Герман не виключає вето на мовний закон
Радник президента Ганна Герман не виключає вето президента на закон «Про засади державної мовної політики», проголосований 3 липня. Про це йдеться в її коментарі з приводу ухвалення документу.
Якщо з парламенту надійде на підпис президента документ, який проголосований цими днями, то Ганна Герман очікує кілька варіантів рішення. «Я не виключала б і вето. Може бути дано доручення уряду врахувати зауваження і пропозиції президента, доопрацювати. І після цього - нове винесення на розгляд Верховної Ради», - припускає вона.
Ганна Герман не певна, який саме варіант остаточного рішення прийме президент. Але вона певна, що «як гарант Конституції Президент ніколи не допустить, щоб закон про мови або скажімо так - про використання мов - будь у чому порушував чинну Конституцію України, яка, як ви знаєте, визначає українську мову як державну».
Ганна Герман не називала б документ законом, оскільки на ньому поки нема підпису президента. «Ми не знаємо навіть, чи надійде проголосований у парламенті проект на підпис Президентові. І це важливі фактори, які дають усім нам підставу спокійно і виважено оцінювати все, що зараз відбувається навколо мовної теми», - вважає радник президента.
Якщо документ (той, що існує на сьогодні чи якийсь новий), надійде на підпис президенту, глава держави перед прийняттям рішення порадиться з експертами, каже пані Герман. Президент, за її словами, обов'язково вислухає думку як експертного середовища, правників, так і відомих українознавців, членів Громадської гуманітарної ради в тім числі. Президент уже зустрічався з окремими з них, має їхні пропозиції і зараз вивчає всі сторони справи «дуже скрупульозно і докладно».
Щодо процедури голосування в парламенті мовного законопроекту, Ганна Герман каже: «Якщо виникає хоч найменший сумнів у законності процедури, то це вже велика проблема. І треба зробити так, щоб люди не сумнівалися, що закон поважають і ті, хто його творить».
Разом з тим Ганна Герман вважає, що половина України де-факто російськомовна і президент, приймаючи рішення, дбає про всіх громадян, не залежно від віри, мови, місця проживання.
Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики» 3 липня 248 голосами «за». Станом на 5 липня 14 народних депутатів відкликали свої голоси, повідомив віце-спікер Микола Томенко.
Закон було ухвалено в редакції першого читання, незважаючи на те, що до нього було подано понад 1000 поправок і тривав його розгляд у комітеті, про що після погоджувальної ради заявляв журналістам Володимир Литвин. Крім того голосування за закон відбувалося з порушенням норм регламенту, про що заявили представники опозиції.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин нібито пообіцяв опозиції не підписувати закон у жодному разі. Але пізніше прес-служба спікера повідомила, що жодних нарад з приводу мовного закону Володимир Литвин не проводив, а підписання документу можливе лише за умов чіткого дотримання норм закону про регламент, який містить чітку процедуру розгляду законопроектів та їх підготовки на підпис керівникові парламенту.
«Детектор медіа»