Фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» представить Україну на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». Рішення на користь фільму ухвалив у середу під вечір український Оскарівський комітет при Асоціації продюсерів України. До фінального відбору в номінації «Фільм іноземною мовою» пройшли дві стрічки. Інший - «Будинок з башточкою» Єви Нейман, виробництва «1+1 продакшн». Про те, чи легко учасникам засідання Оскарівського комітету було дійти згоди на користь фільму Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», Радіо Свобода запитало голову Комітету - народного артиста України, кінорежисера Олега Фіалка.

- Ні, легко не було, і це, мабуть, добре, що не було легко. Тому що були різні думки. Були пропозиції - як і минулого року - взагалі не висувати від України фільми, тому що декотрі члени Комітету вважали, що це все, на превеликий жаль, не той рівень, котрий треба, щоб він був. І тут справа навіть не в митцях, а справа в тому, що девальвація відбулася в українському кіно з багатьох причин. В першу чергу від можновладців це багато років залежить і від інших чинників. Тобто в цьому полі, в якому працюють митці, не все вони можуть подолати, на превеликий жаль, але врешті-решт дійшли висновку, що треба все-таки йти до позитиву і треба обговорювати це. До нас потрапили дві картини, котрі виконали всі вимоги Оскарівського комітету: «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» і «Будинок з башточкою». Тому обговорювали десь близько години, різні були думки, зауваження, але врешті­-решт проголосували, у нас було 8 членів комітету з 11 присутніх, і результат такий, що 5 проголосували за «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» і 3 - за «Будиночок». Перемогу отримав Іллєнко зі своїм фільмом.

- А ви голосували таємним голосуванням чи відкритим?
- Таємно.

- Що було головним аргументом саме за цей фільм Іллєнка?

- Ну, я Вам скажу, і колеги, котрі думки висували, і я цієї точки зору притримуюсь. По-перше, цей фільм, Іллєнка, він більше до людей спрямований. Це такий «мейнстрім», він більш комерційний, більш, умовно кажучи, народний фільм. Тобто він на більш широку аудиторію розрахований. Інша справа, чи все вдалося режисерові, чи ні - про це ми не говоримо, але про це свідчить і прокат, котрий у нас також в занепаді, прокат безпосередньо українського кіно в Україні, на превеликий жаль. Але прокат засвідчив, що за багато років, слава Богу, глядач повернувся до українського кіно, і ті мільйони, котрі вони отримали, на превеликий знову жаль, мій жаль, що я б хотів, щоб це більше було, але це знову залежить не від Іллєнка, як на мене, не від продюсерства, а від тієї ситуації, котра у нас сьогодні поки що, на превеликий жаль, існує.

- Чи відіграла мова, а в даному випадку це українська мова (а «Будинок з башточкою» російською мовою), чи відіграла мова роль у виборі журі, на Вашу думку, з огляду на нинішню ситуацію в Україні, про яку Ви також говорите?
- Я думаю, відіграла. Не для всіх членів Комітету, але для кількох, в тому числі і мене. Я навіть задавав питання, чи всі знають, як там в самій Академії оскарівській (Академія кінематографічних мистецтв і наук - ред.) - у вищому органі кіно в Сполучених Штатах: а якщо російська мова буде, то як? То сказали, що це не має значення, якою завгодно мовою, тільки не англійською. Але я думаю, що відіграла, тим більше, як Ви знаєте, у нас сьогодні не все так добре на нашій землі з цим питанням, і я думаю, воно також мало значення серйозне, чи цей фільм українською мовою.

Людмила Ваннек, «Радіо свобода»

Фото - «Радіо свобода»