Віртуальна мораль
Донедавна інтернет був територією вільного обміну інформацією. Цьому сприяло те, що інтернет не регулюється вітчизняним законодавстом так, як інші сфери суспільного життя. Та під кінець року держава раптово проявила цікавість до інтернет-контенту — мовляв, забагато порнографії. Вже є перші «жертви» — найбільша файлообмінна мережа України — infostore.org.
Працівники одного зі столичних райвідділів МВС вилучили сервери і блоки з офісу «Інфостору» і порушили кримінальну справу за фактом розповсюдження порнографічної продукції. На сьогодні сервери проходять експертизу, яка і має встановити, чи розповсюджувалася на сайті порнографія. Ситуація з «Інфостором» є суперечливою і викликає низку питань. Найлогічніше — чому саме «Інфостор», а не безліч суто порнографічних сайтів?
Експерт Інституту медіа-права, медіа-юрист Ігор Розкладай тлумачить цей випадок так:
— На мою думку, це є певним виявом активності роботи комісії (Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. — Прим. «Дня»), тобто це не є реальна боротьба з порнографією. Потрібно було знайти якийсь явний випадок і показати, як добре наша держава виконує свої обов’язки. Тим не менш, існує безліч інших сайтів і джерел, де порнографія зберігається у великих розмірах, і чомусь наші правоохоронні органи цим не дуже переймаються.
Крім того, сайт неодноразово звинувачувався в недотриманні авторських прав. Чи зможе порушення атворських прав стати додатковим приводом для закриття «Інфостора» — питання суперечливе і складне. Ігор Розкладай пояснює нюанси:
— Я не дуже добре знаю структуру «Інфостору, чи був там обмежений доступ, чи ні. Скажімо, якщо фільми були в обмеженому доступі, то це можна трактувати як створення резервної копії, що дозволяється законом. Якщо це поширювалося вільно, то, звісно, це є порушенням. Але інше питання — чи може прокуратура вчиняти дії щодо захисту авторських прав, якщо її цим не наділив власник авторських прав. Прокуратура тут не може виступати самочинно. За певних обставин користувачі «Інфостору» зможуть звинуватити вже саму прокуратуру в порушенні власних прав.
Стосовно «Інфостору» — існує така річ, як персональна інформація. Знову ж таки, якщо там була можливість збереження персональної інформації — авторських творів користувачів, то вилучення її вже є порушенням з боку самої прокуратури. Якщо не будуть ці сервери повернені й користувачам не буде відновлено доступ до власної інформації, то вони зможуть звернутися до суду, — пояснює медіа-юрист.
Врешті-решт, ситуацію ускладнює сама специфіка файлообмінних сайтів. Інформацію на них викладають самі користувачі, а тому не зрозуміло, хто має нести відповідальність за контент.
— Взагалі, питання діяльності файлообмінних серверів — дуже складне. У нас воно взагалі неврегульовано, і немає тієї межі, коли держава може втручатися, а коли ні; коли власник може нести відповідальність за те, що інші користувачі розміщують на його сайті, а коли ні, — зазначає Розкладай.
Проте «Інфостор» — це тільки перша ластівка. За інформацією інтернет-видання «Фраза», Національна комісія із захисту суспільної моралі зацікавилась соціальною мережею vkontakte.ru, а також збирається моніторити записи великої блогерської мережі «Живий Журнал» (ЖЖ). Хвилювання НЕК доходять до абсурду — найближчим часом має відбутися зустріч керівництва комісії з послом США в Україні Уільямом Тейлором, під час якої буде розглянуто й питання присутності порнографії в блогах користувачів ЖЖ.
Ігор Розкладай вважає дивним, що комісія, яка існує вже давно, раптом зараз активувала свою діяльність:
— Як на мене, останнім часом активність комісії, створеної ще десь в 2003—2004 році, викликає подив, бо виникає питання: а що вона робила до цього часу? Чому вони займаються саме газетою «Блік» чи «Інфостором», чи хочуть зайнятися vkontakte.ru чи ЖЖ? Є Закон «Про захист суспільної моралі», хоча його критикують справедливо і, в принципі, комісія діє згідно з цим законом, але в ньому багато нечітких термінів, і тому комісія має змогу робити багато того, на що, може, й не має права.
За словами експерта, блогери можуть не хвилюватися щодо існування в Україні ЖЖ, хіба що ті, хто справді розміщує порнографію:
— Вони не можуть закрити ЖЖ, бо це міжнародна організація. Що вони можуть зробити — це звернутися до власників «Живого Журналу» і попросити обмежити чи закрити блог конкретного користувача. Існує така система в самому ЖЖ, якщо є блог, який містить порнографію або образливі вислови, пропагування ворожнечі та ненависті, то можна написати власникам і, якщо це підтвердиться, «Живий Журнал» сам закриє цей блог.
Вишукувати по інтернету і знищувати продукцію порнографічного характеру не обовязково, потрібно лише обмежити доступ до неї неповнолітнім особам та не нав’язувати її тим, хто нею не цікавиться. Значно неетичнішим є порушення авторського права в інтернеті, яким наша держава чомусь не цікавиться.
— Як на мене, Національна комісія взагалі не тим займається, чим мала б займатися. Те, що вона робить — це більше схоже на цензуру, ніж на боротьбу за мораль. Мала б, напевне, перш за все, займатися освітою, — підводить певні підсумки Розкладай.
Якщо спиратися на Закон України «Про захист суспільної моралі», на який у своїй діяльності спирається НЕК, то, проаналізувавши, наприклад, сучасне телебачення, можна бачити, що комісії є чим зайнятися, окрім як моніторити блогерську мережу чи закривати файлообмінні сайти.
Адже, згідно із законом, забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або державних кордонів України; пропагує фашизм та неофашизм; принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою; пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички. Тобто те, що глядач бачить щодня.
Марія Семенченко, «День»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
