Мені зателефонували з 5 каналу і попросили прокоментувати ситуацію з заявою Мирослави Барчук про тиск Офісу президентів на Суспільне. Начебто Банкова нав’язує токшоу «Зворотний відлік» певних спікерів зі «Слуги народу».

Я провів паралель із ситуацією, коли Віктор Медведчук став головою Адміністрації президента Леоніда Кучми і запровадив практику так званих темників. Їх нарадив Медведчуку російський політтехнолог Марат Гельман. Це були рекомендації Адміністрації Президента для засобів масової інформації, які теми висвітлювати, а які ні.

Історія закінчилась журналістськими протестами, «Маніфестом українських журналістів щодо політичної цензури» 2002 року, а ближче до виборів 2004 року — так званою журналістською революцією, яка передувала Помаранчевій. Заява журналістів, відмова виходити в ефір, акція «Ми не брешемо!» сильно підірвали позиції тогочасної влади та зменшили шанси її кандидата Віктора Януковича перемогти у переголосуванні другого туру президентських виборів.

Попри всі суперечності в професійному середовищі, у критичні моменти українські журналісти виявляють солідарність — і змушують владу задкувати. Наприклад, коли Вадим Тітушко напав на Ольгу Сніцарчук та Влада Соделя, кількасот розгніваних журналістів прийшли до Міністерства внутрішніх справ із протестом. Тогочасний міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко заметушився, з власної ініціативи прийшов виступати до Верховної Ради. Справа завершилась вироком щодо нападників, що траплялося до того (та й після того) у випадках, коли нападали на журналістів, украй рідко. Чим наймання «тітушок» і побиття журналістів закінчилось для Януковича, ми всі знаємо.

Коли Янукович через своїх посіпак намагався протягти так званий закон про наклеп, який передбачав кримінальну відповідальність для журналістів, натовп медійників і співчуваючих громадян вийшов до Верховної Ради й примусив владу відмовитись від законопроекту, вже проголосованого в першому читанні.

Сьогодні Зеленський, коментуючи ситуацію, замість говорити по суті справи, довго патякав, що не знає, хто така Мирослава Барчук. Мабуть, він лише Мосейчук знає. Вдавав, що ніхто нічого такого не робив.

Якщо чинна влада продовжуватиме в тому ж дусі, припускаю, що вона нарветься на масштабніші протести. Таке враження, що Зеленський і компанія намацують граблі, на які збираються наступити. Нічим хорошим для влади конфлікти з журналістами не закінчувались.