Смішно згадувати, як чимало наших борців за свободу слова люблять розводитися про державу, яка от-от введе «цензуру» (з допомогою Нацради, Мінінформу чи ще якоїсь інституції). Пригадайте скільки каналів закрила Нацрада з 2014 р. :) А що зміг зробити Мінстець, окрім генерування насмішок над собою?

А тут глобальні корпорації взяли й обрубали Трампові малину. Яке б не було обґрунтування цього кроку, цензурою його назвати не можна, бо вагомість кроку спричинена не введенням якихось правил, а монополізмом певних корпорацій на каналах передачі інформації. І так, це приватні компанії й Перша поправка до Конституції США на них не розповсюджується.

Чи є ризик зловживань з боку Facebook та подібних корпорацій? Звичайно. Й для уникнення цього ризику держави почнуть їх регулювати все більше, ймовірно, визначаючи, кого можна або й потрібно банити і за що. Але для цього потрібне нове законодавство і сильні інституції-регулятори.

Але у випадку з Україною це не дуже реалістично, адже наша медійна спільнота взагалі не сприймає сильних інституцій і регулювання медіа. Дарма, що на державні інституції громадяни можуть чинити вплив через вибори, громадські ради, петиції й т.д. Спробуйте чинити вплив на ФБ чи Інсту, якщо вам не подобається їхня політика :).

Байдуже, що росіяни вже зараз мають колосальний вплив на український інформпростір, але Україна не спроможна їм протиставити сильні інституції в сфері медіа, бо нашій медіаспільноті, аніж долучатися до розбудови і контролювати ці інституції, легше «співати тужливих пісень» про міфічну «цензуру» держави. Підсвідома фобія, я б навіть сказав «шиза», коли по факту найбільший «ворог» не в Кремлі, а на Банаковій, хто б на ній не сидів.

Джерело: фейсбук