У «частотній» справі годі шукати правду, істину та інші абсолютні категорії. Це історія навіть не про свободу слова та її обмеження, як стверджує одна зі сторін конфлікту, а швидше про правила гри в українському медіа-бізнесі, на який розповсюджуються загальноукраїнські бізнесові закони. А також про країну, «інфіковану» нерозкритими журналістськими вбивствами, найбільш знаковому з яких заледве десять років. При чому, їх список віднедавна продовжує поповнюватися. Запевнення української влади у тому, що вона ретельно контролює розслідування справи зникнення журналіста Василя Климентьєва - це «порожні декларації і самопіар». Про це «Радіо «Свобода» заявив колега харківського журналіста, заступник головного редактора газети «Новий стиль» Петро Матвієнко. Справа Климентьєва приречена, як і справа Гонгадзе, вважає він. Про який справедливий розподіл телечастот можна говорити при такому бекграунді?

Саме на телебаченні зав'язані одночасно бізнесові та політичні інтереси, як правило, байдужих до долі цієї країни людей. У цьому можна пересвідчитися, просто ввімкнувши телевізор. Система ж, вибудувана довкола четвертої влади, за своєю «стерильністю» мало відрізняється від конструкцій, сформованих навколо інших трьох владних гілок.

У січні 2010 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела більш ніж сумнівний конкурс на частоти, більшість із яких дісталася каналам ТВі та «5 каналу». Це викликало обурення в лавах групи каналів «Інтер», яким, природно, не потрібні зайві загальнонаціональні конкуренти. Уже після зміни влади низка судових засідань, позовів та апеляцій привела до скасування рішення Нацради від 27 січня.

Варто зауважити, що в результаті рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня ні «5 канал», ні ТВі своїх ліцензій позбавлені не були. «5 канал» виходить в ефір на своїх «рідних» частотах, але зможе освоїти додаткових 26. У ТВі, з огляду на амбіції каналу стати загальноукраїнським, ситуація складніша: його позбавили усіх ефірних частот (на додачу до 33-х, виграних у результаті сумнозвісного січневого конкурсу, також 5-ти, виграних до того в жовтні), тепер ТВі мовить тільки на супутник. Окрім того, канал можуть транслювати кабельні оператори. Але, за словами генерального директора ТВі Миколи Княжицького, викидати білий прапор канал не збирається і має намір подавати касацію.

Безумовно, саме «5 канал» та ТВі представляють в українському інформаційному просторі єдиний сегмент, що не відрізняється провладністю. І в цьому сенсі будь-який «кривий» погляд, що кидає на них влада, можна розцінювати як похід проти свободи слова та інакомислення. Усе справді було б однозначно, якби ситуація в медіа-просторі була бездоганною до зміни влади. Але це не так. Найприкметніше підтвердження - справа Гонгадзе, яка вже мертвим грузом лягла на плечі не лише президента Кучми, а і Ющенка.

Нацрада приймала незаконні рішення. Тепер за них доводиться розплачуватися «5 каналу» та ТВі і, між іншим, самій Нацраді. Адже згідно зі згаданим судовим рішенням від 30 серпня суд також виніс окрему ухвалу до Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи проти винних осіб, тобто, проти Нацради попереднього скликання.

Кому дістануться 92 частоти, звільнені в результаті рішення суду - невідомо. Якщо Кабмін дасть добро на повторне проведення конкурсу, то все вирішуватиме вже новий склад Нацради. Нові члени колегіального органу обіцяють відкриту та прозору процедуру з прямою трансляцією.

У загальному ж підсумку, окрім логічного питання: «Кому ж врешті-решт дістануться частоти?» не менш суттєвими є також «Чому Нацрада дозволяла собі ухвалювати незаконні рішення?», «Чи відповість вона за це?», «Скільки ще подібних рішень було ухвалено?» і «Чи буде перевірятися законність її діяльності?».

Хоча, звісно, Нацрада не повинна стати єдиним цапом-відбувайлом, але якщо вже наводити лад в інформаційному просторі, то нехай у цьому беруть участь усі без винятку, а не лише ті, кому не по дорозі з владою.

Але чи можна сподіватися на чесний розподіл частот (не забуваймо, що це і фінансовий, і політичний ресурс) у країні, де хронічно не розслідуються журналістські вбивства?

Коментарі

Володимир Притула, голова комітету з моніторингу свободи преси в Криму:

- В цій ситуації громадськості України важливо усвідомити два аспекти.

По-перше, рішення про позбавлення частот «5 каналу» і «ТВі» спрямоване на обмеження можливостей населення, виборців, громадян України щодо отримання більш широкої, повнішої інформації про політичну ситуацію напередодні виборів та напередодні можливої зміни системи влади та Конституції в Україні. Адже більшість телеканалів різною мірою можна назвати лояльними до влади, а ці два канали назвати лояльними складно. І обмеження території поширення їхнього сигналу, звичайно, негативно вплине на рівень поінформованості частини громадян. У цьому суть. Це не бізнес і не виправлення порушення законодавства. Це наслідки політичної боротьби за перспективу розвитку політичної ситуації. Це реальна зачистка інформаційного простору. Це дуже схоже на «огазпромлення» НТВ в Росії. З погляду законодавства - це вибіркова дія закону. Бо таких рішень, які не зовсім чисті юридично, ухвалювали багато не тільки суди, але й державні органи. Це точковий удар з конкретною політичною метою. Очевидно, що чверть, а то й третину телеканалів можна було б позбавити частот, виходячи з тих скандалів, які були при їхньому розподілі...

По-друге, це свідчення того, що прийняття таких рішень Нацрадою стало можливим через непрозоре і неоптимальне щодо інтересів суспільства призначення її членів. Ці призначення були або бізнесовими, або політичними. Тому й маємо відповідні рішення. Тому Україні вкрай потрібне розширення ролі громадськості як у процесі призначення членів Нацради, так і в плані розширення прав контролю за її діяльністю.

Ярослав Чорнозуб, незалежний експерт, м. Тернопіль:

- Дійсно, юридичні дії Нацради поставили ці два канали в таку ситуацію, що вони змушені були доводити в суді свою правоту на отримання тих частот. Це преамбула, тобто вихідна позиція, яку ми отримали. На сьогоднішній день пропозиція заступника голови комітету абсолютно раціональна тому, що тільки в процедурі прозорого тендеру канали можуть розширювати свою сітку мовлення. Сьогодні йдеться про те, що «5 канал» і ТВі не можуть стати більш широко доступними споживачеві і доносити свою інформацію. Власне, вони, знову таки, я повторюся, стали заручниками дії того рішення. Бо я переконаний, що вони не стимулювали ніяким чином членів Нацради. Нехай це залишиться на рівні компетенції членів Нацради, які довели ситуацію до такого колапсу і абсолютно неприйнятної ситуації щодо можливості говорити про утиски свободи слова. Тому пропозиція повторного проведення конкурсу є абсолютно адекватною. Це може бути добрим сигналом і для Президента, який матиме змогу показати, що він чи його оточення не утискали ці два канали через їх інформаційну політику.

Причина виникнення конфлікту, власне, в самій системі, так званій, системі розподілу, коли державні чиновники можуть вирішувати надавати чи не надавати канал тій чи іншій компанії. От тому й з'являються такі конфлікти, які переходять у публічну площину. Насправді є достатньо механізмів, які можуть застерегти від використання і адміністративного ресурсу, і інших негативних чинників. Запровадження відкритих, зрозумілих і прозорих механізмів, які найменшим чином залежать від чиновника, дозволить уникнути подібних ситуацій. Це може бути ширше залучення громадськості, незалежних інституцій, які будуть запобіжниками для зловживань чиновників.

Змінилася влада. І у теперішніх можновладців виникають підозри, що їх попередники здійснювали певні впливи на вирішення питань щодо отримання частот «5 каналом» і ТВі. І для того, аби таких підозр не виникало, механізми мають бути якомога прозорішими та доступними для медіа.

Андрій Близнюк, завідувач кафедри редагування та основ журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка:

- Ідею ще раз провести конкурс на частоти вважаю обѓрунтованою. Ситуація, що склалася навколо цих двох каналів, означає, що влада намагається накинути повідки на свободу слова, контролювати її. Якщо Кабінет Міністрів України не дозволить новий (чи нові) конкурси на аналогові частоти, менш потужним і віддаленим від влади мовникам буде важко триматися. А при переході на доволі дороге цифрове телебачення та радіомовлення технології будуть доступними найперше багатим компаніям, наближеним до влади. І тут відбуватиметься перегрупування за принципом «своїх» та «чужих».

Це також є ознакою перерозподілу сфер впливу, боротьби за споживачів на телевізійному ринку, тому що в інформаційній галузі обертаються великі гроші. Зараз склалися певні політичні умови для змін у відповідному напрямку, коли збіглися інтереси влади та власників деяких телеканалів. «Під роздачу» потрапили ті канали, найбільших акціонерів яких, зокрема Петра Порошенка, можна віднести до кіл, які опонують нинішньому державному керівництву. Спочатку знищать їх, а потім візьмуться за «своїх». Влада завжди буде інструментом в руках тих сил, які керують економікою країни. Так відбувається навіть в супердержавах, таких, як Сполучені Штати Америки. Наслідки для суспільства будуть, звичайно, далеко не позитивними.

Сергій Томіленко, голова Черкаської обласної організації Спілки журналістів України:

- Увага державної машини до питань ліцензування «ТВі» та «5 каналу» демонструє чітку вибірковість. Ревізія здійснюється зі змістовних міркувань. Сьогодні дійсно можна говорити про те, що свобода слова проходить випробування в Україні. І не лише в Києві, а й в регіонах. З одного боку, говорять, що йдеться про такі собі господарські конфлікти - чи з «ТВі», чи з «5 каналом». А насправді, те, що у нас дуже багато «гарячих точок» у мас-медіа, які стали такими «гарячими» саме в останній період, не може не насторожувати. Якщо говорити про Черкащину, то в нас теж є кілька прецедентів, напружених стосунків між владою і пресою. Зокрема, ситуація із районною газетою «Вісник Городищини», коли після спілкування з новим керівництвом району весь трудовий колектив написав заяви на звільнення. І друга ситуація - це звільнення за незрозумілих обставин генерального директора ОДТРК «Рось», коли ні медіа-середовище, ні колектив ОДТРК не отримали належних пояснень, чому звільняється генеральний директор. Спочатку були претензії якогось творчого та фінансового характеру, а зрештою, його за один день було звільнено за формальне суміщення посади та викладання в університеті. Ці розбіжності демонструють, що відсутній нормальний рівень розуміння та аргументації у стосунках між владою та ЗМІ. Тому з точки зору регіонів ситуація з «5 каналом» та «ТВі» насторожує в тому розумінні, що для місцевих чиновників те, як поводяться у Києві, завжди є прикладом для наслідування. Ми підтримуємо своїх колег із «5 каналу» та «ТВі».

До влади в Україні прийшло багато нових людей - посадовців всеукраїнського, обласного, районного рівнів. Вони вибудовують свої відносини з пресою, керуючись власною політичною культурою. У багатьох із тих, хто отримав владу, рівень політичної культури є низьким, вони не розуміють стандартів свободи преси. Тому ми постерігаємо такі прояви, прагнення у будь-який спосіб (зокрема - і в адміністративний) забезпечити лояльність засобів масової інформації. Прагнення контролювати ЗМІ - в природі чиновників, але за нинішніх політичних обставин це прагнення «проростає» активніше. За інших обставин, можливо, чиновники подібні бажання тримали би при собі. Складно пояснити ситуацію, що склалася із «5 каналом» та «ТВі», оминаючи політику. Якщо ми говоримо про якусь ревізію господарських стосунків, то чому така вибірковість, така увага лише до цих двох телеканалів?

Жанна Клемпуш, виконавчий директор Рівненської обласної організації «Незалежна медіа-профспілка України» :

- В інформаційному просторі існує багато речей, які, по суті, не регулюються законодавчо. А тут справа в тому, що судоустрій працює на владу, а інтересів громадян (у даному випадку маю на увазі й працівників згаданих телеканалів, які можуть втратити робочі місця) при цьому не враховують. Вихід із ситуації, очевидно, доведеться шукати в судах усіх інстанцій. Зрештою, питання з наданням частот повинна вирішувати Нарада з питань телебачення і радіомовлення. Власне, це її компетенція, для цього вона й існує, хоча нерідко від медійників можна почути про необхідність реформування цієї структури...

Коли верстався номер

Учора під час прес-конференції представників «5 каналу» та ТВі генеральний директор ТВі Микола Княжицький заявив, що в разі незадоволення касаційних скарг ТВі звертатиметься до Європейського суду з прав людини, а власник телеканала, громадянин Великобританії, звернеться до ЄС із проханням захистити його інвестиції згідно з угодами про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та кількома десятками країн. За словами гендиректора ТВі, ЄС вже пообіцяв підтримку українським медійникам.

Окрім того, Микола Княжицький уточнив, що рішення Київського апеляційного адміністративного суду скасовує результати, але не оголошення та проведення конкурсу Нацрадою, а внесення конкурсного збору також не було оскаржене. Тобто Нацрада не має права оголошувати новий конкурс, а тільки переголосувати і, таким чином, визначити нових переможців.

Вікторія Кобиляцька, Валерій Костюкевич, Лариса Осадчук, Микола Семена, Тетяна Ільницька,  «День»

Фото - Ігоря Добровольського, «День»