Кількість охочих потрапити в Інтернет щороку зростає

Розвиток інформаційних технологій, переоснащення телекомунікацій, здешевлення послуг - все це зробило Інтернет доступнішим для все більшої кількості користувачів, зазначає Ігор Рубан, голова Державного комітету інформатизації України. «У мережі Інтернет з’являються інформаційні ресурси органів влади, які корисні, цікаві та доступні громадянам. Є показник «рівня проникнення в Інтернет», що показує кількість користувачів на тисячу осіб. У 2007 році було майже 14, у 2006 році – трохи понад 9. Темпи росту дуже великі».

Місто і село: різниця в рівні комп’ютерної грамоти

Якщо у країнах Західної Європи кількість користувачів Інтернетом, що мешкають у містах і селах, майже пропорційна, то в Україні лише 10 % юзерів мешкають у сільській місцевості. Хоча там зараз комп’ютер із Інтернетом уже не дивина, проте все ще невелика кількість шкіл приєднані до всесвітньої мережі, зазначає заступник міністра освіти Максим Стріха.

 

«8 років тому, коли я побачив у селі комп’ютер, це було якесь диво, тому що на той час якість зв’язку практично унеможливлювала скачування великих масивів інформації. Зараз це вже нікого не дивує, та й якість зв’язку поліпшилася. З появою бездротового Інтернету, через мобільних провайдерів, ситуація ще поліпшилася. А щодо шкіл (повноформатних), то більшість на сьогодні мають технічну можливість працювати в Інтернеті. Залишається невирішеним питанням – комп’ютерна грамотність вчителів».

90% українських користувачів усесвітньою павутиною мешкають у містах, такі дані дослідження Інтернет-порталу bigmir.net. Лідером серед «юзерів» є Київ, за ним ідуть Одеса і Дніпропетровськ. Використовують Інтернет 6% одеситів та 7 % дніпропетровців.

З-поміж користувачів Інтернету у Дніпропетровську  більшість — корпоративні клієнти. За допомогою всесвітньої павутини в регіоні транслюють офіційні заходи облдержадміністрації в онлайн-режимі, здають податкову звітність підприємства. Активність і вправність користування Інтернетом пересічних мешканців Дніпропетровщини досліджувала кореспондентка «Радіо Свобода» в Дніпропетровську Юлія Рацибарська.

 — Активність і рівень підготовки користувачів у містах і в сільській глушині дуже різниться. Якщо в мегаполісі в Інтернеті  годинами «зависає» чи не кожен школяр, то для сільських районів усесвітня мережа — досі дивина.

Так, нещодавно у Верхньодніпровському районі для фахівців різних служб і відомств провадили спеціальне Інтернет-навчання, де показували елементарне: як користуватись електронною поштою.

В обласному управлінні освіти теж кажуть, що поки хизуватися нічим. Вчителі, особливо старшого віку, хоч і пройшли комп’ютерні курси й отримали сертифікати, користуються мережею вкрай невпевнено, а то й зовсім не користуються, навіть якщо мають таку можливість у школі. За останніми опитуваннями, майже половина дніпропетровських вчителів не задоволені своїм рівнем комп’ютерної грамотності, а майже третина, в основному ті, кому за 50, не бачать потреби у використанні Інтернету для підготовки до уроків.

Популярність Інтернету в країнах ЄС та «кіберзалежність»

У Євросоюзі найбільшою популярністю Інтернет користується серед мешканців Нідерландів, де зі 100 осіб близько 90 під'єднані до мережі. Далі за ними йдуть скандинавські країни: серед 100 норвежців налічується 85 користувачів, а серед шведів – 80. Найбільш байдужа до всесвітньої павутини Греція – тут на сотню мешканців припадає тільки 20 користувачів, зазначає брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Віталій Єреміца

У Бельгії приблизно 70 % населення більш-менш регулярно користуються мережею Інтернет. Особливо популярні подорожі інформаційними сайтами і спілкування у чатах серед молоді. Бельгійське Міністерство охорони здоров’я останніми роками ретельно аналізує й контролює рівень користування комп’ютером та Інтернетом серед населення.

Все частіше у місцевій пресі та на телебаченні йдеться про «кіберзалежність», що вважається новою формою шкідливих звичок. Серед психотерапевтів уже є чимало спеціалістів, що працюють лише із пацієнтами, котрі страждають від інтернетзалежності.
Багато вважають, що ця звичка залежить від часу, що людина проводить у мережі. Якщо денна норма коливається у межах 5 годин, людину треба лікувати, кажуть вони.

Інтернет уже не є іграшкою

Нині Інтернет уже не є іграшкою у руках вузьких фахівців, як це було ще 10 років тому, стверджує Валерій Пекар, президент компанії «Євроіндекс», колишній президент Української інтернет-спільноти. Всесвітня павутина стала вже народним надбанням, адже через неї можна купувати товари, замовляти послуги, дізнаватися новини. «З розвитком мереж кабельного телебачення Інтернет стає більш доступним тим, хто живе навіть у  невеликих містах. Зараз якраз і потреба зростає. А також Інтернет є сьогодні дуже сильним місцем розташування для потужних ЗМІ».

Попри демократичність Інтернету, де кожен може знайти інформацію за смаком, уряди деяких країн роблять спроби обмежити доступ своїх громадян до Світової павутини. У Китаї діє так звана Велика китайська інформаційна стіна, яка блокує доступ до небажаних і шкідливих, з точки зору влади, сайтів.

 

Марина, економіст: Інформацію по роботі зазвичай шукаю в Інтернеті. Іноді  для розваг.  Щодня не менше ніж 5 годин.

Сергій, підприємець: Дуже часто користуюсь Інтернетом для роботи, розваг, листування – все, що тільки можливо. Щомісячно в мене 500 Гб трафіка – це дуже багато.

 Вікторія, економіст: Щодня для роботи потрібно, а не для розваг. Години 2 на день.

 

 Віктор Іванович, інженер: Лише для роботи, а для розваг – ні.

 

Віра, пенсіонерка: У мене не той вік, щоб освоювати Інтернет. Я не вмію ним користуватися і не хочу вже вчитися.