Етика проти моралі

8 Лютого 2010
45628
8 Лютого 2010
14:22

Етика проти моралі

45628
Голова Нацкомісії із захисту моралі обіцяє подати у суд на Комісію з журналістської етики, а комісія з етики – виступити за скасування закону «Про захист суспільної моралі»
Етика проти моралі

Незадоволений роботою журналістів СТБ голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький подав на них скаргу до Комісії з журналістської етики. У відповідь отримав рішення, в якому йому пояснили, що журналісти СТБ робили сюжети відповідно до норм журналістської етики. Василь Васильович рішенням не задоволений, і можливо навіть виконає свою обіцянку і подасть до суду. Тільки тепер не на СТБ (або не тільки на канал), а й на Комісію з журналістської етики.

 

Так чи є привід звертатися голові НЕК до суду?

 

У заяві до Комісії пан Костицький стверджує, що інформація про діяльність НЕК журналістами каналу СТБ (програма «Вікна») подається викривлено, а коментарі висмикуються з контексту. Тому Костицький просить надати визначення діям авторів сюжетів на відповідність нормам Етичного кодексу українського журналіста.

 

Українські чиновники часто бувають незадоволені тим, що тележурналісти записують їхні 40-хвилинні «інтерв'ю», а в сюжет ставлять 30 секунд з розмови. І беруть собі в синхрон, що захочуть, а зовсім не те, що планують чиновники. А чиновники зазвичай намагаються розлого розповісти про свою діяльність, а не конкретно відповісти на запитання.

 

Те ж трапилося і з головою НЕК. Кореспонденти СТБ написали Костицькому листа, що хочуть відвідати засідання мистецтвознавчої секції, і просили дати їм відповідь на чотири запитання, які стосувалися пам'ятки для батьків, що мала убезпечити їхніх дітей від порнухи в інтернеті та на мобільних телефонах. Журналістів на засідання секції пустили, підготували 40-хвилинну відповідь на запитання, а в результаті... Як сказав сам пан Костицький під час засідання Комісії з журналістської етики, кореспонденти в сюжеті нічого не сказали про те, що головою секції був обраний Олександр Злотник, хто взагалі був на секції і про що там йшлося, а натомість все виглядало так «ніби це засідання жартунів і недалеких людей». А щодо пам'ятки, то й поготів. Замість того, щоб пояснити людям всю важливість пам'ятки, за словами Костицького, автор сюжету зазначив, що НЕК запроваджує цензуру, і запитує чи морально батькам стежити за дітьми. В результаті з 40-хвилинного запису висмикнуто декілька речень голови НЕК, з яких глядачі не почули основне - про 5 напрямів роботи Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі!

 

Під час засідання Комісії з журналістської етики, пан Костицький, не змінивши своїх намірів, дещо змінив тактику. А саме після довгого виступу, в якому він практично переказав зміст своєї заяви, для емоційності пронизавши її цитатами Черчілля, він сказав, що налаштований ні на виграш, ні на програш, а просто хотів порушити проблему в журналістському середовищі.

 

Треба додати, що ще на початку свого виступу голова НЕК заявив, що він шукає діалогу зі ЗМІ, що нібито саме заради цього НЕК підписала хартію з 9-ма телеканалами (СТБ, щоправда, її не підписав!) та низку інших меморандумохартій. «Я неодноразово намагався доносити до глядача інформацію про НЕК через прямий ефір, чат-конференції в інтернеті. А якщо в інший спосіб розповідав про діяльність комісії - в інтерв'ю чи на прес-конференціях - то журналісти показували це в гротескно-критичному вигляді, опускаючи інформацію про роботу НЕК та її членів - відомих людей», - поскаржився Костицький, додавши, що він завжди виступав за саморегуляцію професійного середовища, тому вирішив поцікавитися думкою Комісії з журналістської етики.

 

Голова НЕК також сказав, що хоча він і безмежно вдячний каналу СТБ, який дуже багато уваги приділяє експертній комісії, але після таких сюжетів у нього був привід звернутися до суду, та оскільки це виглядало б як тиск на ЗМІ, він поки що відмовився це робити. Хоча було показовим те, що на засідання Костицький прийшов не один, а про всяк випадок прихопив з собою юриста і представника НЕК у судах Олега Лисечка, який потім навіть назвав кілька статей законів, положення яких, на його думку, порушили журналісти.

 

Під час обговорення, члени комісії з журналістської етики зазначали, що не бачать порушень професійних стандартів у діяльності журналістів СТБ, про яких йшлося в заяві. «Журналісти брали синхрон і скоротили його відповідно до умов телевиробництва. Якщо ми даватимемо по 40 хвилин синхрони - це означатиме смерть теленовин. Журналісти повинні, не перекручуючи змісту і думок, брати основні слова, що вони й зробили», - сказав професор Інституту журналістики Валерій Іванов.

 

Ще один член комісії медіаюрист Тетяна Котюжинська також не побачила порушень у діях знімальної групи СТБ. «Журналісти хотіли отримати коментар, а не інтерв'ю. Недостовірної інформації і перекручень в сюжеті не було», - зауважила вона.

 

На думку професора  Іванова, тут концептуальна проблема: заявник вимагає змістити акценти. «Журналіст має право подавати інформацію гротескно тим паче про досить неоднозначну державну організацію - НЕК», - сказав він. Його підтримав голова НСЖУ Ігор Лубченко: журналіст має право на свою точку зору.

 

Сергій Рахманін («Дзеркало тижня») взагалі вважав, що обговорювати редакційну політику каналу є перевищенням повноважень Комісії з журналістської етики. Кого посилати на редакційне завдання, якою будуть форма і спосіб подачі матеріалу - вирішує редакція.

 

Завершив дискусію голова комісії головред «Дзеркала тижня» Володимир Мостовий. Він був здивований: якщо Василь Васильович не мав на меті зважити етичність поведінки журналіста, а тільки озвучити проблему, то вибрав не кращий для цього майданчик.

 

У результаті після обговорення Комісія прийняла рішення, в якому не побачила в діях журналістів СТБ ознак непрофесійності.

 

Члени комісії переглянули низку сюжетів, у яких йшлося про діяльність НЕК, і які оскаржувалися Костицьким. Вони встановили, що журналісти подали різні точки зору на діяльність НЕК, і вважають, що звинувачення Василя Костицького щодо того, що його коментарі були висмикнуті журналістами з контексту, безпідставні. Формат телевізійних новин не передбачає дослівного викладу повного і тривалого інтерв'ю з тим чи іншим діячем. Аналіз матеріалів інтерв'ю дає можливість зробити висновок, що журналісти не спотворили зміст викладених Костицьким відомостей, а скорочення бліц-інтерв'ю не порушує професійних стандартів.

 

Звичайно, Костицький незадоволений таким рішенням. І не тому, що виявляється журналісти діяли професійно. А тому, що в рішенні знов-таки не було, на його думку, головного - жодного слова про 5 напрямів роботи НЕК.

 

Гадаю, що пан Костицький вже мав звикнути до гротескного висвітлення діяльності НЕК журналістами. Тому що рідко хто писав про цю комісію навіть просто нейтрально. У журналістському середовищі вважають, що такої комісії на державні кошти апріорі не має бути. І про це багато разів говорили особисто пану Костицькому під час круглих столів чи інших заходів. На що він відповідав, що він виконує закон: хороший чи поганий - це вже інше питання. Мовляв, dura lex sed leх  - закон суворий, але це закон.

 

Наразі виступи проти НЕК переросли з поодиноких заяв та протестів (наприклад, Володимир Яворський, Лесь Ульяненко, Анатолій Ульянов) в більш масові організовані форми. Зокрема Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Бондар і Лесь Подерв'янський провели літературну акцію «АнтиНЕК: ні цензурі!», яка стала закликом до започаткування цілої серії громадських заходів різного формату, спрямованих на скасування моральної цензури в Україні. Акцію вже підтримали Мережа книгарень «Є», Художня студія «Антресоля» та Науково-дослідницький центр візуальної культури НАУКМА, Агенція подій «АртПоле». Чимало українських митців та арт-ком'юніті також висловили своє бажання приєднатися до цього руху.

 

Комітет правозахисної антипремії «Будяк року-2009» оголосили НЕК одним з переможців і удостоїли їх цього «почесного» звання.

 

Дехто, правда, вважає, що не в комісії справа, а в тих, хто їм підкидає роботу, а саме у міліції, прокуратурі, Нацраді, які надсилають до НЕК прохання дати експертну оцінку щодо того чи іншого фільму, сюжету, книжки тощо.  Тому боротися треба не з моральною комісією, а з Нацрадою. Наприклад, арт-критик Костянтин Дорошенко в інтерв'ю Анатолію Ульянову сказав, що боротися з комісією по моралі - це смішно. «Легітимізує рішення НЕК Нацрада та інші державні органи, які фактично перетворюють комісію у засіб цензури.  Якщо вже боротися зі злом, то не з тим, хто говорить дурниці, а з тими, хто ці нісенітниці перетворює в покарання. В українського суспільства особливо у інтелектуалів мають бути запитання до тих, хто реально має владу: прокуратура, Нацрада та інші», - каже він.

 

Члени Комісії з журналістської етики вирішили боротися з НЕК радикальнішим методом - виступити за скасування закону «Про захист суспільної моралі», який і регламентує діяльність моральної комісії.

 

Проте члени самої НЕК, яких є 35, в переважній більшості переконані, що виконують святу місію захисту українського суспільства від аморалки. НЕК навіть підготував зміни до Закону «Про захист суспільної моралі» і планує його широке громадське обговорення. І планів у НЕК на 2010 рік просто грандіозні. Комісія свідома того, що їй доведеться працювати у мовах критики ЗМІ. «На сьогоднішній день перед Національною комісією стоїть основне завдання - відстоювати довіру у суспільстві, працюючи інколи в умовах критики з боку мас-медіа», - зазначає прес-служба НЕК.

 

Все ж, попри загальний саркастичний тон у спілкуванні медіа та НЕК, керівники телеканалів фактично визнали всесилля влади моралістів:  як помітила ТК, якщо Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та НЕК розглядають питання в один день, то телеменеджери приходять на засідання останньої, нехтуючи першою. Що є найкращим барометром корпоративного ставлення: бояться - значить визнають, ігнорують - отже, не бояться.

 

Фото - www.tsud.kiev.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
45628
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
O.K.
5399 дн. тому
## НЕК - антиконституційний орган
гість
5400 дн. тому
По-моєму, словосполучення "Комісія з захисту моралі при президенті Януковичі" - це якийсь зловісний оксюморон
кокотюха
5400 дн. тому
я ніколи не був у приміщенні НЕКу і не чув, що там говорять, але переконаний: костицький щодня починає ранок з того, що говориь своїм безіменним підлеглим: "ми змушені працювати в умовах шаленого тиску". прочитавший цей текст, можу лише повторити вимогу - назвати не членів НЕК, які є а сайті, а прізвища тих людей-невидимок, які працють на зарплати і роблять експертизу. це - раз. хочу також знати, які саме телеменеджери ходять на засідання НЕК. це - два. нарешті, хочу знати, які довбодятли подають щось на експертизу НЕК. це - три. і четверте: нехай костицький процитує закон, згвдно якому хтось щось повинен носити їм на експертизу. тим. хто носить, тим, хто ходить на засідання, і тим, хто робить там експертизу, пропоную по встановленню їхніх прізвищ влаштувати обструкцію. прирівняти їх у статусі до костицького і заодно - до януковича, тепер він у нас мірило ганьби.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду