11:46
П'ятниця, 15 Січня 2010

Головним редактором «Кримської світлиці» став Леонід Пилунський

19 528
Головним редактором «Кримської світлиці» став Леонід Пилунський

Кабінет Міністрів України призначив новим головним редактором газети «Кримська світлиця» лідера кримської організації Народного руху України Леоніда Пилунського, повідомляє «Радіо Свобода». Нового керівника вже представили трудовому колективу.

 

Попередній редактор Віктор Качула відмовився передавати майно редакції і свій кабінет, тож нове керівництво змінило замки на дверях редакції. Частина журналістів підтримали Віктора Качулу і написали заяви про звільнення, серед них - редактор дитячого додатку «Джерельце», заслужений журналіст України Данило Кононенко і відповідальний секретар газети Володимир Совик.


Леоніду Пилунському - 62 роки. У 90-ті роки він був відомим російськомовним радіожурналістом. Спершу вів радіопрограми для моряків, потім створив першу в Криму інтерактивну програму «Радіо Сірєнєвий Айсберг». Потім, познайомившись із В'ячеславом Чорноволом, пішов у політику, став депутатом. До виходу на пенсію працював у виконавчій владі.


В інтерв'ю «Радіо Свобода» він сказав, що має намір повернути «Кримській світлиці» «справжнє обличчя», зробити її «сучасною і живою», підняти наклад до 10 тисяч примірників і відкрити корпункти в усіх найбільших містах півострова. Вихід нового числа «Світлиці» Леонід Пилунський обіцяє вже наступного тижня.

 

Нагадаємо, що незадовго до Нового року Мінкультури звільнило головного редактора «Кримської світлиці» Віктора Качулу, заблокувало поширення першого (вже віддрукованого) числа газети і не дозволило друк другого. 12 січня на зустрічі з регіональними журналістами президент Віктор Ющенко заявив, що врятує «Кримську світлицю» і доручив міністру культури Василю Вовкуну у дводенний термін розібратися із ситуацією. Разом з тим, Віктор Качула не збирається здаватися і готується до суду, куди подав позов.

 

Громадсько-політична і літературна газета «Кримська світлиця» виходить у Сімферополі з 30 грудня 1992 року. Останні два роки співзасновником видання стало Міністерство культури і туризму України. Газета виходить щотижня на 24 сторінках накладом близько 3 тисяч примірників у Сімферополі і розповсюджується на території всієї України, а також в Українській діаспорі. Колектив газети також видає дитячий щомісячник «Джерельце».

 

«Детектор медіа»

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
19528
Переглядів
Коментарі
Lom
12:19 / 15 Січня 2010
Билли Бонс Материал из Википедии — свободной энциклопедии Билли Бонс (англ. Billy Bones) — вымышленный пират XVIII века, персонаж романа Роберта Льюиса Стивенсона «Остров сокровищ». Бонс был штурманом на корабле капитана Флинта. Наряду с долговязым Джоном Сильвером входил в число приближённых главаря. После смерти Флинта завладел картой Острова Сокровищ, став мишенью для остальных пиратов. Бонс поселился в трактире матери Джима Хокинса «Адмирал Бенбоу», где его называли просто «капитан». Жил уединённо, много пил. После частых угроз и покушений со стороны старых дружков (в числе визитёров были слепой Пью и Чёрный Пёс), закончившихся вручением ему «чёрной метки», умер от инсульта, спровоцированного хроническим алкоголизмом. Карта досталась Джиму Хокинсу, что и стало завязкой романа. Девиз — «Мертвые не кусаются». Известен случай, который произошёл с Билли Бонсом, одним из моряков капитана «Чёрная борода». Моряк задумал организовать мятеж, направленный против Чёрной Бороды, но заговор был раскрыт, и Бонса вместе с другими мятежниками спустили на малюсенький островок, оставив им лишь по бутылке рома на человека. Когда через месяц Тич возвратился на это место, оказалось что все эти люди живы, хотя более вероятным был печальный исход этого эпизода. Заговорщиков простили и взяли на корабль. И вдруг кто-то из пиратов пропел: «Пятнадцать человек на сундук мертвеца и бутылка рома». Остров тот и был впоследствии назван «сундук мертвеца», а песня стала повсеместно известной. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B8_%D0%91%D0%BE%D0%BD%D1%81
Lom
12:19 / 15 Січня 2010
Гибель "Крымской Горницы" Двери редакции распахнулись, пропуская решительного седобородого мужчину. Вместе с ним в душное помещение ворвались запах соленого морского прибоя и шум белых альбатросьих крыльев. От его взгляда, пронзавшего океанские горизонты, в свое время млели русалки, сходили с ума серебрянные перья колониальных редакций, щелкали клювами старые одноглазые попугаи на плечах противников. Перестала отбивать дробь печатная машинка "Ятрань", смолкли калькуляторы ПМК-89, упал интернет. Хищный, как у коршуна, нос нежданого гостя внюхивался в добычу, прежде чем когти вопьются в свою первую жертву. Да, это был он. Человек-загадка, депутат-оркестр, капитан-очевидность. Широко известный в узких, но значимых кругах под кодовым именем "Орлиный Коготь". Гроза четырех морей и пяти океанов, двадцати семи депутатских фракций шести созывов трех уровней допуска. Стальной блеск в глазах, никогда не знавших пощады, предвещал что-то смутно знакомое, полузабытое из детских книжек. Вот, кажется, скрипнет палубная половица под деревянным башмаком, и в блеске молнии просвистит в мгновение ока сабля-невидимка, отделяя голову негодяя от трижды никому не нужного тела. "Пиастры, пиастры!!!", раздастся вопль в полумраке, и засеменят, удаляясь и звеня монетами, чьи-то ноги. "Тысяча чертей", прозвучит хриплый голос, послышится громкое бульканье рома в натруженной глотке. Еще только один раз тишину и мерное ревение волн разорвет отчаянный свист на мачте, короткий выстрел, и вновь наступит штиль. Экипаж "Крымской Горницы" был взят на абордаж быстро и беспощадно. Беглый капитан не прихватил с собой даже бочонок яванского "Де Кюпера", не говоря уж о сигарах и запасе мускатного орехового масла. Редакционный кок был лихо привязан к столу, а сам стол поднят вертикально, дабы все могли полюбоваться крепкостью узлов на дряблых мускулах. Отойдя на шаг назад и любуясь погромной картиной, тлеющими по углам клочьями бумаги, пятнами клея и краски на лицах стюардов, Орлиный Коготь раскурил трубку, крайне довольный собой. - Одни боялись Билли Бомса, - сообщил он, выпуская колечко сизого дыма. - Другие Черного Пса. Ну а меня, ребятки, боялся сам Флинт. Вот так-то. http://www2.maidan.org.ua/n/krym/1263510999
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду