Головними замовниками джинси в регіональній пресі є політичні сили: БЮТ, Партія регіонів, Блок Литвина і «Єдиний центр». Їм поступаються комерційні замовники, лідером серед яких є горілчаний бренд «Хортиця». Про це свідчать дані моніторингу регіональних друкованих ЗМІ щодо дотримання журналістських стандартів та практики замовних матеріалів, проведеного Інститутом масової інформації за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні протягом 1 жовтня 2008 року - 30 березня 2009 року (повний звіт тут)

Критерії, за якими визначали порушення стандартів, загальновизнані: орієнтованість на інтереси читача, актуальність, наявність різних точок зору, розуміння і розкриття проблеми. Якщо половина критеріїв не була дотримана, то матеріал зараховували до тих, де не дотримані журналістські стандарти.

«Від початку, як ми почали стежити за проблемою у 2006 році, її принесли політики», - розповіла виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар. З-поміж комерційних підприємств найбільше «грішать» замовленням джинси ті, власники яких є за сумісництвом політиками. Серед неполітиків багато джинси замовляють виробники лікеро-горілчаних виробів і лікарських препаратів/знахарських послуг.

Сплески джинси спостерігаються в тих регіонах, де проходять виборчі кампанії або де є протистояння між органами влади, які представляють різні політичні сили. Наприклад, у Рівному зазвичай кількість матеріалів у пресі з порушеннями журналістських стандартів становить 20-30 на місяць, а під час передвиборної мерської кампанії - 350 за місяць.

Експерти відзначили тенденцію до зниження рівня замовних матеріалів у ЗМІ. «Разом з "Детектор медіаю", яка моніторить телебачення, ми думаємо, що це пов'язано з кризою. Але основна причина - інша: політичні сили зараз акумулюють кошти на президентську кампанію, яка розпочнеться восени», - пояснила пані Сюмар.

Організатори моніторингу стверджують, що джинсова практика ЗМІ нівелює довіру читачів до них. «Якщо редакція дає матеріал, де вихваляється банк, а через місяць до нього вводять тимчасову адміністрацію, то вона підставляє себе. Бо як може читач після цього вірити цій газеті?», - каже голова Донецького прес-клубу Тетяна Строй.

Реакція самих ЗМІ на дослідження замовних матеріалів була різною. Наприклад, у Львові редактор газети, що не потрапила до моніторингу, просив його туди включити. За його словами, політичні сили відстежують, у кого є найбільше джинси, і туди звертаються із замовленнями. «Він таким чином вирішив заробити», - каже пані Сюмар.

У Черкасах натомість ледь не дійшло до судового позову. «Коли перший наш звіт, у якому лідирувала газета "Губернські відомості", був опублікований на "Детектор медіа", нам зателефонував з претензіями головний редактор. Потім він надіслав лист з вимогою спростування інформації, бо вважав, що ІМІ і посольство США реалізують проект, щоб знизити рейтинг його видання. Він погрожував подати до суду, але так цього і не зробив. Зрештою, з лютого ми перестали моніторити цю газету, бо вона закрилася», - розповів голова ГО «Асоціація молодих правників» (Черкаси) Сергій Костенко.

«Реальних позовів не було, хоча було чимало погроз. Насправді нам було б цікаво подискутувати в суді й отримати судове рішення - прецедент, чи є, наприклад, рожеве тло публікації дотриманням вимоги закону про рекламу про обов'язкове маркування реклами», - резюмувала Вікторія Сюмар. Також вона повідомила, що з 1 липня ІМІ розпочинає моніторинг загальнонаціональних друкованих видань.

«Детектор медіа»