28 квітня Індустріальний Телевізійний Комітет і Незалежна асоціація телерадіомовників оприлюднили власні концепції впровадження цифрового телебачення в Україні, що можуть бути використанні для доповнення Державної програми впровадження цифрового телебачення, внесення змін до телевізійного законодавства або для прийняття державними органами нових нормативно-правових актів. Документи ІТК і НАМ при цьому доповнюють один одного.

Виконавчий директор ІТК Катерина Котенко презентувала розроблену Цифровим комітетом ІТК  «Дорожню карту впровадження цифрового мовлення в Україні». «"Дорожня карта" - це поетапний план впровадження цифрового мовлення в Україні, в якому перелічені усі необхідні дії, відповідальні особи, розроблено план взаємодії усіх причетних до впровадження "цифри" державних та громадських установ, мовників, операторів, постачальників обладнання, глядачів. Також передбачені ризики та запропоновані шляхи вирішення проблем», - розповіла пані Котенко.

Зокрема «Дорожня карта» пропонує створення Національної комісії з питань цифрового мовлення - державно-приватного наглядового органу (подібного до того, що регулює процес підготовки до «Євро-2012»), що прийматиме рішення у сфері впровадження «цифри» та включатиме представників Кабміну, Мінтрансу, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, представників комерційних телеканалів і їхніх об'єднань, а також інших незалежних технічних, юридичних і бізнес-фахівців. Також документ ІТК передбачає проведення тендера на роль оператора телекомунікацій.

«Дорожня карта» окреслює загальне стратегічне бачення ІТК, водночас документ НАМ - «Організаційні засади впровадження цифрового мовлення в Україні» - містить конкретні рекомендації вирішення проблемних питань «цифри». «Документ розрахований на державних посадовців, щоб вони могли брати шматки тексту і вставляти у свої документи», - зазначила автор «Організаційних засад» юрист НАМ Ольга Большакова.

Документ деталізує взаємовідносини мовник-провайдер-оператор телекомунікацій. На думку пані Большакової, провайдер є зайвою ланкою у впровадженні цифрового мовлення, оскільки такий суб'єкт не передбачений законодавством для багатоканальних ефірних мереж. «Також ми намагалися уникнути подвійного ліцензування мовників, загроза якого нині є при переході на "цифру"», - додала вона.

Щодо фінансування розбудови «цифрової» інфраструктури, то документ пропонує три варіанти. По-перше, створення комерційного підприємства типу акціонерного товариства, що включає мовника, оператора телекомунікацій та інвестора, які будують мультиплекс. По-друге, створення консорціуму дев'яти мовників, що мовлять у мультиплексі, які проводять тендер на оператора телекомунікацій; після закінчення строку угоди оператор може бути зміненим. І, по-третє, за рахунок держбюджету за допомогою створення фінансово-промислової групи.

Для потреб місцевих мовників документ пропонує побудову міні-мереж з використанням малопотужних передавачів. Також є пропозиція по цифровому радіо: на деякий час призупинити процес переходу комерційних радіомовників на «цифру», оскільки це, на думку НАМ, є передчасним. «Треба дочекатися рішення Ради Європи, яке визначить цифровий стандарт для радіо, потім зачекати здешевлення обладнання», - зауважила Ольга Большакова.

Документи ІТК і НАМ вже надійшли до Ради нацбезпеки й оборони, яка незабаром збереться на обговорення «цифрових питань», а також будуть незабаром подані для ознайомлення й обговорення до Нацради та Мінтрансу. «Дорожня карта» вже доступна для ознайомлення громадськості на веб-сайті ІТК, так само і НАМ планує викласти «Організаційні засади» на власному сайті.

Тимчасом, як відомо, Президент скасував вето на постанову Кабміну «Про затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення. Нагадаємо, що 26 грудня Кабмін затвердив програму впровадження цифрового телерадіомовлення, визначивши розмір фінансування в обсязі 4,3 млрд грн, які держава має намір залучити з приватних джерел. Побажання, висловлені громадськими галузевими організаціями, цією програмою не враховано.

«Детектор медіа»