Правоохоронці просять українські телеканали надати відеозаписи подій 3 і 4 липня під «Українським домом», де відбувався мітинг проти ухвалення мовного законопроекту Колесніченка-Ківалова, а також анкетні дані знімальних груп. Про це журналісти пишуть у мережі Facebook.

Наприклад, чотири такі запити від прокуратури міста Києва отримав телеканал ТВі, уточнила «Детектор медіа» заступник гендиректора каналу Наталя Катеринчук.

Слідчі повідомляють про досудове слідство в чотирьох кримінальних справах, порушених за фактом умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків (ч. 2 ст.345 Кримінального кодексу Україну), у зв'язку із чим просять терміново повідомити, чи проводили журналісти відео- або аудіозапис подій, що відбувалися 3 або 4 липня біля «Українського дому». У разі, якщо проводили, просять надати ці записи та анкетні дані журналістів.

«Це звичайна практика. До нас кожен тиждень хтось звертається, і ми відповідаємо на запити», - додала пані Катеринчук.

Слідство при розслідуванні кримінальних справ має право звертатися до телевізійних редакцій з офіційними листами про надання відеоматеріалів і можливих свідків правопорушень, пояснив «Детектор медіа» начальник відділу зв'язків з громадськістю ГУ МВС у місті Києві Ігор Михалко.

Раніше слідчі, приміром, запитували в телеканалів відео подій у Верховній Раді 27 квітня 2010 року під час ратифікації угоди про Чорноморський флот або акцій протесту проти Податкового кодексу у листопаді-грудні 2010 року.

Також журналістів слідчі допитують як свідків. Наприклад, свідчення та відео журналістів були використані в поданні прокуратури до Верховної Ради України на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Юрія Гримчака за підпал димової шашки в Раді 27 квітня.

Нагадаємо, що в новому Кримінально-процесуальному кодексі Верховна Рада відмовилася внести поправки, які б гарантували захист джерел інформації журналістів. КПК набуде чинності 19 листопада 2012 року.

У попередній, поки що чинній редакції КПК, права слідчих на збирання доказів і виклик свідків закріплені в статті 66, і виконання вимог слідчих є обов'язковим. Однак медіаюрист Наталія Петрова вважає, що ця стаття не враховує статусу ЗМІ.

«У країнах зі сталою демократією є відповідне законодавство та стала практика, яка передбачає, що правоохоронні органи в аналогічних ситуаціях не можуть безпосередньо звертатись до засобів масової інформації, тому що якщо в них виникає така потреба, вони можуть це зробити це через суд. Мені відома одна справа у Копенгагені, коли через масові безпорядки у місті правоохоронні органи звернулись до суду, щоб суд зобов'язав ЗМІ надати плівки, фото тощо. І тоді адвокати преси піддавали сумніву цю вимогу, тому що це означає, що преса виглядатиме в очах громадськості як колаборант поліції», - зазначала раніше пані Петрова в коментарі «Детектор медіа».

Також, на думку пані Петрової, каналам варто з'ясувати, у якій справі у них вимагають доказів. За її словами, громадянський обов'язок кожного - сприяти у розкритті злочинів, але ця ситуація є неоднозначною. «По-перше, на цих носіях може бути інформація про інших фізичних осіб. По-друге ця інформація зібрана каналом, і становить його власність. Тобто канал має виходити з того, що може переглянути всі свої архівні кадри і подивитись чи є серед них щось таке, що могло б зацікавити правоохоронців. Якщо є, то саме це і надати. Але надавати всі матеріали, які були відзняті, це не лише порушення прав власності цієї компанії, а й потенційно всіх осіб, які опинились на цих знімках», - сказала юрист.

«Детектор медіа»