Новий парламентський сезон: Які медійні законопроєкти у планах Верховної Ради

Новий парламентський сезон: Які медійні законопроєкти у планах Верховної Ради

8 Лютого 2022
1742
8 Лютого 2022
13:00

Новий парламентський сезон: Які медійні законопроєкти у планах Верховної Ради

1742
Проєкт «про медіа», кілька законопроєктів про іномовлення, зміни до закону про Суспільне та впорядкування захисту персональних даних.
Новий парламентський сезон: Які медійні законопроєкти у планах Верховної Ради
Новий парламентський сезон: Які медійні законопроєкти у планах Верховної Ради

Першого лютого відкрилася сьома сесія Верховної Ради України. Відповідно до регламенту, на початку кожної сесії парламент затверджує порядок денний — перелік законопроєктів, готових до розгляду, а також тих, котрі ще потребують підготовки та доопрацювання. Попри готовий проєкт порядку денного, голосів для його затвердження не вистачило. Затвердження відкладається щонайменше до 15 лютого — дати наступного пленарного засідання. Зараз Верховна Рада на карантині через велику кількість хворих на коронавірусну хворобу.

Центр демократії та верховенства права проаналізував, які медійні законопроєкти є в проєкті порядку денного парламенту та можуть розглядатися в першій половині 2022 року.

Час для закону про медіа?

У проєкті порядку денного є законопроєкт «Про медіа» №2693-д, який із 2019 року перебуває на розгляді в парламенті та очікує першого читання. Ще 14 липня 2020 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу в першому читанні та врахувати надані Комітетом пропозиції.

Громадськість також зверталася до Верховної Ради з вимогою якнайшвидше розглянути законопроєкт «Про медіа», ухвалення якого — одне із зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Він враховує вимоги Директиви №2010/13/ЄС і Директиви №1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу.

Попри відсутність цього проєкту серед пріоритетів Верховної Ради на 2022 рік, анонсованих спікером парламенту Русланом Стефанчуком, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв відзначив проєкт «Про медіа» як пріоритетний на 2022 рік. Згідно з планом роботи профільного Комітету (пункт 13), парламент може розглянути законопроєкт №2693-д у першому читанні в березні.

Іномовлення vs мовлення в Донецькій та Луганській областях

У 2022 році зберігається ризик реставрації державного мовлення в Україні, що суперечить міжнародним зобов’язанням України та загрожує інформаційній безпеці країни. Пов’язаний такий ризик із законопроєктом «Про внесення змін до закону “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”» №4487. На додачу до захисту внутрішньо переміщених осіб, у ньому з’явилися правки, які передбачають також зміну статусу каналу іномовлення.

ЦЕДЕМ детально описував, що не так із цією ідеєю, яка фактично перетворить канал іномовлення на загальнонаціональний. Проти виступили також міжнародна організація «Репортери без кордонів», Медіарух, команда «Восток SOS», а Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Голови Верховної Ради з пропозицією зняти проєкт №4487 із розгляду на пленарних засіданнях для розгляду на засіданні профільного Комітету.

Незважаючи на критику, проєкт №4487 все ж включений до проєкту порядку денного — його зможуть прийняти у другому читанні.

На противагу проєкту №4487, законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” щодо гарантування незалежності іномовлення» №6407 пропонує передати канал іномовлення в підпорядкування Міністерству закордонних справ (зараз він підпорядкований Мінреінтеграції), пріоритетом зробити англомовне мовлення та внести інші зміни, які, на думку ініціаторів проєкту, гарантують його незалежність. Водночас, до розгляду проєкту №6407 у першому читанні його необхідно підготувати та доопрацювати в головному Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. Це заплановано на квітень (пункт 101).

Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації)» №5546 покликаний дати мешканцям прифронтових областей безкоштовний доступ до загальнонаціональних каналів. ЦЕДЕМ аналізував проєкт №5546 та дійшов висновку, що запропоновані зміни можуть заохотити мешканців прифронтових територій дивитися більше українського контенту, і це зменшить вплив російської пропаганди. З урахуванням плану головного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (пункт 62), Верховна Рада може розглянути проєкт №5546 у першому читанні уже в лютому.

(НЕ)залежне Суспільне мовлення

Вже традиційно триває боротьба за та проти різних законодавчих ініціатив, які стосуються Суспільного мовлення. Зокрема, одна сумнівна ініціатива — законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та оптимізації її державного фінансування» №4230, — включена до проєкту порядку денного та може з’явитися на розгляді парламенту в першому читанні уже в червні (пункт 42).

ЦЕДЕМ аналізував, які ризики містить проєкт №4230, а громадськість заявляла про чергові спроби політичного тиску на Національну суспільну телерадіокомпанію. Проєкт №4230 також суперечить статті 100 Регламенту Верховної Ради, оскільки за змістом є альтернативним до іншого законопроєкту — «Про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України)» №2576. Натомість проєкт №2576 експерти в цілому підтримали, його можуть розглянути в першому читанні у квітні (пункт 11).

Крім цього, 15 грудня 2021 року у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України» №6430, автор якого Олег Дунда («Слуга народу») пропонує створити новий державний концерн, фактично ліквідувавши Суспільне, канал іномовлення та орган виконавчої влади — Державне агентство України з питань кіно. Така ініціатива суперечить базовим принципам вітчизняного законодавства, міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, та рекомендаціям Ради Європи. Громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова закликали відкликати проєкт №6430. На щастя, його пропонують не включати до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради.

Перегляд законодавства у сфері персональних даних

7 червня 2021 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт нової редакції Закону України «Про захист персональних даних» №5628. «Детектор медіа» докладно писав про цей законопроєкт та його можливі наслідки для медіа.

Експерти ЦЕДЕМ проаналізували проєкт №5628 на відповідність міжнародним стандартам у сфері персональних даних — Загальному регламенту про захист даних (відомому як GDPR) та Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108) — та підготували інфографіки з його основними новелами. Головний Комітет із цифрової трансформації рекомендував Верховній Раді прийняти проєкт №5628 за основу в першому читанні.

Законопроєкт «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» №6177 покликаний створити новий орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який втілюватиме в Україні міжнародні стандартів у сфері захисту прав на доступ до інформації та на захист персональних даних. Він фактично є логічним доповненням попередньої ініціативи. За результатами аналізу, експерти УГСПЛ підсумували, що проєкт №6177 потрібно доопрацювати та обговорити, залучивши найширше коло зацікавлених сторін.

Тож у 2022 році можна очікувати на зрушення в регулюванні законодавства у сфері персональних даних. Сподіваємося, що сьома сесія Верховної Ради не запам’ятається гальмуванням чи відкатом реформ у сфері медіа, а депутати уникатимуть ініціатив, які суперечать європейському курсу (наприклад, реставрації державного мовлення). Що важливіше — парламент має зробити пріоритетом медійні законодавчі ініціативи, які давно на часі, та зрушити з місця важливі реформи.

Фото: «Радіо Свобода»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1742
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду