Фільм українського режисера Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (виробництво продюсерського центру «Інсайт-медіа» за підтримки Державного агентства України з питань кіно) висунули від України на премію Американської кіноакадемії «Оскар» у номінації «Фільм іноземною мовою». Номінувати саме стрічку Михайла Іллєнка, а не Єви Нейман «Будинок із башточкою», яка також на це претендувала, члени Українського Оскарівського комітету вирішили 5 вересня, посилаючись на те, що «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» - більш індустріальний, розрахований на масову аудиторію фільм.

Нагадаємо, що «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» під час прокату протягом 46 днів перебував у топ-10 за кількістю глядачів. Стрічку побачило в 40 містах України понад 60 тисяч людей.

До 1 жовтня «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» буде розглянутий і прийнятий Американською академією кінематографічних мистецтв і наук (Лос-Анджелес, США) для подальшого добору серед фільмів інших країн. Кращі стрічки-номінанти оголосять 15 січня 2013 року, а сама ювілейна 85-та церемонія нагородження лауреатів відбудеться 24 лютого в Лос-Анджелесі.

Про особливості зйомок фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» і взагалі українську операторську школу «День» у форматі бліц-інтерв'ю поспілкувався з оператором стрічки Олександром КРИШТАЛОВИЧЕМ.

- Майже за п'ять років роботи над фільмом «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» було багато розчарувань і певних перемог. Інколи радів, що саме я працюю над стрічкою, а траплялося, що безнадійно опускалися руки. Щоразу доводилося починати працювати майже з нуля, часто перезнімати епізоди. Але кінцевим результатом роботи задоволений.

- Чим фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» особливий з операторського погляду?

- Хоча історія, яку ми екранізували, побудована на певних реальних подіях, загалом вона - нереальна. Тому, починаючи роботу над стрічкою, я поставив собі за мету зробити якомога реалістичнішу картинку. Хотів, щоб у глядачів навіть сумніву не виникало у правдивості побаченого. За моїм задумом, обов'язковим мав бути ефект присутності. Сподіваюся, це вдалося зробити. Звісно, тривалу в часі й непросту за сценарієм зйомку спіткали певні проблемні виклики, які доводилося вирішувати по ходу. Наприклад, необхідно було знімати кадри з борта легкого двомісного літака. Довго думали, як намертво прикріпити камеру до корпусу, щоб не злетіла. Апаратуру таки прикріпили, але це фактично перекривало пілоту передній план. Дуже боявся, що йому нічого не буде видно, але, як виявилося, пілотові необов'язково дивитися вперед. Важко далися кадри з вовками. Коли бачиш справжніх хижаків без прив'язі та не в клітці - це страшно. А тут ще й потрібно знімати, давати їм команду, куди бігти і що робити (посміхається).

- Чи можна говорити про існування власне української операторської школи?

- В історії українського кінематографа можна побачити цілу плеяду талановитих операторів. Наприклад, Вілен Калюта, який одержав з Нікітою Міхалковим «Оскар». Його цілком заслужено можна назвати випускником української операторської школи, бо не лише родом з України, а й працював на кіностудії імені Олександра Довженка. Українська земля дала чимало талановитих кінооператорів, зокрема Сергія Михальчука. Інша річ, що в Україні знімають дуже мало фільмів, тому найкращі наші оператори змушені працювати в Росії. Світова школа кіно дуже динамічно розвивається: змінюється техніка, способи виробництва, бачення зйомок, вимоги до кадру. Те, що було догмою ще в 1980 - 1990 роках, зараз взагалі не використовується. Хотілося б, щоб Україна не відставала від світових тенденцій.

Дуже приємно, що фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» визнаний достойним представити Україну на «Оскарі». Це нагода для картини, передусім, вийти на міжнародний рівень і здобути професіональну оцінку. Для творчої групи фільму номінація на «Оскар» - своєрідний іспит. Ми його склали, а тепер, наче студенти на сесії, чекаємо оцінки.

Вадим Лубчак, «День»

Фото - «День»