Я хотіла поговорити про це ще місяць тому, але терпляче чекала, поки ситуація сягне свого апогею. І ось він настав. Інформаційний, зокрема телевізійний простір — це керована з ознаками тоталітарності й політичної заангажованості махина, яка виробляється Офісом президента. Нічого слушного й доброго, співзвучного зі свободою слова та демократією в цьому немає. Так, у країні війна. Так, у нас воєнний стан. Але ніхто не дозволяв використовувати ефір усіх провідних телеканалів України у своїх політичних цілях.

Тиждень тому я дві години дивилася спільний телемарафон. Зазвичай я не маю звички дивитись телевізор, а тут натрапила на марафон і подивилася.

За дві години прізвище Віктора Медведчука пролунало двадцять чотири рази, і кілька разів показали його одкровення на тему попереднього президента. Водночас у студії вперемішку з соціальними роликами звеличували нашого президента, плювали в бік інших політичних діячів, у тому числі Порошенка, і розповідали, що ніхто інший не міг би так правдиво і чесно вести війну, як чинний президент. Депутати від «Слуги народу» у студії  коментували твердження, озвучені Медведчуком, і робили з них висновки.

Чесно скажу — мене спочатку знудило, а потім я подумала: стоп! Це ж єдиний інформаційний простір. Це ефір, який дивляться люди, які не мають змоги перемкнути канал і побачити щось інше, бо на всіх телеканалах показують саме це. Якщо ви ніколи не дивились цей марафон, включіть і подивіться кілька годин, щоб розуміти, що це таке.

4 квітня влада відключила від цифрового мовлення три телеканали, на одному з яких — 5 каналі — виходить наша програма «Рандеву». 30 травня радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що, мовляв, канали були відключені через нарцисизм Петра Порошенка. Через це всіх нас за це позбавили вести ефір.

Далі — краще. З’явилась інформація, що Юрій Бутусов, один із найкращих воєнних журналістів України, після заяви Мар’яни Безуглої — депутатки від «Слуги народу» — не матиме можливості їздити на передову і робити матеріали. Безугла звернулась до Служби безпеки України і сказала, що інформація, яку публікує Бутусов, не має бути опублікована. Колись і про мене казали, що мною має «зайнятися СБУ».

Зась. Ми живемо в країні з дуже міцним громадянським суспільством і свободою слова. І мені дуже хотілося б, щоб це збереглося під час війни. Ми, журналісти, розуміємо специфіку війни і відчуваємо відповідальність за те, що відбувається. Але перетворити телевізійне мовлення в політичний продукт — це, як мінімум, цинічно. Обмежувати журналістів, які висвітлюють війну, і поготів. Це слабкість із боку президента і його оточення.

Ще один момент, який вас, можливо, засмутить. Кабмін виділив «165 000 тисяч» — це значить 165 мільйонів — гривень на телеканал під назвою «FreeДом». Є такий телеканал, який став збіговиськом ведучих-ватників. І зараз за наші з вами гроші ці люди роблять іномовлення російською мовою.

Я не раз пропонувала безкоштовно віддати наш російськомовний проєкт «Вечер с Яниной Соколовой» каналу «Дом», який мовив російською на окуповані території. Ні — некеровані продукти не мають бути в інформаційному просторі держави (себто фактично — у просторі партії «Слуга народу»). Але ж це все за наші з вами гроші. Ми з вами платимо податки, з яких потім платять зарплату ватникам на каналі «FreeДом», який спонсорується також олігархами — власниками комерційних телеканалів.

Те, що нині українська влада дозволяє собі створювати тоталітарну систему інформаційного мовлення, думаючи не про перемогу у війні, а про власні рейтинги, — це велике лайно. Яке мені хочеться повернути назад до тих, хто його розповсюджує. Я впевнена, що це відео подивляться люди з Офісу президента. Будь ласка, поверніться обличчям до українців і перестаньте соромити нас перед світом, який спостерігає за вашою нікчемною помстою. Не тим мститеся.