Межа між традиційними і новими ЗМІ зникає, тому різні підходи в плані журналістської етики до традиційних і нових ЗМІ стають штучними. Про це зазначив голова Мережі журналістських організацій саморегулювання Вірменії Борис Навасардян під час міжнародної конференції «Висвітлення в ЗМІ виборів. ЗМІ і особисте життя громадян», яка проходить 15-16 листопада в Києві.

«Пред'являти одні вимоги до газет, які мають наклад 1,5 тисячі екземплярів, а інші - до блогерів, читачів у яких в 5-6 разів більше, це означає -  необ'єктивно оцінювати процеси, які відбуваються в інформаційному середовищі, - сказав Борис Навасардян. - Ми розуміємо, що альтернативні ЗМІ, блогери, соціальні мережі починають відігравати в інформпросторі важливу роль, і якщо ми не охопимо їх принципами розповсюдження інформації, то ідея саморегулювання ЗМІ стає безглуздою».

Борис Навасардян також розповів присутнім, що декриміналізація статті про наклеп у Вірменії на початку 2010 року призвела до збільшення судових позовів проти ЗМІ та їх банкрутства.

«Коли існувала кримінальна відповідальність, то справ по дифамації було дуже мало. Бо люди, які хотіли помститися ЗМІ, не наважувалися починати судові справи, які могли призвести до позбавлення волі. Випадків, щоб журналісти потрапляли в тюрму, не було. А декриміналізація призвела до того, що з'явилася можливість карати фінансово. Компенсація моральних збитків була достатньо великою. Багато вірменських олігархів і крупних чиновників почали писати заяви до суду на журналістів і ЗМІ, вимагаючи максимальної моральної компенсації. Для ЗМІ настали важкі дні, багато з них просто опинились перед загрозою  банкрутства», - зауважив голова вірменської Мережі організацій саморегулювання.

За словами Бориса Навасардяна, журналістська громадськість досить агресивно  сприйняла ці події. Їхні заяви отримали резонанс в країні і за кордоном. В результаті вірменський омбудсман виступив з ініціативою сформувати неформальний орган - раду з інформаційних спорів, до якого ввійшли п'ятеро осіб: авторитетні журналісти та медіаюристи.

«Після цього багато олігархів почали звертатися до цього органу, а не відразу до суду. Авторитет ради виріс за рахунок популярного рейтингового телешоу, яке профінансувала Рада Європи. Всього в ефір вийшло шість випусків годинних програм, в яких розповідалося, яким чином можуть вирішуватися інформаційні спори.. Після кожного такого шоу ставало більше людей, які краще розуміли, що таке саморегуляція ЗМІ і журналістська етика, в яких випадках вони можуть звертатися з претензіями, а в яких спору як такого немає», - зазначив він, додавши, що цей телепроект - некомерційний і не містив реклами.

Учасники конференції ознайомилися також з висвітленням виборів в Грузії, Вірменії та Україні. Зокрема, голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий розповів, що вибори в Україні були не зовсім прозорими.

«Використовувався медійний та адмінресурс. Друковані ЗМІ, як завжди під час виборів, займалися поповненням своїх бюджетів, але робили це не завжди етично. День виборів у нас пройшов більш-менш спокійно, що не скажеш про період підрахунку голосів, коли пішли фальсифікації, силовий тиск», - сказав Володимир Мостовий.

У конференції Мережі організацій саморегулювання ЗМІ, яка проходить за підтримки Ради Європи, беруть участь представники саморегулюючих журналістських організацій Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії, України і Таджикистану.

«Детектор медіа»