он на 95 квартал сейчас работает и на Фильм ЮА на СУдебном проекте. Самый крутой режиссер
пахарь
5500 дн. тому
точно,мне говорили,что фильм юа делает,у них толпа там над проектом пашет,куча подрядчиков,они все придумывают и нанимают народ. я у них в кастинге был на троещине
ваня
5500 дн. тому
СТБ этот проект не производит, а только покупает. Знаю, что сценарий - фильм юа, а производит Актив Вижн.
відьмак
5500 дн. тому
кльовий проект! стб знову дає урок професійного виконання глядацького замовлення. вже біл ьш професійно ніж Чужі помилки. Розвивається виробництво Бородянського. Режисери навчились і почали рубати справжнє кино. І не важливо яка тематика.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду