За довгих 17 місяців, за які силовики отримали доступ до моїх дзвінків, SMS та даних про місцеперебування мого телефону, в моєму житті відбувалось багато цікавого.

Я проводила час з рідними та друзями, відвідувала концерти, вечірки та виставки. Подорожувала Україною та трохи світом, виступала на міжнародних конференціях.

А ще - щотижня разом з колегами викривала високопосадову корупцію в країні. І звісно, як і кожен професійний журналіст, спілкувалась з джерелами.

От тільки не по SMS. Та не по відкритому мобільному зв'язку. А по захищених зашифрованих каналах, доступ до яких правоохоронцям отримати неможливо. Жоден Печерський суд не допоможе.

Тому підлеглі Луценка дуже засмутяться.

Адже я не сумніваюсь, що вони шукають саме це.

Найцінніше в роботі кожного розслідувача - його джерела.
Фігурантам розслідувань дуже кортить їх вирахувати.

За 17 місяців, за які слідчий ГПУ тепер матиме дані про мої дзвінки, смс та місцеперебування телефону, наша редакція опублікувала викривальні матеріали про самого генпрокурора Юрія Луценка, про президента Порошенка, міністра Авакова, прем'єра Гройсмана, Ахметова, Фірташа, Тимошенко, Медведчука - цей перелік впливових людей дуже-дуже довгий і щотижня поповнюється.

В багатьох розслідуваннях джерела відігравали другорядну роль, в деяких - ключову. Свідомих викривачів в країні побільшало.

Та усі мої джерела надійно захищені від розкриття не тільки законом, стандартами Радіо Свобода та журналістською етикою, але й тим, як я вибудовую з ними комунікацію.

Не виключаю, що фігурантам розслідувань могло спасти на думку, що вирахувати коло моїх джерел можливо, організувавши безпосереднє стеження за мною. Тому й, на жаль, не виключаю, що такі незаконні діі і відбувалися протягом зазначеного в ухвалі періоду 1,5 роки, а тепер силовики просто намагаються легітимізувати ці незаконні дії. Але, погодьтесь, місцеперебування телефону в рамках дії певної базової станції - ще нічого не доводить. Це неможливо використати законно.

Тому що зрештою маємо?
Слідчий ГПУ Іжук, самостійно чи за незаконною вказівкою керівництва, через суд отримав доступ до великого обсягу моїх даних, здебільшого приватного характеру, що не має жодного стосунку до розслідування справи, в якій я проходжу свідком.

Тому звісно я розцінюю такий крок як спробу втручання в моє приватне життя, абсолютно не виправдане потребами слідства.

Та спробою тиску на мене через мою професійну діяльність.

Але спроби ці абсолютно безперспективні та недолугі. Та ще й незаконні, над чим вже працюють наші адвокати в Україні та юрисконсульти у Вашингтоні.

І головний підсумок дня.
Я дякую ВСІМ, хто висловився на підтримку мене особисто та нашої редакції. Хто виступив на захист свободи слова та незалежної журналістики.❤️

Я знала, що наша робота потрібна, а сьогодні в цьому вкотре переконалась.

Прорвемось! )

Джерело: Facebook Наталії Седлецької