Міськради Севастополя і Сімферополя зобов`язали місцевих кабельних операторів не відключати російських каналів. Щоправда, «кабельники» і без рішень міськрад виконувати вказівки Нацради не квапляться. «Законних підстав для відключення немає, є тільки бажання (Нацради), і дуже сильне», - сказав Павло Яковлєв - президент Асоціації працівників телеінформаційних мереж Криму, що об`єднує 15 кабельних організацій.

 

Він називає кілька причин для продовження ретрансляції російськомовних телепрограм. Перша - Нацрада з ТБ ніде офіційно не зазначила, які саме канали визнані неадаптованими. «Нацрада не назвала в офіційних виданнях, які канали є неадаптованими», - зазначив Яковлєв. Друга причина - Європейська конвенція про транскордонне телебачення, на яку посилається Нацрада, «в законодавчому просторі України не існує». «Посилатися на цей документ просто не гарно», - заявив президент Асоціації працівників телеінформаційних мереж Криму.

 

Таку саму думку має і кримський парламент. «Верховна Рада Криму готує конституційне подання до Конституційного Суду України про правочинність рішення Нацради, яка вимагає, щоб українські кабельники діяли відповідно до Європейської конвенції про транскордонне телебачення. Курйоз полягає в тому, що Україна не ратифікувала цей важливий міжнародний документ, він не є суб`єктом українського законодавства. Отже, вимога виконувати його виходить за рамки правового поля», - заявив кримський спікер Анатолій Гриценко.

 

А доки справа не дійшла до суду, президія парламенту автономії звернулася до Президента Віктора Ющенка з проханням припинити дію рішення Нацради і до голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка - з проханням ініціювати внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення». Мовляв, прийняття в 2006 році нової редакції цього закону, в якій встановлюється вимога про відповідність ретрансльованих в Україні телепрограм конвенції про транскордонне телебачення, і спричинило «ряд неправомірних рішень» Нацради з ТБ.

 

Тимчасом, глава Нацради Віталій Шевченко на претензії з приводу конвенції реагує так: «…посилання на Конвенцію про транскордонне мовлення… В одному випадку говорять, що на неї навпаки посилаються. В іншому випадку говорять, що вона не прийнята Україною. Знаєте, конвенція згадана і в нашому законодавстві. Багато норм конвенції ми вже вписали в наше законодавство. Тому ми синтетично зважуємо всі норми і свого законодавства, і європейські підходи, адже ми туди рухаємося і обираємо оптимальні правові варіанти» (цитується по «Радіо Свобода»).

 

 

Росія в забороні ретрансляції деяких своїх каналів в Україні побачила «нездоровий симптом». «Російськомовні громадяни України є рівноправними громадянами своєї країни і мають право говорити російською мовою і дивитися російськомовні телеканали», - заявив заступник глави російського Міністерства закордонних справ Григорій Карасін. Нападки на російську мову побачили в рішенні Нацради і деякі політичні сили Криму. У Сімферополі мітингувальники - прибічники Російської громади Криму - на знак протесту навіть спалили опудало глави Нацради Шевченка у синьо-жовтих штанях і з табличкою «Чиновник-русофоб».

 

Зі свого боку МЗС України апелює до місцевого законодавства і моралі. «Абсолютно легітимні і загальноприйняті у всьому цивілізованому світі вимоги української влади привести мовлення телеканалів у відповідність до норм національного законодавства підміняються політичними спекуляціями», - наголошується в коментарі зовнішньополітичного відомства України. При цьому в МЗС зазначили, що «серед порушень, які необхідно усунути - питання, далекі від політики».

 

Зокрема, йдеться про унормування реклами тютюнових і алкогольних виробів, порушення авторських прав, трансляцію сюжетів, що йдуть всупереч нормам Закону України «Про суспільну мораль» тощо. Глава Нацради з ТБ каже теж саме. «Ми говоримо про рекламу, про захист авторських прав, про право споживачів, про закон про кінематографію, про захист суспільної моралі», - заявив пан Шевченко.

 

У заборонних санкціях багато хто схильний бачити політичну основу - адже боротьба довкола діяльності засобів масової інформації в Україні закипає напередодні нових виборів: і парламентських, і президентських. В ефірі української служби «Радіо Свобода» Шевченко говорить: «…у наших претензіях немає абсолютно політики», щоправда, в інтерв’ю російському агентству РІА «Новости» каже: «… таки є і політика», але вона «зводиться до виборчого законодавства».

 

«Це чисто політичні закони, оскільки вони регулюють політичні процеси. І в законах теж є норми, які ставлять конкретні обмеження, рамки для засобів масової інформації. Очевидно, що вони повинні поширюватися і на українські, і на зарубіжні ЗМІ. А що до зарубіжних ЗМІ, у виборчому законодавстві є навіть окремі норми про неможливість їх втручання в наші вибори. А ми це не раз бачили…», - говорить Шевченко (цитується по РІА «Новости»).

 

Інші схильні бачити в рішенні Нацради з ТБ прагнення догодити бізнес-інтересам великих українських каналів: вигнання з українського «ящика» російських конкурентів може значно збільшити надходження від реклами місцевих телемагнатів. «Цей конфлікт – насамперед комерційний конфлікт. Зараз російські чи будь-які іноземні телеканали працюють (в Україні) у рамках неконкурентного поля, тому бізнес-інтереси великих українських телеканалів, звісно, ущемляються», - зазначив голова Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Володимир Притула.

 

«У цій ситуації я бачу, що українські журналісти від припинення трансляції іноземних каналів виграють, інша річ – чи виграє український глядач і український громадянин. Це, звісно, питання», - додав Притула.

 

Тимчасом, Крим помалу пересідає на «тарілку». Як говорять, в каламутній воді продавці супутникових антен збирають велику касу. Телевізійні баталії тривають. Крапку в цій історії поки що ставити рано.