У дискусіях про етику відносин прес-служб та журналістів, як правило, багато дрібних особистих образ та взаємних необґрунтованих претензій, а подекуди й шантажу на кшталт «якщо ви такі, то я про вас та-а-а-ке напишу...», на що у відповідь лунає: «Якщо ви такі, то можете про нас взагалі не писати».

ТК публікує допис донецької журналістки, яка воліла підписатися псевдонімом, про ті проблеми, які здалися їй неподобством і порушенням прав преси, що працювала на «Євро-2009», і просить професійну спільноту не тільки відгукнутися на цю ситуацію, а й висловити своє бачення проблем комунікації «прес-служби - ЗМІ».

Груповий етап «Євро-2009», змагань для європейських молодіжних збірних з футболу, закінчився. Можна підбити підсумки - звісно, ще не відомо, хто стане чемпіоном, але мова піде не про спорт. Точніше, не зовсім про спорт. А про організацію турніру, що відбувся в Донецьку та Маріуполі. Донецька влада як на обласному, так і на міському рівнях неодноразово наголошувала, що це своєрідна репетиція того, як відбудеться «Євро-2012», і УЄФА дуже прискіпливо оцінюватиме якість організації чемпіонату Європи для юнаків молодше 19 років.

З ким спала ваша прабабуся під час Першої світової війни?

Складно казати про оцінку УЄФА, адже «Євро-2009» ще триває, але можна сміливо розмірковувати про оцінку найприскіпливіших відвідувачів турніру - журналістів. Бо саме ці люди приїдуть в Україну на «Євро-2012», а потім формуватимуть громадську думку про нашу Батьківщину у себе вдома.

Почалося все з проколу. Акредитуватися на турнір потрібно було на сайті Федерації футболу України. Для того, щоб потрапити на матчі «Євро-2009», потрібно було заповнити анкету, в якій не було хіба що питання: «З ким спала ваша прабабуся під час Першої світової війни?». Обов'язковим для заповнення полем був навіть номер домашнього телефону.

Організатори обіцяли акредитувати журналістів на прес-конференції, що передувала змаганням. Акредитацію - папірець, на якому нижче логотипу УЄФА маркером написано назву видання, прізвище журналіста та слово PRESS/ TV/ RADIO/ PHOTO, - половина присутніх журналістів не отримали. Тоді вони вручну знову заповнили вже набагато меншу контактну форму. По акредитацію всім, хто її не отримав, потрібно було прийти ввечері в прес-центр «Євро-2009». Людям довелося витрачати час через прорахунки організаторів.

PRESS замість PHOTO

Серйозніші проблеми почалися вже на футбольному полі. Фотографують гру, зазвичай, стоячи прямо за воротами. Щоб потрапити за огорожу, яка відділяє трибуни РСК «Олімпійський» від бігових доріжок ігрового поля, потрібно не лише показати акредитацію, а й перевдягнутися. В прес-центрі всі фотографи обміняли свої редакційні посвідчення на манішку (футболку) з написом UEFA PHOTO та порядковим номером.

Але для проходу за огорожу потрібно було показати й акредитаційний аркуш, який висів в усіх журналістів на шиї. Фотокореспонденту Ngo.Donetsk.Ua посвідчення виписували в прес-центрі - нашвидкуруч у день перед змаганнями, і замість слова PHOTO написали PRESS. Варто зауважити, що на його футболці величезними літерами значилося PHOTO. Проте це не стало аргументом для контролюючого представника організаторів, який відкривав огорожу для фотографів. «У вас на акредитаційному аркуші має бути такий надпис», - він тицьнув у папірець, який тримав у руках. Там було написано PHOTO.

«Але у мене на всю футболку це слово написано. Тут просто помилилися організатори», - спробував апелювати до розуму фотограф, але цей номер не пройшов. «Я нічого не знаю, повертайтеся та міняйте акредитацію». «Давайте я краще ручкою виправлю це слово, мені ж потрібно обійти півстадіону, щоб у прес-центр повернутися», - сказав, втрачаючи надію, журналіст. Але повертатися таки довелося, бо футболка з великим надписом UEFA PHOTO і фотоапарат не переконали контролера, що перед ним фотограф, а не репортер.

Журналіст чи трава?

Що було далі, знає фотокореспондент Ngo.Donetsk.Ua Дмитро Поволяєв. Він розповідає: «Я стою, фотографую собі спокійно. А там на стадіоні в деяких місцях росте трава, шматочки газону є прямо там, де бігові доріжки, тобто де можуть ходити фотографии. Я фотографував і однією ногою став на цю траву. Тут до мене підбігає якийсь дядя і починає волати: "Що ти робиш? Прибери свої брудні ноги. Тут не можна стояти". Я зовсім не очікував такого тону й розмови. Можна ж було спокійно сказати, що тут стояти не можна». Втім, чи варто дивуватися: саме на цьому стадіоні сталася резонансна бійка - фотографа Ігоря Ткаченка побив особисто директор РСК «Олімпійський» Геннадій Каліщук. Директор намагався не дати зробити фото VIP-сектору. Тепер на нього заведено кримінальну справу, але він і досі обіймає свою посаду і спокійно собі працює, заперечуючи факт побиття.

Всього вищеперерахованого вистачило б для того, щоб зіпсувати настрій та відбити бажання працювати в іноземного журналіста. Організувати все на належному рівні в Донецьку поки що не спромоглися. Хочеться вірити, що ситуація зміниться на краще під час «Євро-2012», бо дуже не хочеться, щоб європейські спортивні журналісти поїхали звідси після першого ж матчу.

Прокоментувати критику на адресу прес-центру юнацького чемпіонату Європи 2009 року з футболу серед юнаків віком до 19 років («Євро-2009» U19) «Детектор медіа» попросила медіакоординатора турніру Тетяну Горобченко:

- На цьому турнірі в нас зареєстровано рекордну кількість акредитованих журналістів - понад 130 представників мас-медіа.

Річ у тім, що ми працюємо з новою електронною системою акредитації, розробленою з прицілом на «Євро-2012». Анкета зовсім не складна порівняно з системою Fame УЄФА - там лише декілька запитань. Журналісти, які постійно працюють на чемпіонатах Європи, на Лізі чемпіонів, на кубку УЄФА, знають, яка складна система УЄФА, як довго потрібно чекати на відповідь, на підтвердження.

У нас вийшла деяка плутанина у зв'язку з тим, що не всі журналісти акредитувалися. Вони зареєструвалися, але забули поставити галочку про акредитацію.

Оскільки розписувати акредитаційні картки нам допомагали волонтери, тому що було багато журналістів, можливо, виникли помилки фото- це чи прес-бейдж. Адже у волонтерів не було достатньо досвіду, а контролювати все не було можливості. Ми виправляли все якомога швидше й оперативніше. Усі, хто хотів, потрапили в ті зони, в які їм було потрібно.

Умов для преси на юнацькому «Євро-2009» більш ніж достатньо. Організатори постійно йдуть назустріч журналістам. Ані до мене, ані до медіаофіцера УЄФА жодних скарг на роботу прес-центру від представників медіа не надходило.