Логіку закриття інформаційних ТБ та онлайн-помийок держави-агресора РФ, які тільки формально були українськими, легко пояснити такою простою юридичною конструкцією. Вона очевидна для юристів і правоохоронців. Сподіваюся, її сприймуть і медійники. Спрощено вона виглядає так.

Завдання усіх правоохоронних органів держави – передусім не допустити кримінального/адміністративного правопорушення і шкоди законним інтересам громадянина, держави, суспільства – тобто превенція. Але якщо цього не вдалося зробити, воно вже відбулося і триває, то завдання усіх правоохоронних органів держави – терміново припинити усіма законними способами карне за законом діяння. Їде це п`яничка за кермом (адмінка). Нападає ґвалтівник чи вбивця на свою жертву (побутовий кримінал). Захоплює російський диверсійний загін Гіркіна ціле 100-тисячне місто Слов`янськ (тероризм). Фінансують структури з РФ и ОРДЛО «українські ТБ-канали», які несуть дезінформацію і пропаганду в інтересах країни-агресора (інформаційний тероризм). Всі ці правопорушення мають бути передусім законно припинені усіма причетними силовими і правоохоронними структурами держави. Після цього починається притягнення до відповідальності: збір всіх доказів, пред'явлення підозр і покарання. Але припинення терористичного прояву чи загрози – це неодмінна умова подальшого існування держави. Що і було зроблено рішенням РНБОУ як конституційного органу. 

Про те, чому життєво необхідно, якщо треба то зі зброєю, оберігати наші телевізійні вежі – тобто інформаційний простір від ворожої агресії, – покажемо скоро у докфільм «Позивний Італієць». Його символ – телевізійна вежа на горі Карачун над Слов'янськом. А сам він про трагедію італійського журналіста Роккелі, російського перекладача Миронова, драму українського добровольця-нацгвардійця Марківа і відповідальність за це країни-агресора РФ.

Джерело: фейсбук