Робоча група з доопрацювання закону «Про засади державної мовної політики» пропонує відновити частку української мови в загальнонаціональному ефірі на рівні не менше 75%. Про це пише газета «Коммерсантъ. Украина», аналізуючи схвалений робочою групою законопроект.

Схвалений робочою групою законопроект встановлює квоту мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- та радіоканалів - не менше 75% (така квота була передбачена законом «Про телебачення і радіомовлення», але була вилучена внаслідок ухвалення закону «Про засади державної мовної політики»). Передачі та фільми, що виготовляються на інших мовах, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.

На думку голови Держкомтелерадіо Александра Курдиновича, із виконанням цієї норми не повинно виникнути жодних проблем, адже вона являє собою ніщо інше, як «повернення до того, що діяло в Україні більш ніж 10 років». «Але з точки зору ринкових принципів формування контенту  75% - це завищена норма. Телеканалам та радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів» - додає пан Курдинович.

Відповідно до законопроекту використання української мови є обов'язковим у судових справах та діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки, освіти та реклами.

До регіональних мов нова редакція закону відносить білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримсько-татарську, кримчацьку, молдовську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови.

При цьому, як писала «Детектор медіа», ускладнюється процедура визнання мов нацменшин регіональними - це допускається лише у тому випадку, коли її носіями є не менше 30% мешканців певної території (за чинним законом - не менше 10%). За затвердження регіональної мови необхідно зібрати підписи не менше 30% населення, що проживає на даній території, після чого таке рішення затверджується органом місцевого самоврядування, і вже потім цей орган місцевого самоврядування повинен звернутися до Верховної Ради, яка повинна буде ухвалювати спеціальний закон.

Автор закону Вадим Колесніченко незадоволений та називає цей документ «гидотою». Він вважає діяльність робочої групи цілком провальною: «Вона була створена для внесення змін у мій закон. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, з самого початку встали на шлях конфронтації та розробили зовсім нову редакцію».

Крім законопроекту робоча група затвердила іще один документ - концепцію державної програми всебічного розвитку та функціонування української мови, яка передбачає, з-поміж іншого, підтримку книговидання українською мовою та забезпечення її використання у кінематографії.

Просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному та східному регіонах. Окрім цього, був розроблений порядок фінансування заходів з розвитку української мови. Все це буде відбуватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Зокрема, з держбюджету пропонується витратити 582 млн. 239 тис. грн.: у 2013 р. - понад 168 млн. грн., у 2014 р. - понад 220 млн. грн., у 2015 р. - понад 192 млн. тис. грн.

Нагадаємо, після набрання чинності законом «Про засади державної мовної політики», який надає право мовникам самим визначатися з мовою програм, низка телерадіокомпаній переоформили свої ліцензії, вилучивши графу «Мова».

«Детектор медіа»