Міжнародна журналістська організація «Репортери без кордонів» стурбована законопроектом № 11013 народного депутата Віталія Журавського з Партії регіонів, який пропонує повернути кримінальну відповідальність за наклеп. Про це йдеться у відкритому листі організації до українського парламенту.

«Репортери без кордонів» нагадують, що український парламент декриміналізував наклеп 10 років тому - у січні 2001 року, коли було ухвалено новий кримінальний кодекс. А можливе прийняття законопроекту організація вважає серйозним ударом по свободі преси. Адже він пропонує запровадити за наклеп покарання штрафом від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк від одного до двох років, або арештом на строк від трьох до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років. А пункт 5 розділу 145.1 взагалі передбачає можливе тюремне ув'язнення на строк від трьох до п'яти років, якщо наклеп завдав шкоди здоров'ю потерпілого.

Покарання тюремним ув'язненням організація вважає непропорційним і таким, що порушує статтю 10 Європейської конвенції про права людини в інтерпретації Європейського суду з прав людини в Страсбурзі.

«Відсутність чіткості у визначенні наклепу, який законопроект описує як "поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають його репутацію", викликає побоювання у виникненні зловживань в результаті різних тлумачень. Проти журналістів зможуть порушувати кримінальні справи за публікацію статей про діяльність політиків і впливових бізнесменів. Журналістам загрожуватиме тюремне ув'язнення за публікацію розслідувань, що ставить під загрозу саме функціонування незалежних ЗМІ», - йдеться в листі «Репортерів без кордонів».

Ці положення, на думку організації, також порушують статтю 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, підписантом якого є Україна. Адже в минулорічних рекомендаціях комітету з прав людини ООН йдеться про те, що закони про наклеп «повинні розроблятися з обережністю», щоб переконатися, що вони відповідають критерію необхідності, «що вони не служать, на практиці, щоб задушити свободу слова», що «позбавлення волі ніколи буде відповідним покаранням» за правопорушення, допущені пресою.

«Міжнародний досвід показує, що притягнення осіб, відповідальних за правопорушення преси, до кримінальної відповідальності допомагає створити атмосферу залякування, яка може перешкоджати журналістам в інформуванні про чутливі питання. Європейський суд з прав людини засудив Туреччину 5 квітня 2011 за втручання в роботу письменника Фатіха Таса, ухваливши, що кримінальний характер його покарання, швидше за все, відіб'є в нього бажання брати участь у публічній дискусії з питань, що зачіпають життя суспільства», - зазначають «Репортери без кордонів».

З огляду на заяву пана Жураковського про те, що він черпав натхнення для розробки законопроекту від сусідньої Росії, яка 13 липня ухвалила закон, що повернув кримінальну відповідальність за наклеп, організація нагадує членам українського парламенту, що цей крок було засуджено Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і що він серйозно нашкодив міжнародній репутації цієї країни.

Законопроект № 11013 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)» Віталій Журавський зареєстрував 19 липня. У Партії регіонів заявили, що це особиста ініціатива і позиція Віталія Журавського. Медіаексперт Вікторія Сюмар вбачає в законопроекті наступ на свободу слова.

«Детектор медіа»